Як і більшість воронових, сороки харчуються самою різною їжею. У її раціон входять як дрібні ссавці, так і комахи. Також сороки часто розоряють пташині гнізда, тягаючи яйця і пташенят. Живучі по сусідству з людиною сороки не бояться поцупити яку-небудь їжу й у нього.

Розмноження

Сороки будують кілька гнізд, з яких займають лише одне. Гніздо сороки кулястої форми, побудовано із сухих гілочок і прутиків, з бічним входом. Самка відкладає 5-8 яєць у квітні, після чого висиджують їх протягом 17-18 доби.

Сороки живуть моногамними парами. Кожна пара постійно тримається на власній території площею близько 5 га. Оскільки сороки будують свої гнізда в густих кронах дерев, при виборі території особини віддають перевагу ділянкам з багатою деревною рослинністю.

Шлюбні пари, які виявилися власниками цих другорозрядних територій, перебувають під постійною загрозою розпаду пари. Як тільки хто-небудь з мешканців першосортної лісистої території овдовіє, місце загиблих відразу ж займає сорока другосортної території, що без коливань залишає колишнє місце проживання, а разом з ним і колишнього партнера. Через це в деяких поселеннях сорок щорічно біля третини всіх шлюбних союзів закінчується розводами. При цьому дезертири, що вступали в новий шлюб із власниками найкращих територій, залишали надалі в середньому більше потомство в порівнянні із сороками, що продовжують гніздитися на територіях другого сорту.

3.2 Гніздова біологія

Гніздовий біотоп. Поселяється в дрібнорослих лісах поблизу від узлісь, у гаях, садах, парках, чагарникових заростях заплав рік, по ярах, балкам, у горах. Великих лісових масивів уникає. Живе цей птах парами, що зберігаються й у зимовий час. Гніздо, у будівлі або ремонті якого беруть участь обидва члени пари, розташовується в густих галузях куща або дерева на висоті 2-15 м від землі. Частіше на невеликій висоті і буває добре сховано.

Опис гнізда. Будучи в багатьох місцях осілим птахом, сорока починає гніздиться дуже рано: у березні, а те й у лютому. Гніздо розташовується в густих кущах, найчастіше на невеликій висоті і буває добре сховано. Гніздо являє собою велике і складне спорудження. Зовнішня частина його складається з порівняно товстих суків, переплетених стеблами трави і скріплених глиною, а внутрішня - з більш тонких гілок. Лоток глибокий. Зсередини обмазаний глиною. Зверху і з боків він прикритий рідкими суками, що утворять високу у вигляді зводу дах, у результаті чого все гніздо має кулясту форму. Дах рідкий, але добре захищає яйця і пташенят від хижаків. Підстилка в гнізді з моху, м'якої трави, корінців і вовни. Діаметр гнізда з урахуванням виступаючих кінців суків 700 мм, діаметр основного корпуса, скріпленого глиною, 200-250 мм. Висота гнізда з дахом і кінцями суків 600-700 мм. Висота основного корпуса 230-270 мм, діаметр лотка 140 - 200 мм, глибина лотка 100-170 мм.

Опис кладки. В другій половині квітня в гніздах з'являються яйця. Кладка з 5-8 зеленуватих яєць, густо покритих буруватими цятками. Розміри яєць: (31-35) Х (22-25) мм. Наприкінці цього місяця або початку травня сорока приступає до насиджування, що продовжується 17-19 днів. Самець у цей час тримається поблизу, охороняючи гніздо і попереджаючи самку про небезпеці. Перші дні корм пташенятам носить тільки самець, а потім і самка. Поява яких спостерігається в середині травня, виліт у першій половині червня.

Після вильоту з гнізда молоді тримаються виводками, і тільки до осені вони бувають надані самі собі. Восени сороки збираються біля поселень людини, віддаючи перевагу невеликим селам і хуторам. Поблизу людського житла сороки проводять усю зиму, харчуючись тут різними відходами. З наближенням весни птаха відкочовують назад у ліс.

3.3 Спостереження за сорокою звичайною

Спостереження за сорокою звичайною проводилися з лютого по квітень місяць 2009 року. Сорока звичайна під час спостережень в даний період була нами відмічені знахідки гнізд на таких вулицях смт.Любеч: Музикальна - 2 гнізда, Радянська - 1 гніздо, 12-тої гвардійської дивізії - 2 гнізда, провулок Лісовий - 1 гніздо, вул. Жовтневої революції під горою – 5 гнізд розміщених поблизу один одного; вул. Чернігівська – 2 гнізда; вул. Леніна поблизу центрального парку – 3; проспект Перемоги – 2; вул. Горького – 2. Були відмічені декілька пустих гнізд, біля яких птахи не зустрічаються.

Сорока звичайна та її гнізда були зустріті переважно в місцях поблизу людських поселень, чисельність невелика, це пов`язано з зменшенням кормової бази та зі зменшенням кількості видів, оскільки сорока для людини вважається хижим птахом, сороку людина винищує.

Висновки

1. Отже, природно-географічна територія району дослідження, а саме м. Любеч є сприятливою для досить значного поширення такого осілого птаха, як сорока звичайна. Знищуючи шкідливих комах, сороки приносять велику користь, але вони іноді руйнують гнізда інших співочих і навіть мисливських птахів.

2. Це птах середніх і великих розмірів (самі великі). Забарвлення оперення частіше чорна в сполученні з ділянками білого, сірого і коричневого кольорів. Самці по забарвленню не відрізняються від самок, молоді пофарбовані подібно з дорослими.

3. За результатами проведених спостережень було виявлено, що гніздяться окремими парами або невеликими колоніями на деревах, уступах і в ущелинах скель, рідше - у дуплах і будівлях людини.

4. На місцях гніздування з'являються дуже рано, бо зимують у тих самих місцях або поблизу від них. Гнізда у вигляді великих, закритих зверху куль, із сухих палок, будують найчастіше в густих колючих чагарникових заростях або високо на деревах. Оглядаючи окремі гнізда виявили, що всередині гніздо обмазане глиною і вимощене сухою травою, корінцями. Повна кладка з 5—7 зеленуватих, з темними плямками яєць, у середині — кінці квітня — на початку травня. Насиджує самка, 17—18 днів. Пташенята залишаються в гнізді 22—24 дні.

5. Переважна більшість видів сороки звичайної гніздиться на центральних вулицях та околицях смт.Любеч, поблизу жител людини, що пов`язано з харчовою базою птаха.

Список використаної літератури

1. Благосклонов К.Н. Гнездование и привлечение птиц в сады и парки. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 215 с.

2. Воїнственський М.А. Птахи. – К.: Рад. школа, 1984. – 304 с.

3. Жизнь животных. В 7 томах. Т.6. Птицы / Под ред. В.Д.Ильичева, А.В. Михеева. – М.: Прсвещение, 1986. – 527 с.

4. Иноземцев А.А. Птицы и лес. – М.: Агропромиздат, 1987. – 302.

5. Лавринов Н.П. Учебно-полевая практика по зоологии позвоночных с заданиями. – М.: Просвещение, 1974. – 126 с.

6. Мальчевский А. С., Пушкинский Ю.Б. Птицы ленинградской области. – Л., 1983. – Т.1, 2.

7. Мальчевский А. С. Орнитологические экскурсии. Серия: Жизнь наших птиц и зверей. Вып.4. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – 296 с.

8. Марисова І.В. Птахи України: Польовий визначник. – К.: Вища школа, 1984. – 184 с.

9. Михеев А.В. Биология птиц. – полевой определитель птичьих гнезд. – М.: Цитадель, 1996. – 460 с.

10. Сишкин Г.Н. Певчие птицы: Справочное пособие. – М.: Лесная пролесть, 1990. – 399 с.

Додаток