Научная работа: Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів

· як можливість для студентів рефлексії u1089 власних змін;

· як можливість для учнів самим установити зв'язку між попереднім знанням і новим знанням.

Метою використання портфоліо є методична скарбничка, самооцінка та наочність процесу навчання.

Типи портфоліо :

- Портфоліо - Досягнень: особистий вибір робіт учнем за певний період часу (Легкий тип, з його варто починати. Сприяє формуванню незалежного учня). Форма вільна.

- Портфоліо - Звіт: містить індивідуальні поточні роботи. Щоденник для зовнішнього користувача. Ціль - показати, що учень упорався із програмою. План й одиниця збору задається вчителем. Форма задана.

- Портфоліо - Самооцінка: містить як роботи учня, так і зауваження вчителі. Демонструє "плюси" й "мінуси" учня. Служить прогнозу й корекції. Напіввільна форма.

Компоненти портфоліо: методичні матеріали; власна творчість.

Розділи портфоліо : Портрет : Розкриває особистість учня. Фотографії, дипломи, свідчення, що характеризують його інтереси й улюблені заняття. Колектор : "файл", куди збираються матеріали уроку, вступники від учителя, підручника (графи-схеми, таблиці, конспекти). Робочі матеріали : зареєстровані етапи роботи над завданням модель, і зразок, інструкцію, чернетки). Досягнення : Закінчена робота або перекладається в розділ "досягнення", або залишається в робочих матеріалах (по розсуду учня). Процедура захисту портфоліо. Виставка портфоліо. Конференція1 .

Формування високого рівня інформаційної культури учнів - одна з основних цілей вивчення курсу інформатики в школі й у вузі. Поняття "Інформаційна культура" розвивається. Найбільш актуальним на сьогоднішній день нам здається визначення, у якому інформаційна культура представляється як "властивість особистості, що дозволяє, з одного боку, адекватно реагувати на процес інформатизації суспільства з метою саморозвитку, а з іншого боку - впливати на процес формування інформаційної культури суспільства, як гуманістичної основи інформатизації"[20]. Вивчаючи роботи сучасних філософів, соціологів, педагогів, психологів можна помітити, що всі вони, використовуючи різну термінологію, виділяють взагалі ж ті самі елементи інформаційної культури особистості:

· володіння певними знаннями, уміннями й навичками для успішного оперування інформацією;

· володіння якостями, що дозволяють удосконалювати ці знання, уміння й навички відповідно до сучасним інформаційним технологіям;

· світогляд інформаційного суспільства.

Слід зазначити, що саме ці елементи інформаційної культури визначають якість особистості випускника школи, з погляду його готовності до адекватного "відповідям" на "виклики" (по термінології А. Тойнбі) сучасного інформаційного суспільства, а вимірниками рівня інформаційної культури можуть виступати ключові з [22]:

1. Компетентність у сфері інформаційно-аналітичної діяльності.

2. Компетентність у сфері пізнавальної діяльності.

3. Компетентність у сфері комунікативної діяльності.

4. Технологічна компетентність.

5. Технічна компетентність.

6. Компетентність у сфері соціальної діяльності.

Одним з інструментів формування й оцінки перерахованих вище якостей особистості, не претендуючи на остаточне рішення цієї проблеми, може бути портфоліо учня. Метод портфоліо порівняно новий у російській педагогіці. Мало вивчені аспекти впливу портфоліо, як одного з активних методів навчання, на формування інформаційної культури учнів, а так само відсутній механізм створення й використання портфоліо по конкретних предметах. Опираючись на дослідження фахівців у даній області [14] і власний досвід [13] можна запропонувати формувати портфоліо учня з 3-х частин:

"Офіційні документи" здійснює моніторинг освітнього процесу, описуючи індивідуальний розвиток, творчу активність, навчальний стиль й інтереси кожного учня. У цей розділ можуть входити результати олімпіад, сертифікати учасників і призерів різних заходів: наукових конференцій, конкурсів, різного роду практик.

"Практичні завдання й творчі роботи". У даному розділі представлені дослідницькі й творчі роботи учня, виконані їм, як у ході освоєння основного курсу, так і додаткових елективних курсів. Даний розділ портфоліо дає подання про спрямованість інтересів учня й доповнює результати підсумкової атестації. "Відкликання, рекомендації й самозвіти" можуть бути представлені в наступній формі: відкликання на творчі роботи, самоаналіз і самооцінка учня, його рефлексія на власну діяльність, починаючи з навчальної й закінчуючи хобі[8].

Дворічний досвід роботи з використання портфоліо по інформатиці в старших класах школи, дозволяє зробити висновок, що дана методика допомагає в рішенні таких важливих педагогічних завдань, як:

- сприяння індивідуалізації утворення школярів;

- заохочення активності й самостійності учнів, розширення можливості навчання й самонавчання;

- формування вміння вчитися - ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність;

- розвиток навичок рефлексивної й оцінної діяльності учнів.

Виходячи із цього можна припустити, що ведення індивідуального комплексного портфоліо учнем допомагає у формуванні перерахованих вище елементів інформаційної культури особистості й може бути механізмом оцінки рівня ключових компетенцій.