Отчет по практике: Економічна ефективність виробництва

В умовах товарного виробництва і ринкових відносин індивідуальні витрати сільськогосподарських підприємств формують собівартість продукції.

Собівартість продукції – це витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво і реалізацію продукції, визначені в грошовій формі. Собівартість продукції як економічна категорія є частиною вартості товару, оскільки не включає витрати, які втілюються і реалізуються у вартості додаткового продукту.

В умовах ринкової економіки кількість показників та методів їх обчислення постійно зростатиме.

Земля – це продукт природи, і лише в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва.

У сільському господарстві земля – це головний засіб виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Економічна ефективність землі в сільському господарстві виражена системою показників, що характеризують, як ефективність використання всіх закріплених за господарством земельних ресурсів, так і ефективність окремих її видів.

При цьому одна частина показників характеризує кількісну зміну площі різних видів земельних ресурсів і відображають екстенсивний шлях розвитку. Друга частина показників характеризує ступінь інтенсивності використання землі.

До першої групи показників відносяться :

· коефіцієнт сільськогосподарського освоєння;

· коефіцієнт розораності;

· коефіцієнт використання площі ріллі.

Коефіцієнт освоєння – це відношення кількості сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі.

Коефіцієнт розораності – це відношення площі ріллі до площі сільськогосподарських угідь.

Коефіцієнт використання площі ріллі – це відношення всієї площі посіву до площі ріллі.

До другої групи показників належать :

· землевіддача;

· землемісткість.

Землевіддача – це величина чистої продукції в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь.

Землемісткість – це обернений показник землевіддачі.

Також існують інші показники, такі як: кількість одержаної валової і товарної продукції з одиниці площі відповідних угідь в натуральному або грошовому виразі.

Отже, за даними СВК "Колос" Знам'янського району розглянемо структуру земельних угідь на протязі 2004-2006роках в таблиці 4.

Таблиця 4

Динаміка і структура земельних угідь, землезабезпеченість

Показники	2004		2005		2006		Відношення 2006р до2004р,%
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	6078	6078	6070	99,9
в т.ч с.-г. угіддя	6078	100	6078	100	6070	100	99,9
із них рілля	4603	75,7	4603	75,7	4594	75,7	99,8
Сінокоси	8	0,1	8	0,1	9	0,1	112,5
Пасовища	1432	23,6	1432	23,6	1433	23,6	100,0
Багаторічні насадження	34	0,6	34	0,6	34	0,6	100,0
Коефіцієнт с.-г. освоєння	1,0	-	1,0	-	1,0	-	-
Коефіцієнт розораності	0.8	-	0.8	-	0.8	-	-
Припадає на одного робітника: - с.-г. угідь	19,3	-	19,4	-	20,9	-	-
- ріллі	14,6	-	14,7	-	15,8	-	-

Ефективність використання землі характеризується натуральними і вартісними показниками. До вартісних показників відносяться: валова продукція, товарна продукція, валовий дохід і прибуток.

Валова продукція сільського господарства являє собою всю масу виробленої в даному році продукції, включаючи приріст незавершеного виробництва.

Товарна продукція – це частина валової продукції, яка була реалізована й прийняла форму товару.

Валовий дохід – знов створена вартість живою працею робітників колективу за рік. Вона включає в себе фонд оплати праці і чистий дохід.