Отчет по практике: Управління формуванням та розподіленням прибутку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб"
2.1 Управління формуванням та розподіленням прибутку ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб»
Прибуток ТОВ «ІНТЕРПАЙП Ніко Тьюб» як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства представляє собою різницю між загальною сумою доходів і витратами на виробництво і реалізацію продукції.
Чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:
- чистий доход (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);
- валовий прибуток (збиток);
- фінансовий результат від операційної діяльності;
- прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;
- прибуток (збиток) від звичайної діяльності;
- прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.
Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).
Узагальнено можна дати наступне визначення собівартості.
Собівартість продукції (товарів, робіт, послуг) це поточні витрати підприємства на їх виробництво та реалізацію, виражені в грошовій формі.
Розглянемо, як у ТОВ «ІНТЕРПАЙП Ніко Тьюб» складається калькуляція. Відповідальним за правильність калькуляцій є директор з виробництва.
Наприклад, розглянемо сталеві труби П7110800. Задана у виробництво матеріалів на 176,055 тис. грн. Загальна сума відходів становила 11,109 тис. грн., витрат на брак не було. Таким чином вартість матеріалів у виробництві за вирахуванням відходів і браку становила 176,055 – 11,109 = 164,946 тис. грн. Врахуємо вартість незавершеного виробництва на початок місяця 164,946 + 17,174 = 182,12 тис. грн. Далі вирахуємо залишок незавершеного виробництва на кінець місяця 182,12 – 161,980 = 20,140 тис. грн. Таким чином вартість витрат становила 20,140 тис. грн.
Підсумовування всіх витрат по ТОВ «ІНТЕРПАЙП Ніко Тьюб» за червень 2009 року. Загальна схема їх розрахунку заснована на бухгалтерських рахунках:
Сума витрат, які пов’язані із виробництвом продукції = рахунок 23 (виробництво) + рахунок 91 (загально виробничі витрати) + рахунок 92 (адміністративні витрати) + рахунок 93 (витрати на збут) + рахунок 94 (інші витрати)
Тобто 78661594,66 +3131289,67 +7609076,16 +38143,92 + 14393,70 +5777,46 = 89460275,57 тис. грн.
В цьому з документі зводяться дані з початку періоду. Так, адміністративні витрати по підприємству з початку 2009 року становили 33101708,70 тис. грн. Ця ж сума показана у Звіті про фінансові результати в рядку 070, що говорить про відповідність даних.
Об'єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під його розподілом розуміють направлення прибутку в бюджет і використання на підприємстві та за його межами. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій його частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції підприємства.
Принципи розподілу прибутку можна сформулювати наступним чином:
- прибуток, отриманий підприємством в результаті здійснення виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як господарюючим суб'єктом;
- прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків, обов'язкових платежів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх нарахування і внесення до бюджетів встановлюється законодавчо;
- величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягів виробництва та покращення результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності;
- прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу, направляється на заощадження, забезпечення його подальшого розвитку, і тільки в іншій частині - на потреби споживання.
На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Розподіл чистого прибутку - один з напрямів внутрішньо фірмового планування, значення якого в ринкових умовах зростає. Порядок розподілу і використання чистого прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства.
При прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинно знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та інші цілі.
Кошти на розвиток і вдосконалення виробництва витрачаються на задоволення потреб, які пов'язані із зростанням обсягів виробництва, технічним переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та інших потреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства. Конкретно ці витрати представляють собою капітальні вкладення в будівництво нових виробничих площ, реконструкцію підприємств, придбання і монтаж нового устаткування, інші витрати капітального характеру, включаючи природоохоронні і такі, що спрямовані на поліпшення умов праці і техніки безпеки. Це також витрати на проведення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, підготовку та освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції.
За рахунок цієї частини чистого прибутку підприємства сплачують заборгованість по довгострокових банківських кредитах на інвестиційні цілі, також по відсотках за ці кредити. Треба пам'ятати, що відсотки за всі інші банківські кредити є елементом витрат на виробництво й обігу, тому з прибутку їх сплата не фінансується.