Курсовая работа: Зведення та групування статистичних даних
Застосовуючи цю ф ормулу, обсяг сукупності і кількість груп можна встановити таким чином: якщо обсяг сукупності до 2 4 оди ниць, то груп – 5; якщо обсяг сукупності від 25 до 44, то треба утворити груп 6; якщо обсяг сукупності від 45 до 89 одиниць, то груп 7; якщо обсяг сукупності від 90 до 17 9, то груп 8; якщо обс яг сукупності від 180 до 3 59, то груп 9; якщо обсяг сукупності від 360 до 719, то груп 10; якщо обсяг сукупності від 720 до 1439 одиниць, то груп 11. Ви сновок – чим більш е одиниць су ку пності, тим більше можна і тре ба утворювати груп. Що стосується кожно го окрем ого випадку, то завдання у тв оре ння кількості груп вирішується по- різному з урахування м конкре тних завдань і ум ов існування суку пності і її проявів. Н аве дена вище формула може вваж атися лише оріє нтиром для утворення груп сукупності. Реально їх створювати треба з урахуванням соціально-економічної сутності досліджуваних явищ.
Пр и розгляді питан ня про ви бір розміру інтерв алів слід тако ж керуватися знанням сутності досліджу ваного яви ща. З точки зору теорії статистики інтервали м ож уть бут и рівні та не рівні. В статистиці інтервалом називають різницю мі ж максимальним і мінімальним знач еннями ознаки в кожній групі.
Якщо знач ення групувально ї ознаки з мінюються рівномірно, то виділяються рівні інтервали груп за ф ормулою:
i = 
,
де: Хмакс , Хмін – най більш е і най менше значення ознаки всіє ї суку пності;
n – кількість груп.
Наприклад, необх ідно згрупувати студентів за віком, утворив ши 8 груп з рівним и інтервалами, якщо відомо, що вік (к ількість років, що повністю ви повнилися) знаходиться в межах від 16 до 32 років. Розмір інтервал у буде 2 роки [(32–16):8]. Звідси слід утворити такі групи: 16–18, 18–20, 20–22, 22–24, 24–26, 26–28, 28–30, 30–32. Обов`язково треба вирішити питання про позначення нижньо ї та верхньої м ежі кож ного інтервалу (або від, або до, або від … до…). (Статистична картка на підсудного (обвинуваченого) має такі інтервали від … до…).
На практ иці, при вивче нні правови х явищ рівні інтервали застосовуються дуже рідко, тому що частіше за все о днакова кіль кість о знаки ма є різне якісне значення, наприклад, гру пу вання за строкам и позбавлення волі. В правов ій ста тистиці в основному застосовують прогресивно збільшувані інтервали і частіше за все межі інтервалів відокремлюються таки м чином, щоб було по вністю зрозуміло, до якого інтервалу відносити те чи інше явище. Наприклад, законодавець розробив такі групи для вивчення віку осіб , які вчинили злочин: 14– 15 років, 16–1 7 років, 18–24 роки, 2 5– 28 років, 29– 39 років, 40– 49 років, 50–59 років, 60 років і більше. В цьому випадку зрозуміло що у останню групу входять особи, яким виповнилось 60 років (тобто верхня межа включається у цю групу).
(Якщо, навпаки, необхідно вказати, що верхні межі інтервалів не входять у цю групу, тоді в останній групі треба записати старше 60 років).
Залежно від кількості ознак, за якими провадиться групування, воно може бути простим і скла дним.
Просте групування проводиться за одніє ю ознакою, наприклад, групування засудж ених за видам и злочинів.
Складне групування – за кількома ознаками, воно може бути комбінацій ним і багатомірним.
Комбінаційним є таке групування , якщо воно побудоване за двома і більше поє днаними ознаками, коли к ожна група, яка побудована за одніє ю ознакою, поділяє ться ще на підгрупи за іншими ознаками (наприклад, групування осіб, які вчинили злочин, за видами злочинів і статтю або віком у поєднані). Ці групувань дають змогу вирішити багато завдань у галузі виділення типів і структурних зрушень, а також вивченні взаємозв‘язків між явищами.
Багатомірним єгрупування, яке побудоване за кількома ознаками одночасно. Наприклад, групування сімей за рівнем споживання продовольчих і непродовольчих товарів одночасно. Таке групування можна проводити за великим набором ознак. Цей вид групувань спирається на метод розпізнавання образів – кластерний аналіз (від англ. cluster – скупчення, група елементів, які характеризуються якоюсь загальною якістю). В цьому випадку досліджується сукупність не послідовно за окремими ознаками (як при комбінаційному групуванні), а одночасно за великою кількістю ознак.
4. Гр упу вання (класиф ік ації) в правові й стати стиц і
Кл асифікація – це систематизований розподіл явищ і об`єктів на певні групи, класи і розряди залежно від їх однорідності чи різнорідності. Як правило, у основі класифікації лежить якісна ознака. Але у статистиці можуть застосовуватися в кількісні ознаки. Як правило, усі класифікації встановлюється на певний проміж ок часу (наприклад, поняття фор м власнос ті). У філософії класифікація (від лат. classis – розряд, клас та facio – роблю, розкладаю) – це логічна операція, яка зводиться до розбивки множини (класу) об`єктів на підгрупи за визначеними ознаками.
Виходячи з цього визначення можна зробити висновок, що класифікація, як правило, передує типології – віднесенню об`єктів до визначених типів, які відображають їх найбільш суттєві ознаки. Проблеми типологізації виникають у всіх науках, які мають справу з різнорідною за складом множиною об`єктів (як правило, дискретною) і вирішують завдання упорядкованого опису й пояснення цих множин. А первинний матеріал для здійснення типології дає статистична наука завдяки методу групування і класифікації. Статистичні класифікації допомагають вирішенню проблем типологізації.
Від звичайних групувань класифікація відрізняється більш значним і розгорнутим якісним розподілом сукупності об’єктів. Перелік показників, які розглядаються у якості статистичного стандарту, і який, як правило, затверджується центральним статистичним органом, складає лише передумову для науково обґрунтованої статистичної класифікації.
Застосування класифікації в правовій стати стиці дає змогу вивчати правові явища в різних галузях правов ої статистики. Більш поглиблено зупинимося на найбіль ш розроблених системах класифікації у прав овій статистиці.
У кримінально-правовій статистиці існують три об'єкти: злочин; особа, яка його вчинила, та покарання.
Ознаки злочинів, які реєструються кримінально-правовою статистикою, розподіляються на кримінально-правові та кримінологічні.
Кримінально-правові ознаки – ц е такі, які кваліф ікують діяння як суспільно небе зпечне відповідно до чинного кримінального кодексу.
Крим інологічні ознаки характеризують діяння з точки зору його причинної обумовленості і соціальних проявів, тобто мають відношення лише до його причин, умов, мотивів і засобів попередження, і не мають ніякого відношення до його кваліфікації.
Відповідно до цього класифікація за кримінально- правовими ознаками здійснюють відповідно до: глав Особливої частини КК Украї ни; статей кримінального кодексу У країни; форм ви ни (умисно або необереж ність); тяжкості і інших ознак, передбачених кримінальним кодексом.
За кримінологічними озн?