Научная работа: Стандарт DECT

Майже кожна людина, що володіє мобільним телефоном, має хоча б загальне представлення про систему функціонування стільникових мереж мобільного зв'язку. Саме тому варто привести хоча б деякі дані і про стандарт DECT. DECT – це стандарт цифрового радіо доступу в діапазоні 1800-1900 Мгц, що дозволяє вкрай ефективне використання смуги радіочастот.

Даний стандарт підтримує мовний і факсимільний зв'язок, а також передачу даних. Основними перевагами даного стандарту є:

• Висока якість зв'язку

• Можливість створення широкого кола систем від домашніх безпровідних телефонів до багатоступінчастих мікростільникових корпоративних мереж

• Сумісність устаткування різних стандартів (при наявності так названої GAP сумісності)

• Стійкість до радіоперешкод

• Конфіденційність зв'язку

• Безпека для здоров'я.

DECT телефони є в усьому світі таким же неодмінним домашнім атрибутом, як телевізор або комп'ютер, а системи, представлені зараз на ринку, можуть задовольнити самих придирливих покупців.

1 Ознайомлення з стандартом DECT та його структурою.

1.1 Причина і місце появи стандарту.

Винайдений ще в дев'ятнадцятому столітті телефон люди оцінили досить швидко. Але настільки ж швидко з’явилась і незручність проводу з’єднуючого апарат і слухавку. Тому, як тільки розвиток електроніки дозволив одержати прийнятний по розмірах і вазі пристрій, ненависний провід було замінено радіохвилями. Так з'явилися безпровідні радіотелефони.

Поки їх було не дуже багато, усе йшло добре. Але безупинно зростаюче число радіотелефонів привело до проблеми взаємних перешкод, адже загальна кількість каналів, виділених для їхньої роботи, не дуже велика. З цієї причини в місцях, де зосереджувалось особливо багато телефонів, усі канали нерідко виявлялися зайняті. Загалом, склалася курйозна ситуація: знявши трубку свого радіотелефону, користувач був змушений вставати в чергу, щоб дочекатися, поки звільниться радіоканал. У деяких районах Москви, Петербурга й інших міст користувачі "далекобійних" телефонів Panasonic уже добре знайомі з цією проблемою, а густонаселена Європа зштовхнулася з нею ще раніше.

Якщо є проблема, її потрібно вирішувати. А до цього часу за рубежем стали щосили розвиватися ще і домашні міні-атс, призначені для телефонізації великих квартир і котеджів. От з ідеї забезпечити одночасну роботу великого числа радіотелефонів, включаючи корисні властивості і телефонні станції малої ємності, і починається історія DECT.

Стандарт DECT (Digital European Cordless Telecommunications) був опублікований Європейським інститутом стандартизації електрозв'язку (European Telecommunications Standards Institute - ETSI) у 1992 р., а перші комерційні продукти, що відповідають цьому стандартові, з'явилися в 1993 р. Спочатку вони являли собою в основному засоби для побудови безпровідних установчих автоматичних телефонних станцій (УАТС), користувачі яких могли зв'язуватися між собою в межах установи за допомогою переносних телефонів, а також звичайні домашні безпровідні телефонні апарати.

Пізніше з'явилися інші додатки DECT, що почали розроблятися ще в процесі визначення стандарту. В їхній склад увійшли: засоби RLL; системи, що забезпечують безпровідний доступ до ресурсів мереж загального користування для абонентів з обмеженою мобільністю (Cordless Terminal Mobility - CTM); засоби, що дозволяють апаратурі DECT працювати зі стільниковими мережами (наприклад, GSM). Ці додатки відкрили широкі можливості перед операторами як провідних, так і безпровідних мереж зв'язку.

DECT є стандартом радіодоступу, що підтримує широкий набір економічних засобів надання комунікаційних послуг. Даний стандарт розроблявся відповідно до семирівневої моделі взаємодії відкритих систем і складається з дев'яти частин, що описують його обов'язкові і факультативні елементи. Обов'язкові елементи стандарту гарантують можливість "співіснування" систем зв'язку на одній території при відсутності координації їхньої роботи і дозволяють уникнути планування частот, що необхідно в звичайних стільникових мережах.

По своєму бажанню виробники можуть підтримувати окремі факультативні елементи стандарту DECT для побудови систем голосової телефонії, доступу до мережі ISDN і передачі даних. З метою забезпечення взаємодії різних додатків DECT Інститутом ETSI стандартизуєтся ряд сукупностей параметрів, так званих профілів (profiles). Одним з подібних профілів є уніфікований профіль доступу (Generic Access Profile - GAP), що визначає функціонування портативних телефонних апаратів і базових станцій DECT для всіх додатків голосового зв'язку. Інший профіль - профіль інтерфейсу GSM (GSM Interface Profile - GIP) визначає взаємодію апаратури DECT і мереж GSM. Власне кажучи, GIP - це профіль GAP з невеликими доповненнями по взаємодії з GSM.

1. 2 Особливості стандарту.

Насамперед DECT дозволяє досягти величезної щільності розміщення телефонів - до 10 тисяч одночасних розмов на квадратний кілометр, у такий спосіб цілком знімаючи проблему зайнятості радіоканалів.

Крім цього DECT забезпечує своїм користувачам стійкий високоякісний цифровий зв'язок, захищений від несанкціонованого доступу. Системи DECT здійснюють передачу оцифрованої розмови на швидкості 32 кбіт/с. Це значно більша швидкість, чим передбачена в кожному з нинішніх стандартів цифрового стільникового зв'язку. Вона забезпечує якість передачі розмови таку ж, як і в гарного провідного телефону.

Наступна чудова властивість стандарту DECT - дуже висока стійкість до будь-яких видів радіоперешкод. DECT улаштований так, що при встановленні зв'язку трубка сама переглядає всі канали і налаштовується на найменш зашумлений. Але на цьому процес вибору найкращого каналу не закінчується, а йде безупинно, продовжуючи і під час розмови. Знайшовши самий гарний канал, трубка відразу переключається на нього. Такою властивістю не володіє жоден стільниковий стандарт.

Ще одна перевага - це сумісність DECT-обладнання у всіх системах (GAP-протокол). Тобто одну трубку можна використовувати і на роботі, і в будинку, і в будь-якому іншому місці, де встановлені базові станції DECT. При цьому в стандарті забезпечена ще і сумісність один з одним устаткування різних виробників.

У системах DECT реалізована і така функція, як непомітне автоматичне переключення абонента на найближчу базову станцію при його переміщенні з зони обслуговування однієї бази в зону обслуговування іншої, що дозволяє уникнути розривів зв'язку.

Зручний DECT і тим, що дозволяє перший час обмежуватися мінімальним набором апаратури, а потім, у міру потреби, розширювати систему, підключаючи нові трубки.

У системах DECT не існує такої проблеми, як планування частот - розподіл їх між базовими станціями. Рішення цієї проблеми фактично реалізовано в алгоритмі роботи трубки. Дана властивість робить введення DECT-систем у роботу гранично простою процедурою, а також дозволяє збільшувати загальне число каналів і площу охоплення системи шляхом простого додавання, де це необхідно, нових базових станцій.

Апаратура DECT найбільш безпечна для здоров'я. Середня потужність випромінювання DECT-трубки всього 10 мвт, що як мінімум на порядок менше, ніж у стільникових телефонах.

Але оптимізація всього стандарту DECT для використання при напруженому трафіку, характерному для таких умов, при яких багато абонентів зосереджено на невеликій площі (заводи, бізнеси-центри, виставочні центри і т.п.), наклала і певні обмеження на його параметри. Насамперед це дальність дії. DECT є системою зв'язку малого радіуса дії - до 300 метрів на вулиці і всього 30 - 70 метрів у приміщеннях, а по вертикалі плюс-мінус один поверх будинку.

Недоліком є і те, що швидкість пересування абонентів DECT-систем обмежена "пішохідною" швидкістю людини. При великих швидкостях підтримка зв'язку не гарантується.