Отчет по практике: Розвиток дизайну, його використання в діяльності ТОВ "Інкопмаркбудсервіс"
Основні категорії дизайну
Образ - ідеальне уявлення про об'єкт, художньо-образна модель, створена уявою дизайнера.
Функція - робота, яку повинен виконувати виріб, а також смислова, знакова і ціннісна ролі речі.
Морфологія - будова, структура форми виробу, організована відповідно до його функції, матеріалу і способу виготовлення, що втілюють задум дизайнера. Технологічна форма - морфологія, втілена в способі промислового виробництва речі-об'єкту дизайн-проектування в результаті художнього осмислення технології.
Естетична цінність - особливе значення об'єкту, що виявляється людиною в ситуації естетичного сприйняття, емоційного, плотського переживання і оцінки ступеня відповідності об'єкту естетичному ідеалу суб'єкта.
Види дизайнерської діяльності
наочний дизайн
знаряддя праці
механізми
побутова техніка
мода і аксесуари
дизайн середовища
дизайн міського середовища
дизайн інтер'єрів
світловий дизайн
колористика і суперграфіка
дизайн процесів
фірмові стилі
дизайн церемоній
дизайн-програми
графічний дизайн
шрифти
поліграфія
веб-дизайн,
візуальна ідентифікація,
товарні знаки
візуальні комунікації
1.3 Дизайн в Україні
Дизайнерська освіта України сягає своїм корінням у давні часи. Розвиваючись у межах загальноєвропейських процесів, Україна проходила типові для європейських країн стадії розвитку художньо-промислової освіти. Розглянемо основні з них. Ще в середні віки в країнах Європи існувало студіювання художників, ремісників, організаторів виробництва, торговців, що віддалено нагадує дизайнерські студії наших днів. У ті далекі часи, щоправда, існувала замкнена цехова система навчання на ґрунті прямого передавання майстерності – від учителя до учня, тобто з рук у руки. Освіта знаходилась у самому “тілі” сфери виробництва. За цими принципами провадилося навчання і в монастирських малярнях та цехових об’єднаннях Києва, коли учень засвоював професійні навички під час виконання роботи спільно з майстром. Однак поступово в Європі починається процес створення системи освіти поза сферою виробництва. Започатковували цей процес перші середньовічні університети. Вони заклали підвалини широкої енциклопедичної освіти, яка зовсім не передбачала спеціалізованої підготовки. До спеціалізації справа дійшла пізніше – за доби Відродження. Тоді серед інших почали з’являтись і навчальні заклади, що спеціалізувалися на художній освіті, – академії. В основу академічного художнього навчання було покладено довготривалий вишкіл у процесі виконання навчальних завдань зростаючої складності на кожному з етапів шкільництва. Поступово в художніх академіях Європи почали викладати й теоретичні дисципліни. Згодом цей процес торкнувся й України. Стосовно цього маємо дані про широко відому тоді малярню Києво-Печерської лаври. У педагогічній діяльності малярні, починаючи з XVII століття, з’явилися академічні елементи, засновані на зразках західноєвропейської академічної освіти.