Отчет по практике: Особливості розвитку комунікативних умінь студентів-медиків засобами соціально-психологічного тренінгу

РОЗДІЛ 3. РОБОТА З РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

3.1 Процедура соціально-психологічного тренінгу

У якості психокорекціонного заходу була розроблена програма соціально-психологічного тренінгу з розвитку комунікативної компетенції студентів-медиків.

Мета тренінгу: підвищення комунікативної компетенції студентів-медиків.

Завдання тренінгу:

1. розширення можливостей встановлення контакту у різноманітних ситуаціях спілкування;

2. розвиток спостережливості;

3. навчання навичкам ефективного слухання;

4. вдосконалення навиків емпатії та рефлексії;

5. розширення діапазоні творчих здібностей;

6. розвиток загальної психологічної культури.

Психокорекційний захід складається з чотирьох тренінгових занять по 2,5 години кожне.

Кожне заняття складається з 3 етапів:

1. розминка – підготовка та „розігрів” учасників групи для ефективної роботи, який допомагає знайомству учасників, їх розкриттю, створенню в групі позитивної атмосфери;

2. основний етап – інформація о вміннях та навичках, які будуть розвиватися протягом заняття та вправи, в тому числі і психогімнастичні, ролеві ігри, які спрямовані на формування, розвиток та вдосконалення даних якостей. На цьому етапі вправи та ролеві ігри закінчуються обговоренням;

3. заключний етап - підведення підсумків та завершення тренінгу (вислови учасників, щодо свого стану після заняття, осмислення проробленої роботи, побажання та пропозиції тренеру та учасникам тренінгу). Резюме ведучого. Прощання.

3.2 Аналіз ходу формуючого експерименту

Учасники формуючого експерименту були розділені на 2 тренінгові групи по 15 осіб кожна: перша група складалася з 11 дівчат та 4 юнаків, друга – з 15 дівчат. Перше заняття в обох групах тренер розпочав з того, що проінформував учасників щодо принципів та правил роботи в групі.

Такими груповими правилами є:

1. правило рівноцінності: немає розподілу по віку, статусу, тощо – в тренінговій групі усі рівні;

2. правило активності – від активності кожного виграють усі;

3. правило щирості – кожний говорить те, що думає, а не те, що від нього очікують;

4. обговорюється тільки те, що відбувається „тут і тепер”;

5. правило конфіденційності – інформація, яку обговорюють в групі та яка має відношення до особистих життєвих історій учасників тренінгу, не виноситься за межі круга;

6. правило конструктивного зворотного зв'язку – казати про поведінку, а не про особистість.

Керівник також наголосив на звертанні одного до одного на „ти” й по імені, щоб забезпечити спілкування на рівні „людина-людина” та сприйманні себе й інших такими, якими вони є.

Учасники обох тренінгових груп прослухали ці правила, погодились та разом прийняли їх.

Спочатку процес групового навчання в обох групах розвивався не досить інтенсивно, зумовлений підвищеною тривожністю та емоційним напруженням, які пов'язані з страхом реально побачити свої проблеми у спілкуванні та відкрито досліджувати свої страхи.

На першому занятті члени обох тренінгових груп поводилися стримано, відмовлялися відверто висловлювати свої почуття та думки, були схильні досліджувати проблеми інших, а не власні, а також протягом першого заняття ініціатива в групі належала тренерові.