Лабораторная работа: Оцінка стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях
4. При типі реактора РБМК, виході активності 30%, ізотермії і швидкості переносу хмари 5 м/с визначаємо розміри зон забруднення [1, стор. 46, табл. 2.12]. Результати наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Розміри зон забруднення
Розміри зон | Зони забруднення | ||||
М | А | Б | В | Г | |
Довжина, км | 418 | 145 | 33,7 | 17,6 | — |
Ширина, км | 31,5 | 8,42 | 1,73 | 0,69 | — |
Площа, км2 | 10300 | 959 | 45,8 | 9,63 | — |
5. Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення. При відстані від місця аварії 17,6 км, об’єкт розташований в зоні В на зовнішній межі.
6. Оскільки час формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 1,0 година, виробничий персонал на час аварії знаходився на об’єкті, то час початку опромінення – 1,0 година після аварії.
7. Тривалість перебування людини у зоні забруднення 6 годин, час початку опромінення 1,0 година. Тоді доза опромінення, яку отримує людина при відкритому розташуванні на зовнішній межі зони забруднення В, (Дзони ) становить 10,44 рад [1, стор.52, табл. 2.19].
8. Визначаємо дозу опромінення:
де:
Кпос – коефіцієнт послаблення, який залежить від умов перебування людей в зоні; в даному випадку Кпос = 15;
Кзони – коефіцієнт зони, який залежить від наближеності об’єкта до меж зони; в даному випадку Кзони = 1,7 [1, стор.42, табл. 2.5].
Отже, в результаті розрахунків встановлена прогнозована доза опромінення, яку може отримати виробничний персонал підприємства при аварії на АЕС, становить 1,18 рад.
Відповідь: 1,18 рад.
Завдання 3. Довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки
За вихідними даними провести довгострокове прогнозування хімічної обстановки з розрахунками глибини, ширини і площі прогнозованої зони хімічного зараження. Розрахувати кількість населення, яке може опинитися у ПЗХЗ, можливі втрати і їх розподілення по важкості. Прийняти що щільність населення складає 1 тис. чол. на км2 При визначенні глибини зони хімічного зараження обов’язково враховувати дію перешкод на шляху розповсюдження хмари отруйної речовини.
Таблиця 3.1 - Вихідні дані для здійснення довгострокового прогнозування хімічної обстановки.
Параметр | Значення |
Тип НХР | Метиламін |
Кількість НХР в ємності зберігання, т | 75 |
Висота обвалування, м | 2,3 |
Глибина і ширина населеного пункту ( км×км) | 4×4 |
Проживає осіб, тис. чол. | 13 |
Площа населеного пункту, км2 | 12 |
Відстань від міста аварії до населеного пункту, км | 0,6 |
Розв'язок
Для довгострокового (оперативного) планування приймаємо такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с., температура повітря + 200 С. Напрямок вітру не враховуємо, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймаємо у колі 3600 . Розрахунки виконуємо за максимальним об’ємом одиничної ємності.
1) 1) Для метиламіну Кнхр=0,24. Знайдемо глибину зони зараження НХР. Для цього спочатку знайдемо глибину зони зараження для хлору – Гх. Згідно [1. стор.143, табл.. 5.15] для кількості 75 тон, температурі +20°С і швидкості вітру 1 м/с Гх=65,6км. Для метиламіну Гф=Гх*Кнур=65,6*0,24=15,74 км. Тоді:
Г=Гса/Кп,
оскільки обвалування має висоту 2,3м, то Кп=2,43
Г =15,74/2,43=6,447 км.
2) Ширина зони прогнозування хімічного забруднення
км.
3) Площа зони прогнозування хімічного забруднення, що проходить через населений пункт становить
S км2
4) Площа населеного пункту складає 12км 2 . Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 3,31*100 / 12= 27 %
5) Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює: 13000* 27 / 100 = 3510 особи.
6) Можливі втрати населення у випадку аварії розподіляються:
легкі – до (3510*25 / 100) = 878 осіб.
середньої важкості – до (3510*40 / 100) = 1404осіб.