Навчальний курс “Історія педагогіки” входить до загальної системи психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів у вищих закладах освіти. Він є джерелом здобуття знань про минуле теорії та практики виховання й освіти, має за мету розкриття скарбів виховної мудрості українського та інших народів, визначення місця національної педагогіки в історії світової культури; поглиблення у студентів педагогічної ерудиції та збагачення їх духовності, розширення професійного кругозору.

Предметом історії педагогіки є вивчення історичних закономірностей розвитку виховання, школи і педагогічної думки в різні історичні періоди з найдавніших часів до наших днів.

Головне спрямування під час вивчення навчальної дисципліни – прищеплювати студентам любов до педагогічного фаху, формувати ідеал вчителя на основі прикладів життя відомих педагогів та висвітлених у їхніх творах вимог до вчительської професії, виховувати у майбутніх учителів риси, необхідні для майбутньої роботи. Курс орієнтований на те, щоб максимально використати інтелектуальний потенціал студентів, залучити їх до творчого дослідництва, розвивати у них активність, самостійність під час оволодіня програмним матеріалом, формувати прагнення підвищувати педагогічну майстерність.

Завдання історії педагогіки як навчальної дисципліни полягають у тому, щоб:

- виявити закономірності розвитку виховання, школи і педагогічної думки у різні історичні періоди;

- сформувати в студентів систему знань про світовий історико-педагогічний процес та про місце української педагогіки в ньому;

- розкрити кращі здобутки педагогічної мудрості українського й інших народів та виробити уміння застосовувати їх у своїй майбутній професійній діяльності;

- сформувати самостійне історико-педагогічне мислення (навчити бачитиі розуміти закономірності розвитку педагогічних категорій);

- оволодіти методами ретроспективного аналізу історико-педагогічних явищ і фактів;

- розшитири професійний світогляд, збагатити духовну культуру майбутніх педагогів.

Нові підходи щодо засвоєння змісту навчального предмету полягають,

Передусім, у прищепленні студентам уміння творчо використовувати скарби педагогічних систем і концепцій минулого у сучасних умовах, у набутті навичок через вирішення освітніх завдань виробляти своє власне бачення розв’язку важливих соціальних проблем. Навчаючись аналізувати, зіставляти, узагальнювати педагогічні системи, теорії, концепції, різноманітні школи, студенти отримують поштовх до розвитку істоико-педагогічного мислення, що дасть змогу у майбутньому набути здатність моделювати ситуації, прогнозувати можливі наслідки виховних впливів.

Програма курсу складається з двох частин:

1. Історія зарубіжної школи і педагогіки;

2. Історія української школи і педагогіки.

Після програми подано плани семінарських занять та перелік тем індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Вивчення програмного матеріалу хз історії педагогіки відбувається на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи студентів у позааудиторний час (виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, написання творчих робіт, рефератів тощо).

Тематика лекцій і семінарських занять є орієнтовною. Викладач може вносити до неї окремі зміни з урахуванням специфіки факультьету чи спеціальності, здійснювати перерозподіл годин, виділених для конкретних тем і видів навчальних занять, а також визначати певні теми для самостійного опрацювання.

Курс розрахований на 50 аудиторних годин (28 год. лекційних, 22 год. семінарських занять).

Тематичний план курсу

ЗМІСТ КУРСУ

ВСТУП

Предмет, завдання, значення та структура курсу “Історія педагогіки”. Історія педагогіки як історична і педагогічна наука. Зв’язок історії педагогіки з історією матеріальної і духовної культури. Історія педагогіки як фахова і як культурологічна дисципліна. Принципи побудови і методи дослідження історії педагогіки. Джерела історії педагогіки, їх класифікація.

Розділ 1. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ

Тема 1. Виховання у первісному суспільстві

Характеристика основних теорій походження виховання. Джерела вивчення педагогічного досвіду первісних людей. Особливості виховання на різних етапах розвитку первіснообщинного ладу. Виникнення організованих форм виховання. Первісні виховні інституції: рід, плем’я. Вікова ініціація. Дитячі ігри, традиції, звичаї, ритуали, обряди, реалізовані обряди, їх роль у вихованні підростаючого покоління. Перші в історії виховні заклади. Поява писемності. Піктографічне письмо. Передумови й процес виділення вихованння в особливу форму суспільної діяльності. Проблема відокремлення розумового виховання від фізичної праці.

Тема 2. ВИХОВАННЯ, ШКОЛА І ЗАРОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В ДЕРЖАВАХ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу. Основні ознаки виховання у період становлення рабовласницького суспільства. Передумови виникнення перших шкіл. Розвиток систем письма у стародавніх народів. Характеристика шкільництва у стародавніх Шумері, Єгипті, Китаї, Індії.

Освітньо-виховні системи у державах Стародавньої Греції. Характеристика спартанської й афінської освітньо-виховних систем, їх порівняльний аналіз. Зміст і методика навчання у школах Стародавньої Греції. Буквоскладальний метод навчання грамоти. Індивідуальна форма організації навчання у школах Стародавніх Афін. Освіта в епоху еллінізму. Уcуспільнення шкільної справи.”Сім вільних мистецтв”. Характеристика еллінської системи освіти.

Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів. Педагогічні ідеї Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля. Виховання й шкільна освіта у Ствродавньому Римі. Основні типи шкіл, зміст освіти і виховання в них. Педагогічні ідеї М.Ф. Квінтіліана.

Тема 3. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей у середньовічній Європі, в епоху Відродження та Реформації

Загальна характеристика епохи середньовіччя у Європі. Основні ознаки й умови розвитку виховання й освіти. Основні типи виховання та освіти у Європі у період розквіту феодалізму: церковне, лицарське, бюргерське, практичне. Виховання й освіта жінок. Зміст освіти у церковних школах. Індивідуально-групова форма навчання. Катехізичний спосіб оволодівання знаннями. Мета, зміст та система лицарського виховання. Міські школи, їх історико-педагогічне значення. Виховання дітей селян. Особливості виховання дівчат. Педагогічна думка середньовіччя. Схоластика, її вплив на зміст і методику навчання. Начотництво й догматизм схоластичного навчання. Позитивні і негативні риси схоластики. Розвиток університетської освіти у середньовічній Європі. Суспільно-економічні умови їх виникнення, демократичні засади діяльності перших університетів. Структура, зміст освіти, методи навчання, атестація випускних університетів.

Загальна характеристика й умови виникнення європейського Відродження (ХІУ-ХУІ ст.) Основні ознаки педагогіки епохи гуманізму. Школа і педагогічна думка епохи Відродження. Педагогічні ідеї педагогів-гуманістів (Е.Роттердамський, Ф. Рабле, М.Монтень, Т. Мор, Т. Кампанелла, В. Фельтре). Реформація і контрреформація у Європі (ХУ-ХУІ ст.). Розвиток освіти у період Реформації. Характеристика єзуїтського виховання й освіти.

Тема 4. Педагогічна система Яна Амоса Коменського

Життя, педагогічна діяльність і теоретична спадщина Яна Амоса Коменського. Коменський і демократичний рух ХУІІ ст. Основні риси і суперечності світогляду. Педагогічна теорія Коменського як частка плану вдосконалення людства. Загальна мета і завдання виховання “Велика дидактика” – теоретичне обгрунтування педагогіки нового часу. Принципи природовідповідності та народності виховання – методологічна основа педагогічної теорії Коменського.

Вчення про школу. Принципи побудови системи шкільної освіти. Вікова періодизація. Структура навчальних закладів, зміст освіти в них та вимоги до організації їх діяльності.

Дидактичні погляди Коменського. Сутність процесу навчання і завдання освіти. Вимоги до визначення змісту освіти. Принципи навчання. “Золоте правило дидактики”. Проблема організації шкільного навчання. Обгрунтування класно-урочної системи. Вимоги до уроку. Методи і правила навчання. Проблема підручника та вимогидо нього. Характеристика підручників, складених Коменським.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--