Курсовая работа: Звітність підприємств

Отже, надання користувачам інформації про результати діяльності господарюючого суб'єкта за визначений період часу з метою оцінки фінансового стану, ступеню виконання поставлених завдань і є метою складання звітності, її показники використовуються юридичними та фізичними особами для прийняття відповідних рішень. Звітність складається на підставі облікових даних. Методологічно і організаційно вона є невід'ємним елементом системи бухгалтерського обліку на нашому підприємстві і виступає завершальним етапом облікового процесу, що обумовлює органічну єдність показників, які в ній відображаються, з первинною документацією та обліковими регістрами.

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан , результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства для прийняття ними відповідних рішень. Фінансова звітність складається на підставі облікових даних. Вона особлива тим, що поєднує у собі дані і бухгалтерського, і статистичного, і оперативного обліку. Саме тому цей вид звітності є основним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства у вартісному вираженні.

Підприємство ТзОВ «Формат-М» складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Відмінність між квартальним і річним фінансовим звітом полягає в тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов'язань, що забезпечує їх достовірність. Квартальна фінансова звітність представляється підприємством не пізніше 25 числа місяця, що випливає після звітного кварталу, а річна – не пізніше 20 лютого, що випливає за звітним роком.

Форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — керівником спеціалізованої організації або фахівцем-бухгалтером, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.

Підприємство подає фінансову звітність таким адресатам:

— органам, до сфери управління яких належать підприємство;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а в разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата. У разі, коли датаподання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Пунктом 11.3 статті 11 Закону № 996 визначено, що для суб’єктів малого підприємництва національними положеннями встановлюється скорочена звітність у складі Балансу (форма №1-м; додаток 1) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м; додаток 2).

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Метою складання Балансу є надання користувачам повної правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Баланс, як і будь-який інший звіт, узагальнює інформацію. У балансі інформація систематизується на основі класифікації господарських засобів на оборотні та необоротні активи, а також за джерелами їх утворення. Подальша деталізація засобів і джерел їх утворення в активі та пасиві Балансу поглиблює цю класифікацію у вигляді балансових статей та їх груп.

Баланс є відкритою формою звітності, яка забезпечує можливість ознайомлення з фінансовим станом і результатами господарської діяльності підприємства. У балансі відображаються всі позитивні та негативні моменти в роботі підприємства.

Крім того, форма балансу дозволяє визначити зміну фінансового стану та результатів діяльності підприємства порівняно з попереднім періодом. Завдяки стислій та компактній формі, баланс є досить зручним документом. Разом з цим, вся інформація у ньому представлена на певний момент часу і з цієї точки зору є обмеженою.

Баланс суб’єкта малого підприємництва має розділи активу та пасиву аналогічні балансу за формою № 1, але у структурі розділів є відмінності, які полягають у зменшенні статей, які відображаються за рахунок їх укрупнення. Дані за статтями наводяться на початок та кінець звітного року. Актив показує економічні ресурси підприємства, що повинні принести прибуток у результаті господарської діяльності. Пасив балансу відображає право власності на ці економічні ресурси і складається з капіталу і зобов’язань, які підприємство має перед кредиторами.

Перший розділ активу балансу має назву необоротні активи.

У статті «Незавершене будівництво» (рядок 020) відображається вартість незавершених капітальних інвестицій, які здійснюються за власних потреб суб’єкта малого підприємництва.

У статті «Основні засоби» (рядок 030-032) наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних державних майнових комплектів, що включаються до складу основних засобів.

Особливістю форми № 1-м є те, що в статті «Довгострокові фінансові інвестиції» (рядок 040) не виділяються окремими рядками фінансові інвестиції, що враховуються методом участі в капіталі. У цьому рядку відображаються фінансові інвестиції на термін більше одного року.

Суми інших необоротних активів, що не можуть бути включені в перераховані вище статті Балансу, враховуються із статті «Інші необоротні активи» (рядок 070).

У рядку 080 «Усього за розділом 1» наводиться загальна сума необоротних активів, яка дорівнює сумі рядків 020, 030, 040 та 070. У другому розділі активу балансу відображається наявність оборотних активів.

Усі виробничі запаси, що враховуються на рахунках бухгалтерського обліку відображаються в статті «Виробничі запаси» (рядок 100).

Заборгованість замовників й інших дебіторів за виконані роботи і послуги відображається в рядку «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» ( рядок 160-162).

У статті «Дебіторська заборгованість за рахунками з бюджетом» (рядок 170) показуються визнана заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів.

Заборгованість дебіторів, що не включена в перераховані вище статті дебіторської заборгованості і відображається в складі оборотних активів, показується в статті « Інша поточна дебіторська заборгованість» (рядок 210).

У статті «Поточні фінансові інвестиції» (рядок 220) показуються фінансові інвестиції на термін не більше одного року, що можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент часу.

Кошти в касі, на поточних та інших банківських рахунках, що можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти цих засобів відображаються в статті « Кошти і їхні еквіваленти» у розрізі засобів у національній (рядок 230) та іноземній валюті ( рядок 240).