Лабораторная работа: Дослідження однофазного трансформатора
,
/13.3/
де і
амплітудні значення е.р.с. первинної і вторинної обмоток. Ці е.р.с. відстають від потоку
на кут
.
Відношення називається коефіцієнтом трансформації трансформатора.
Дія магнітного потоку розсіювання на первинну обмотку кількісно оцінюється сталим індуктивним опором
.
Якщо до вторинної обмотки підключити навантаження з опором , то в ній буде протікати струм
, який згідно з законом Ленца створить магнітний потік , який буде протидіяти основному магнітному потоку
.
Розмагнічуюча дія магнітного потоку вторинної обмотки спричиняє збільшення струму у первинній обмотці настільки, щоб основний магнітний потік трансформатора залишався сталим за амплітудою , що еквівалентно
, де
струм в первинній обмотці.
Для спрощення розрахунків і побудови векторної діаграми трансформатора е.р.с., напругу, струм і опори вторинної обмотки зводять до первинної за формулами:
. /13.4/
За цих умов рівняння однофазного трансформатора матимуть вигляд :
/13.5/
де r1 i r’2 - відповідно активний опір первинної і зведений активний опір вторинної обмотки; - зведений індуктивний опір вторинної обмотки ;
- струм намагнічування /холостого ходу/ трансформатора .
![]() |
Рис.13.3.
Системі рівнянь /13.5/ відповідає заступна схема трансформатора, яка наведена на рис.13.3.
Щоб краще з’ясувати співвідношення між синусоїдними величинами, які входять до системи рівнянь /13.5/, необхідно вміти будувати векторну діаграму трансформатора. Для цього рівняння трансформатора /13.5/ представляють у векторній формі:
/13.6/
.
При побудові векторної діаграми всі вектори орієнтують відносно вектора, який зображає основний магнітний потік трансформатора /рис.13.4/. Вектори е.р.с.
і
, які індукуються потоком
, рівні за величиною і відстають від нього на кут
. Вектор намагнічуючого струму
із-за втрат в сталі осердя випереджує вектор
на кут магнітного запізнення
, /13.7/
де - втрати в сталі, які визначають на підставі досліду холостого ходу.
Рис.13.4
Знаючи ,опори вторинної обмотки
і опір зовнішнього кола
, можна знайти струм
і побудувати вектор
, який буде зсунутий відносно вектора
на кут
. Побудувавши вектори
і
, знаходять вектор
. Побудову векторів
і
виконують на підставі рівнянь первинної і вторинної обмоток . Із рівняння первинної обмотки видно, що
має три складові :
, яка зрівноважує е.р.с.
і яку зображають вектором
, рівним і протилежним вектору
; складову
, яка випереджує вектор
на кут
, і складову
, яка співпадає за напрямком з
. Геометрична сума цих векторів дає вектор
.
Аналогічно будують вектор , віднімаючи від вектора
вектор
, який перпендикулярний до вектора
, і вектор
,паралельний йому , як це показано на рис.13.4. Вектор
зображає напругу вторинної обмотки трансформатора.
Із діаграми видно, що струм вторинної обмотки , визначає величину струму первинної обмотки
, бо струм намагнічування
можна вважати величиною сталою. Крім того, при зміні характеру навантаження змінюється
і відповідно змінюється коефіцієнт потужності кола первинної обмотки
. Отже, при зміні навантаження на виході трансформатора змінюється потужність, яку споживає трансформатор з мережі живлення, тобто трансформатор здійснює перетворення енергії напругою
в енергію напругою
і ці синусоїдні напруги зміщені в часі на кут, дещо більший
при активно-індуктивному навантаженні і дещо менший
при активно-ємнісному.
При перетворенні первинної системи змінного струму у вторинну мають місце втрати енергії як в магнітопроводі, так і в обмотках трансформатора. Ці втрати визначають величину коефіцієнта корисної дії.