Отчет по практике: Звіт по практиці з використанням компютерної техніки та інформаційних технологій

Існує багато різних підходів до класифікації вірусів. За середовищем, в яке втілюються віруси і через яке вони розмножується, їх можна поділити на

Файлові віруси – ті, які поміщають своє тіло в файли.

Завантажувальні віруси – заражають завантажувальний сектор диска( Boot-сектор)

Файлово-завантажувальні віруси .

Макровіруси – вносяться у файли документівWord, Exсel й інші файли,

підготовлені в додатках, що мають свою мову макрокоманд.

Мережеві віруси – поширюються в комп’ютерній мережі.

Можлива класифікація вірусів не тільки за середовищем їхнього існування, а й за іншими характеристиками. Наприклад,

- за принципом дії( резедентні та нерезедентні),

- за руйнівними можливостями( нешкідливі, небезпечні, не небезпечні, дуже небезпечні),

- за алгоритмом роботи( віруси супутники, віруси «черв’яки», студентські віруси та інші),

- за місцем втілення у файл( напочатку, всередині, вкінці).

Антивірусні програми.

Класифікація антивірусних засобів

Для виявлення та знищення комп’ютерних вірусів використовують антивірусні програми. Види антивірусних програм:

1) програми-детектори дозволяють виявити файли, які заражені одним із відомих їм вірусів;

2) програми-лікарі , або фаги, знешкоджують віруси в заражених файлах та на дисках («викусуючи» тіло вірусу із заражених об’єктів ) та відновлюють файли;

3) програми-ревізори запам’ятовують відомості про файли ( контрольні суми, атрибути, розміри, дати останньої модифікації тощо) та системні області дисків ( часто системні області повністю) , а потім порівнюють їх із реальним вмістом вінчестером, кожна знайдена невідповідність служить сигналом про появу вірусу або «троянської» програми ( яка нещадно руйнує інформацію на дисках але яку за сукупністю ознак не можна віднести до комп’ютерних вірусів);

4) програми- монітори , або фільтри, резидентно розташовуються в оперативній пам′яті комп’ютера і реагують на звернення, які роблять віруси для свого розмноження або виконання руйнівних дій, до операційної системи; при цьому користувач може дозволити або заборонити виконання відповідних операцій;

5) програми-вакцини , або імунізатори, модифікують файли і диски таким чином, що вірус, аналізуючи вакциновану програму чи диск, вважає, що вони вже заражені, і повторне зараження не здійснює.

У сучасних антивірусних пакетах функції детектора і лікаря зазвичай виконує одна програма, яка називається сканером.

З метою профілактики зараження комп’ютерів вірусами варто дотримуватись виконання наступних заходів:

- купувати дистрибутивні копії програмного забезпечення у офіційних продавців, а не копіювати їх з інших джерел;

- періодично створювати на зовнішніх носіях архівні копії файлів, з якими постійно ведеться робота;

- намагатися не запускати неперевірені файли ( з чужих дисків, отриманих з мережі та електронною поштою). Перед запуском нових програм потрібно перевірити їх однією або декількома антивірусними програмами. При роботі із новим програмним забезпеченням варто, щоб в оперативній пам′яті резидентно знаходився антивірусний монітор;

- періодично здійснювати профілактичну перевірку на наявність вірусів; регулярно оновлювати антивірусні бази програм, якими ви користуєтесь; варто мати окрему системну дискету з так званим «ремонтним» набором програм для обслуговування дисків та антивірусних програм;

захищати диски від несанкціонованого доступу ( встановлювати захист від запису на дискетах або програмним чином захищати логічні диски на вінчестері);

здійснювати перевірку цілісності інформації на дисках за допомогою програм-ревізорів.

Антивірусними програмами, що використовуються