Отчет по практике: Облік і аналіз розрахунків з постачальниками покупцями різними дебіторами та кредиторами

- середня заробітна плата 1 працівника;

ФОП – фонд оплати праці;

Ч – середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості.

На основі таблиці 1.1. можна сказати, що ЗАТ «Рівне-Борошно» є достатньо великим підприємством, оскільки налічує 178 осіб працюючих, фонд оплати праці яких становить 4400,1 тис. грн., зокрема, продуктивність праці працівників також є досить високою 340,74 тис. грн. Проте необхідно відмітити і про велику частку операційних витрат, що становить 39211 тис. грн., а також те, що в результаті своєї діяльності товариство у 2009 році потерпіло збиток в розмірі 3832 тис. грн.

2 Облік розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами

2.1 Особливості облікової політики щодо розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та П(С)БО 1: облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

За МСБО 8, облікова політика – конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності.

Тобто, під обліковою політикою слід розуміти сукупність способів ведення бухгалтерського обліку прийняту підприємством – первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя.

Облікова політика підприємства розкривається у примітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану облікову політику шляхом опису: а) принципів оцінки статей звітності; б) методів обліку за окремими статтями звітності.

Вона розробляється на багато років і може змінюватись лише в тому, випадку, якщо: змінюються статутні вимоги; змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку; зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

а) подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

б) подій або операцій, які раніше не відбувалися.

У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності слід розкривати причини і сутність зміни.

Розглянемо десять основних факторів, якими слід керуватися при визначенні облікової політики на прикладі ЗАТ «Рівне-Борошно»:

- форма власності та організаційно-правова форма (ЗАТ);

- вид діяльності чи галузеве підпорядкування (виробництво);

- обсяги виробництва, середньоспискова чисельність працівників тощо;

- відносини із системою оподаткування (загальна система оподаткування);

- можливість самостійних дій з питань ціноутворення (держава встановлює відсоткові межі рентабельності);

- стратегія фінансово-господарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства на довгострокову перспективу, напрями інвестицій, які будуть надані, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань);

- наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами);

- наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками);

- рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативи керівників підприємства;

- система матеріального заохочення ефективності роботи працівників за коло обов‘язків, що виконуються.

Іноді нормативні документи взагалі не містять конкретних рекомендацій щодо правил обліку окремих фактів господарського життя.

Якщо система не встановлює спосіб ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, виходячи з діючих положень.