Курсовая работа: Зовнішньоторговельна угода
Олія соняшника - головний його продукт - одержують шляхом пресування з очищених насінь.
Цілющі властивості соняшникового масла широко використаються в народній медицині при лікуванні тромбофлебіту, зубного болю, хронічних захворювань шлунка, кишечнику, печінки, легенів. Соняшникову олію використають у косметичних процедурах, у готуванні лазневих настойок.
1.6 Аналіз цін на соняшник
Аналіз цін на соняшник проводимо згідно отриманих даних «АПК-інформ» USD дол..т.
Показник (насіння соняшника) | 07.2005 | 12.2005 | 07.2006 | 12.2006 | 07.2007 | 12.2007 |
Пропозиція EXW | 295 | 205 | 245 | 239 | 428 | 628 |
Спрос ,СРТ, МЕЗ-и та МЖК | 315 | 205 | 237 | 226 | 422 | 632 |
Спрос ,СРТ переробка | 314 | 210 | 251 | 227 | 416 | 627 |
Спрос, СРТ, експорт | 255 | 199 | 248 | 232 | 424 | 616 |
Спрос EXW | 280 | 193 | 228 | 225 | 410 | 615 |
Спрос EXW, МЕЗ-и та МЖК | 301 | 195 | 224 | 226 | 420 | 628 |
Умова EXW (Франко-завод) означає, що єдиний обов'язок продавця по доставці товару полягає в тому, щоб надати товар на своєму підприємстві (наприклад: на заводі, фабриці, складі й т.п.) у розпорядження покупця. Зокрема , продавець не відповідає за навантаження товару на надане покупцем транспортний засіб або за "очищення" товару для експорту, якщо не обговорене інше. Покупець має всі витрати й ризики у зв'язку з перевезенням товару від даного пункту до місця призначення. Ця умова покладає, таким чином, мінімальні зобов'язання на продавця. Це умова не може, застосовується, коли покупець не може виконати прямо або побічно (через посередників) експортні формальності. В останньому випадку повинне застосовуватися умова FCA - "Франко-перевізник". Супутні Документи. Необхідні Документи: Комерційний рахунок-інвойс. Можливі Документи:Інші Документи, необхідні для виконання формальностей по відвантаженню.
Термін CPT (Перевезення оплачене до) означає, що Продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення. Ризик втрати, ушкодження товару, а також будь-яких додаткових витрат, що виникають після передачі товару Перевізникові переходить із Продавця на Покупця, коли товар переданий у розпорядження Перевізника. Відповідно до терміна CPT, в обов'язку Продавця входить виконання митних формальностей, необхідних для вивозу товару. Даний термін може бути використаний для будь-яких видів перевезень .
Супутні Документи. Необхідні Документи: Комерційний рахунок-інвойс, Транспортний документ, Експортна ліцензія. Можливі Документи: Інші Документи, необхідні для вивозу або транзиту товару через третю країну або для виконання митних формальностей ввозу.
Розділ 2 Правове та економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди
2.1 Тарифне регулювання
Правові засади митно-тарифного регулювання закріплено в МК України та конкретизовано в Законі України «Про єдиний митний тариф» та інших правових актах підзаконного характеру. Як правило, це постанови KM України, які періодично змінюються і доповнюються відповідно до змін ринкової кон'юнктури. Втім митно-тарифне регулювання у світі поступово здійснюється на основі одних і тих самих принципів і підходів, що відображено у багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угодах. Митно-тарифне регулювання — один із видів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який заснований на використанні цінового фактора впливу на зовнішньоторговий обіг. Його сутність полягає у стягненні мита з імпортного товару, що прямо захищає внутрішній ринок і внутрішні ціни і дає можливість національним товаровиробникам одержувати додатковий прибуток за рахунок підвищення загального рівня цін на вітчизняні товари. З метою координації такого регулювання при KM України створено Митно-тарифну раду України, на яку покладено:
1) розроблення пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції щодо встановлення, скасування або зміни ставок мита, надання тарифних пільг і преференцій, а також щодо внесення змін до номенклатури Єдиного Митного тарифу України;
2) підготовка та розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України з питань митно-тарифного регулювання;
3) розроблення комплексу заходів тарифного регулювання, спрямованих на захист українського ринку та вітчизняного товаровиробника під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.
Функції робочого апарату Митно-тарифної ради України здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи.
Тобто таким є ДМСУ, де створено відповідний відділ.
Під час переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, а також в інших випадках та відповідно до діючих законів України справляються такі податки:
1) податок на додану вартість під час здійснення експортно-імпортних операцій;
2) акцизний збір із товарів, що ввозяться на митну територію України;
3) мито;
4) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
5) плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом.
2.2 Нетарифне регулювання
Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.
Мета не тарифного регулювання полягає:
1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;
2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці. Нетарифні обмеження являються заходами прихованого протекціонізму. На думку спеціалістів, у зовнішній торгівлі використовуються більше 50 таких заходів і можуть здійснюватися як через адміністративні, так і фінансові інструменти регулювання.
До нетарифних заходів регулювання відносяться:
1. Заборони експорту та імпорту. Це вимушені заходи, визнані міжнародною практикою. Заборони можуть виступати у відкритій і закритій формі. Різновидом заборони відкритої форми являються часткові заборони, які, в свою чергу, можуть мати безумовний і умовний характер. Заборони безумовного характеру встановлюються на імпорт товарів, здатних заподіяти шкоду різним сферам життєдіяльності держави. Умовні заборони використовують тоді, коли постачальник імпортної продукції не дотримується встановлених правил і норм. Крім постійно діючих заборон, використовуються також сезонні і тимчасові заборони на ввіз.