Отчет по практике: Організація видавничій справи

9. Вироблення навичок спілкування з працівниками інших підрозділів видавництва.

10. Знайомство з функціональними обов’язками коректора.

11. Закріплення навичок практичної роботи коректора, читання всіх видів друкарської коректури (гранок, верстки, звірених шпальт, аркушів з машини).

База навчальної практики – ТОВ «Рекламно-видавниче агенство «Просвіта».

Термін проходження навчальної практики – два тижні (з 30.01.2006 р. до 13.02.2006 р.).

Розділ 1.

Загальна характеристика видавництва «Просвіта».

1. Структура видавництва «Просвіта».

Рекламно-видавниче агенство «Просвіта» складається з трьох підрозділів: видавничо-редакційного відділу, друкарського відділу та книжкового магазину, де експонується та продається абсолютно вся книжкова продукція видавництва. Всі підрозділи розташовані дуже компактно в одній будівлі, що дає змогу швидкої та продуктивної взаємодії між ними.

«Просвіта» видає всі різновиди навчальної літератури для шкіл та вищих навчальних закладів: підручники, словники, довідники, географічні атласи, матеріали для підготовки до іспитів тощо. У своїй праці це видавницвто досягло значних успіхів, які були відзначені багатьма винагородами на різноманітних конкурсах видавничої справи.

2. Організація роботи у видавничо-редакційному відділі «Просвіти».

Наша навчальна практика проходила у видавничо-редакційному відділі, тож розглянемо його конкретніше.

Цей відділ займає дві кімнати у приміщенні видавництва і забезпечує робочими місцями чотирьох працівників: директора видавництва, керівника з видавничої роботи, головного редактора та коректора. Ішні ж працівники наймаються на договірній основі за потребою.

Організація видавничого процесу має такий вигляд. Рукопис від автора спершу надходить до головного редактора, який його вичитує та робить першу редакторську правку, результати якої повинні бути узгоджені з автором. Тож з рук головного редактора рукопис знову потрапляє до автора, який вносить вже остаточні зміни та уточнення у текст згідно із зауваженнями редактора. Потім рукопис знову надходить до редактора і, якщо не виникає питань, які потребужть узгодження з автором, – до коректора, який робить правку та віддає матеріал до набору. Після набору коректором або редактором робиться вичитка та звірка, після яких вже остаточно виправлений матеріал в останнє надходить до набору. На цьому завдання редакційного видділу завершуються, і матеріал проходить інші стадії видавничого процесу.

3. Використання технічних, електронних засобів у редакційному процесі.

Якщо раніше всі вищезазначені процеси відбувалися без допомоги технічних та електронних засобів, використовуючи лише папір, ручки та олівці, то тепер, коли на видавництвах увійшли в ужиток комп’ютери, майже вся робота виконується на них за допомогою спеціальних програм, створених для роботи редактора та коректора. Комп’ютери дозволяють значно полегшити працю редакторів та коректорів та зробити її більш ефективною, порівняно із роботою на папері. Іншими технічними приладами, які застосовуються у редакційному відділі є сканери та принтери, які теж значно полегшують працю та дозволяють істотно заощаджувати час.

Розділ 2.

Специфіка роботи студента на базі навчальної практики.

Оскільки це була наша перша навчальна практика, ми мали лише теоретичне уявлення про все, що стосується редакційно-видавничого процесу, структурного поділу, та організацїї роботи у видавництві. Тож спершу нам провели екскурсію, що була для нас дуже пізнавальною. В ході цієї екскурсії ми ознайомилися із загальним устроєм видавництва «Просвіта», його структурою. Побачили всі найменування продукції, ознайомилися з виробничими циклами, організацією роботи.

Зважаючи на те, що ми проходили коректорську практику, найбільшої уваги було приділено саме організації та специфіці роботи коректора у книжковому видавництві.

Коректура – це органічна складова редакційно-видавничого процесу, яка робить видання адекватним авторському тексту, задуму видавців, існуючому правопису та видавничим стандартам. Таким чином, коректура є умінням випускати видання без помилок.

В ході практики ми ознайомилися з функціональними обов’язками коректора, виробили навички спілкування з працівниками інших підрозділів, закріпили навички практичної роботи коректора, читання декількох видів друкарської коректури (гранок, верстки, звірених сторінок, аркушів із машини).

Відповідно до функціональних обов’язків коректора видавництва ми виконували такі роботи:

– зчитування без підчитувача;

– вичитування на папері та на моніторі комп’ютера при порівнянні різних версій оригіналу;

– набір тексту оригіналу на комп’ютері;

– виправлення у тексті оригіналу різних видів помилок: орфографічних, пунктуаційних, у міжслівних та міжрядкових проміжках, шрифтових виділень, порушень порядку рядків, абзаців.

В ході навчальної коректорської практики ми на власному досвіді дізналися, що професійний коректор – співробітник видавництва, що виконує коректуру, – несе велику відповідальність перед читачами й автором. Коректори відносяться до технічних працівників видавництв і редакцій, тож вони несуть відповідальність за технічну досконалість видання навідміну від редактора та автора, які несуть відповідальність за змістову, творчу його досконалість.

Розділ 3.

Зміст роботи на практиці.

Під час навчальної практики ми кожного дня робили нотатки, у яких фіксували, яку саме роботу було виконано (див. Щоденник у додатках до звіту). Оскільки наша практика була коректорською, то й робота, яку ми виконували, відносилася до функціональних обов’язків коректора видавництва.

Впродовж двох тижнів практики нашим основним завданням була коректура навчально-методичного посібника для вчителів з істроріі рідного краю. З цим матеріалом ми зробили наступні операції:

– отримавши рукопис, зроблений на папері, набрали його на комп’ютері;

– зробили вичитку матеріалу спершу на папері, потім на екрані ком’ютера;

– зробили коректорську правку помилок на комп’ютері;

– провели звірку різних екземплярів оригіналу.

Виконуючи основну роботу коректора на комп’ютрері, ми дізналися за допомогою яких специфічних комбінацій клавіш можна швидко та зручно виконати певні операції. В ході практики також дізналися, які спеціальні комп’ютерні програми використовують редактори та коректори у своїй роботі, за допомогою яких програм можна зробити художній дизайн обкладинки для книжки.

Під час навчальної практики окрім виконання обов’язків коректора, ми приймали участь у завданнях громадського та виробничого характеру, пізнавали суспільні аспекти діяльності видавництва.

Висновки.