Курсовая работа: Зовнішня торгівля України та її місце в системі світових господарських зв’язків

Кожен з цих етапів може здійснюватись через Інтернет і тому розглядається в контексті електронної торгівлі.

До продуктів, які постачаються електронним способом, відносяться:

· комп’ютерне програмне забезпечення;

· фінансові та страхові послуги;

· аудіо-відео товари;

· туристичні послуги;

· інформаційні послуги;

· телекомунікаційні послуги;

· послуги інформаційних технологій та ін. [19, с. 61].

Отже, зовнішня торгівля являє собою обмін товарами та послугами з іншими країнам для окремо взятого національного господарства. З моменту виникнення зовнішньої торгівлі відбувався постійний розвиток та вдосконалення її форм, пошук найзручніших способів організації взаємовідносин між торговельними партнерами.

1.2 Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю

Меркантилізм. Першою систематизованою теорією міжнародної торгівлі можна вважати меркантилізм, хоча вона не має конкретного автора. Однак у цієї теорії є багато підтверджень, що свідчать про її панування в період з XVI до XVIII ст. включно. Меркантилісти асоціювали багатство з запасами дорогоцінних металів. Країна, на їхню думку, тим багатша, чим більшою кількістю шляхетних металів вона володіє. Держава, на думку меркантилістів, повинна:

· стимулювати експорт і вивозити більше товарів, ніж завозити;:

· обмежувати імпорт товарів;

· заборонити виробництво готових виробів у своїх колоніях;

· заборонити вивезення сировини з метрополій у колонії і дозволити безмитний імпорт сировини, що не добувається усередині країни;

· стимулювати вивезення з колоній переважно дешевих сировинних товарів;

· заборонити будь-яку торгівлю своїх колоній з іншими країнами, крім метрополії.

Таким чином, в основі меркантилістської політики провідних країн було прагнення максимального нагромадження грошового капіталу і мінімального імпорту.

Концепція меркантилізму була першою спробою створити теорію міжнародної торгівлі, що прямо погоджувала торгівельні відносини з внутрішньо економічними розвитком країни, її економічним зростанням.

Обмеженість меркантилізму полягає в тому, що меркантилісти не змогли зрозуміти що збагачення однієї нації може відбутися не тільки за рахунок зубожіння інших, з якими вона торгує, що міжнародна економіка розвивається, а тому розвиток країни можливий не тільки за рахунок перерозподілу вже існуючого багатства, але й за рахунок його нарощування [11, с. 38].

Теорія абсолютних переваг А. Сміта. Вперше політика фритредерства була визначена А. Смітом при обґрунтуванні ним "теорії порівняльних переваг". А. Сміт доводив, що "обмін сприятливий для кожної країни; кожна країна знаходить у ньому абсолютну перевагу". Аналіз, здійснений Адамом Смітом, став вихідною точкою класичної теорії, що служить основою для усіх видів політики вільної торгівлі.

Викладена в роботі "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.) економічна система А. Сміта будувалася на тому, що більш низькі витрати виробництва товару однієї нації, порівняно з витратами виробництва цього ж товару іншої нації, означають її абсолютну перевагу. Отже, якщо одна нація має абсолютну перевагу у виробництві одного певного товару, а інша - другого, то кожна може спеціалізуватися у виробництві і торгівлі таким товаром, витрати виробництва якого найменші.

Теорія абсолютних переваг показує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні. Однак ця теорія не розглядає ситуацію, коли б яка-небудь країна мала абсолютну перевагу по всіх товарах або не мала б її по жодному товару [9, с. 65].

Теорія відносних переваг Д. Рікардо. Д. Рікардо в дослідженні "Початок політичної економії й оподаткування" (1817 р.) виводять класичну теорію з безвиході. Він показує, у яких межах можливий та бажаний обмін між двома країнами, виділяючи критерії міжнародної спеціалізації. В інтересах кожної країни - спеціалізуватися на виробництві, в якому вона має найбільшу перевагу або найменшу слабкість і для якого відносна вигода є найбільшою.

Д. Рікардо показав, що міжнародний обмін можливий і бажаний в інтересах усіх країн. Він визначив ту цінову зону, всередині якої обмін вигідний для кожного. За допомогою хрестоматійного прикладу торгівлі сукном і вином між Англією і Португалією Д. Рікардо запропонував три варіанти міжнародної торгівлі:

а) рівне співвідношення витрат на виробництво двох видів товарів між двома країнами - у торгівлі немає стимулу;

б) співвідношення витрат, при якому одна з країн має абсолютну перевагу у виробництві одного з видів товарів - тут торгівля можлива з урахуванням абсолютних переваг;

в) співвідношення витрат, при якому кожна з країн має відносну перевагу у виробництві одного з видів товарів - у цьому випадку обидві сторони зацікавлені торгувати внаслідок порівняльних переваг.

Обмеженість теорії порівняльних переваг полягає у тих вихідних передумовах, на яких вона будується. Вона не враховує вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів усередині країни, коливання цін і заробітної плати, міжнародний рух капіталу, не пояснює торгівлю між майже однаковими країнами, жодна з яких не має відносної переваги перед іншою [9, с. 67].