Лабораторная работа: Загальні властивостi будiвельних матеріалів
F=M/4=18127/4==4600 кг=46 кН.
Навантаження, що створюється власною вагою цегельного стовпа,
Fц.с. =S×h×r=0,51×0,51×6,5×1750=3000 кг=30 кН,
де S – площа перерізу цегляного стовпа.
Загальне навантаження на фундамент кожного стовпа
F0 =F+Fк.с. =46+30=76 кН.
Тиск , що здійснюється на цегельні стовпи на рівні фундаменту,
P=Fo /S=76×103 /(0,51×0,51)=304×103 Н/м2 =0,3 МПа
33. Протягом 7 діб два рази за зміну при 2–змінній роботі відбирали проби бетонної суміші на марку 200. Результати досліджень наведені нижче:
| №п/п | Ri , МПа | №п/п | Rі , МПа |
| 1 | 22,5 | 8 | 22,2 |
| 2 | 22,7 | 9 | 21,3 |
| 3 | 21,5 | 10 | 20,8 |
| 4 | 20,8 | 11 | 21,7 |
| 5 | 22,1 | 12 | 21,9 |
| 6 | 20,9 | 13 | 20,4 |
| 7 | 21,8 | 14 | 28,3 |
Визначити середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації міцності.
Коефіцієнт варіації (мінливості) міцності бетону є критерієм його однорідності. Його вираховують за формулою:
,
де s – середнє квадратичне відхилення окремих результатів досліджень від середньої міцності:
,
– середня міцність бетону, що дорівнює середньому арифметичному межі міцності окремих зразків Ri :
.
Середнє квадратичне відхилення
.
Коефіцієнт варіації міцності бетону cv =1,92/22,06×100»9%.
34. Знайти коефіцієнт конструктивної якості ряду матеріалів, значення меж міцності яких на стиск R і середньої густини rо наведені нижче:
| Матеріал | R, МПа | r о , кг/м3 |
| Граніт | 150 | 2700 |
| Вапняк | 60 | 1800 |
| Важкий бетон | 60 | 2300 |
| Легкий бетон | 20 | 1200 |
| Цегла керамічна | 15 | 1800 |
| Сосна (вздовж волокон) | 95 | 500 |
| Скло віконне | 600 | 2550 |
| Сталь | 400 | 7850 |
Коефіцієнт конструктивної якості матеріалів знаходиться як відношення межі міцності до середньої густини. Для граніту він дорівнює 150/2700=0,056, вапняку – 60/1800=0,033, важкого бетону 60/2300= =0,026, легкого бетону 20/1200=0,017, керамічної цегли 15/1800= =0,008, сосни 90/500=0,18, віконного скла 600/2550=0,24, сталі 400/7850=0,051.
35. Випробуванню на стиранність підлягали зразки–куби розміром 7,07´7,07´7,07 см із граніту, вапняку, шлакоситалу. Якою стала маса зразків після випробувань, якщо стираність (Ст) граніту 0,04; вапняку – 0,8; шлакоситалу – 0,02 г/см3 ? Середня густина граніту 2700 кг/м3 , вапняку 1800 кг/м3 , шлакоситалу 2650 кг/м3 ?
Масу зразків після випробувань m1 =m–Ст×S,
де m – маса зразка до стирання, г; S – площа стирання.
Маса зразків до стирання, г: граніту – m=2,7×353,5=954,5; вапняку – m=1,8×353,5=636,3; шлакоситалу – m=2,65×353,5=936,8.
Площа стирання S=7,07×7,07=50 см2 .
Маса зразків після випробувань, г: граніту – m1 =954,5–2=952,5; вапняку – m1 =636,3–40=596,3; шлакоситалу – m1 =936,8–1=935,8.
36. Визначити твердість по Бринеллю підшипникового сплаву, якщо при стандартному випробуванні глибина відбитку стальної кульки діаметром d=5 мм становила h=0,1 мм.
Число твердості по Бринеллю НВ визначається як тиск, який припадає на одиницю площі сферичної поверхні відбитку.