Отчет по практике: Особливості говіркового мовлення Житомирської області

· вживається вставне [л] після губніх в дієслівних формах І ос. однини та ІІІос. мн. терпер. і простого майбутн. часу (станоўл'ájут', садóўл'ат' )

· широко вживається вставний [н] (мн 'á̃та, мн'á̃со, с'í̃мн'а̃ )

· тверда вимова шиплячих (пе^и чéш, пáриш, чаркáми )

Морфологічні ознаки:

· у іменниках І відміни м'якої групи в дав. і місц. відм. однині і в іменниках II відміни м'якої групи в місц. відм. однини виступає закінчення -і (на колгóсп’і , од рóзпис'і , бáт'кºов’і та ін.);

· іменники жін. роду та узгоджувані з ними прикметники і деякі займенники в орудн. відм. однини мають закінчення -оjу, -еjу (чáркºоjºу , вá̃н'кºоjºу та ін.), проте в частині південно-східних говорів ненаголошені закінчення іменників з основою на м'я­кий приголосний і шиплячий можуть під впливом твердої групи приймати закінчення -оjу замість -еjу (сáд ͡ жºоjºу та ін. )

· прикметники, дієприкметники, порядкові числівники та займенники в наз. і знах. відм. множини мають член­ну стягнену форму з закінченням -і, перед яким виступає як м'яка, так і напівм'яка вимова приголосних, а в частині говірок, зокрема правобережних, навіть тверда (тверд'і' , шти'р ’ і, гарн'і̃ та ін.)

· досить чітке розрізнення прикметників твердої і м'якої груп (раби́ĭ , харо́шиĭ, та ін.),

· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jíден , штúри ,що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для південнно-західних діалектів;

· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при­ставного [н] (до jóго, за jóго та ін.);

· наявний інфінітив на -ти або на -т' з перевагою суфікса -ти (ходúти — ходúт', робúти — робúт', носúти — носúт' та ін.;)

· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з відповідними шиплячими (хóжу, вóжу , та ін.);

· дієслова І дієвідміни колишнього III класу в 3-ій ос. однини тепер. часу дуже часто мають стягнені (усічені) форми (зна, гра та ін.);

· у дав.відм. однини предметно-особовий заменник жін. роду збігається з род. відм. (даў jіjí грóші та ін.);

· вживаються форми умовного способу типу (ходúў би , ходúла б та ін.);

· відповідно до прийменника-префікса від виступає од (при̃нé̃сли од хре^и ста́ )

· іменники ІІ відміни в множині мають наголос на флексії (ко^у ровú, бабú, калиткú та ін.).

Синтаксичні ознаки:

· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та , но ;

· полісемантичність сполучника що , який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових (шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу, jе такá шºо в апарáт не̃ давáлас', сºорºóчкºу / шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃^и нºу̃вáла );

наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті , і день додоми нема .

діалектичний говірка текст мовлення транскрипція

ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релігійні свята

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Великдень

/пáскºу рºóблат' jак / нºу̃ пе^и чé̃мºо̃ / паскú ц'і пе^и чé̃мºо̃ // пºотºó̃м не̃^и сé̃мºо̃ св’атúти / ĭде̃м ўже // тºо в пjáтни̃ц′ºу такé // нºу̃ рºозчи̃н'á̃jºу т'íстºо // jак рºозчи̃н'á̃jºy / бе^и рºý / др’íж’:і / мºу̃кá / сáхар / о^у л'íjі тºудú л'º:ý/ шчºоб вºо̃нú̃ бºулú так’í пºохºóж’і на̃ пасºочкú / такé здºóбне̃ рºóбл'ºy т'íстºо // вºо̃нºó̃ тºод'í висхºóд͡ жºуje / кладºý jºогºó в хвºóрмºо̃чки // вºо̃нºó̃ п’ідхºóдит' шче в хвºóрмºо̃чках / а тºод'í ўже садºóвл'ºу jа jºогºó ў дºухºóўкºу // рá̃н'ше пе^и клá jа в печ’í // зáра пе^и ч’í не̃^и мá // а пºотºó ̃м ўже вит'агájeⁱ ш і вºо̃нú̃ охºолºодájºyт' / jіх обливájеⁱ ш // так сáмºо̃ ĭ хл'іб пе^и чéш ў пе^и ч’í // краша̃нкú крáси̃мºо̃ / хтºо в цибºýл'і/ хтºо в пºорºошкºý/ хтºо jак // y пºорºошкºý вºо̃нú̃ ли̃н'á̃jºyт' // д'íти о^у бмºý̃рзºуjºyц':а/ т'і jáĭц′а о^у бмºý̃рзан'і̃/ т'і об:ирájºyт' // a в цибºýл'і вºо̃нú̃ так'í гáрн'і̃ че^и рвºó̃̃н'і̃ і харºóш’і // лºушпú̃̃н':а̃ з цибºýл'ки / на̃ливájeⁱ ш jºогºó / вºо̃нºó̃ де̃н' стºójiц':а / пºотºó̃м ўже крáсиш // пºóт'і̃м ĭдéмºо св’атúти ў цéрквºу / пºóт'і̃м прихºóди̃мºо̃ врá̃нц'і з цéркви ўже в пjат' часºóв і тºоп'íрºу ўже на̃зивájец':а гºов’í̃н':а̃ / це ўже гºов’íjеⁱ с':а ўдºó̃ма̃ // це jiсú св’ачé̃не̃ / а тºод'í ўже jiсú все / шчºо ўже ва̃м та̃м трéба тºод'í jiсú / мн'á̃сºо та̃м // а дºо пáски пºоўнºó̃стjºyjºy п’іст // хтºо мºó̃же пºóстити / пºóстит' ц′íлиĭ п’іст // і зáраз ос'ºó цеĭ п’іст такúĭ сá̃ми̃ĭ ос'ºó бºув з чºотúрна̃дц'атºогºо пºо двáц':ат' вºóс'ме̃ // такúĭ jак і на̃ ве^и лúкде̃н' / шчºо не̃ мºó̃жна̃ jìсти не̃ мн'á̃са не̃ рúби н'і̃чºóгºо // це стрºóгиĭ п’іст на̃зивájец':а // так сá̃мºо̃ ĭ на̃ пáскºу // пºóстиш // на̃чинá̃jе^и ц':а п’íст ўже цеĭ // от вºо̃нá̃ не̃ мºóже пºóстити / вºо̃нá̃ не̃ пºóстит' // а jа пºóшчºу / jа ц′íлиĭ п’іст пºóшчºу дºо паски // ja т'íки jĩм та̃м о^у л'íjºy / о^у л'íjºy jа jĩм // мн'á̃са jа не̃ jĩм / jа дºо сá̃мºо̃ji паски // пºорºос'á кºóл′ºут' кáжºут' jак же це так / ви jºогºó не̃ jíли / нá̃шºо ж jºогºó тºод'í гºодºувáти // ajа кажºý / бºýдºу jìсти ўже на̃ пáскºу // ja ўже тºод'í рºозгºо^у в’íjºyс'а/ тºод'í jа бºýдºу jìсти // нºу̃ тºо не̃ jiжте / в мé̃не̃ кáжºут' д'іўчáта // jaкшчºó ви так / тºо не̃ jíжте // нºу̃ тºо ви jíжте/ кажºý / jа не̃ бºýдºу // вºо̃нú̃ сºóб’і jiд'áт' те мн'á̃сºо / а jа сºоб’í jĩм п’існé̃ // ja ж не̃ ўми̃рájºу / живºý ж // тра шчºоб орга̃н'í̃зм привикáў дºо вс'ºóгºо і дºо п’існºó̃гºо і дºо жúрнºо̃гºо // жúрнºо̃гºо тºóже багáтºо jíсти не̃^и мºóжна̃//

Трійця

/тр’íĭц'а це ў чéрўн'і̃ // та̃м тºóже // тр’íĭц'а це св’áт'ат' з'íл′:е // хатú ўсте^и л'ájºут' // це на̃зивájец':а татáрс'ке з'іл′:е // і д'ітéĭ у jºó̃мºу̃ кºупáли/ вºо̃нºó̃ харашºó / jак і нºó̃ги бºол'áт' пáриш jiх // гºóлºовºу мú̃jeⁱ ш/ дºýже харашºó / шчºоб гºолºовá не̃ бºол'íла / цим ужé свачé̃ни̃м з'íл′:eм // д'ітéĭ ма̃лé̃н'ких кºупájеш / вºо̃нºó̃ так гáрнºо̃ пáхне̃ / ĭ гºóлºовºу мú̃jeⁱ ш вºонºó гáрнºо пáхне̃ / бºо вºо̃нºó̃ такé / харºóше такé ĭ зáпах // і вºо̃нºó̃ пºол′éзне̃ // пºокºупáлас'а / пºо̃мú̃ла гºóлºовºу ци̃м з'íл':ачкºом / вúсºушила jºогºó / пºов’íсила і знºо̃ў мú̃jeⁱ с':а / грúje^і ш вºóдºу і знºо̃ў ми̃je^і ш // харашºó тºод'í / вºóлºос не̃ вилáзит' і харашºó//

Різдво

/a на̃ р’іздвºó так сá̃мºо̃ пе^и клú хл'іб знºо̃ў / з чаркá̃ми̃ // на̃зивájец':а кни̃шí / тºо паска / а тºо кни̃ш // чáркºоjºу вирºобл'ájеш // тºо кни̃ш на̃зивájец':а різдв’а̃нú̃ĭ // кºол'адºýjºyт' / кºол'áдки вс'áк’і // хтºо jакí знá̃jе // на̃ нºó̃виĭ гºод вºорºóта зн'і̃мá̃ли хлºóпц'і де д'іўчáта бºулú // нºу̃ тепéр же бачиш / вºо̃нú̃ не̃ ĭдºут' тºудú де je д'іўчáта таĭ зн'і̃мá̃jºут' т'і вºорºóта / а ĭдºут' дºо старúх бабíв // нá̃шºо // та бáба пºостáвила на̃пр’і̃м’é̃р сºоб’í вºорºóта // вºо̃нú̃ п’ішлú jiх зн'á̃ли / хтºо jiĭ jiх при̃не̃^и сé // кºолúс' де д’íўчи̃на̃ je і тºо не̃ зн'і̃мá̃ли / п’ід'іпрºýт' чи та̃м шºос' такегºó // нºу̃ зн'і̃мá̃ли це не̃ зн'і̃мá̃ли / шчºо дес' пºоза̃нºó̃с'ат' / аж дºо дрºýгºоji хáти чи шче кºудúс' / такºóгºо не̃ бºýлºо //