Реферат: 100 філософських шкіл

Середина

1 тис.

Стародав­ня Індія Брихаспаті Основу світу становлять 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря. 2 Санкх'я Середина 1 тис. Стародав­ня Індія Капіла, Асурі, Панчашикка, Варшаган'я Існують 2 самостійних начала: пракріті (субстрактна першопричина) і пуруша ("Я", дух, свідомість). Всесвіт виник завдяки впливу пуруші на пракріті. 3 Йога Середина 1 тис. Стародав­ня Індія Патанджалі Ідеї виходять із з'ясування питання про сутність душі та тіла. Сутність цього відношення у безперервному самовдосконаленні душі і тіла шляхом самозаглиблення людини у свій внутрішній світ, що реалізується через безпосереднє бачення і переживання. 4 Фа-цзя VI-V ст. до н.е. Стародав­ній Китай Шан Ян, Хань Фей. Вели рішучу боротьбу проти пережитків родинного ладу та общинно-патріархальних традицій, за об'єднання країни та жорстоку централізацію правління. 5 Інь-ян VI-V ст. до н.е. Стародав­ній Китай Представни­ки шкіл Інь-ян-цзя, Дун-Чжуншу Основою світу є 2 протилежності: інь, ян. Взаємодія цих протилежностей є основою виникнення всього світу. 6 Кун-Фуцзи (конфуціанст­во) VI-V ст. до н.е. Стародав­ній Китай Конфуцій Центральне місце — питання природи людини, її етики і моралі, життя сім'ї та управління державою. Фундаментальним поняттям є поняття "жень" - гуманність. 7 Мін-цзя VI-V ст. до н.е. Стародав­ній Китай Хуей Ші, Гунсунь Лун Школа своєрідно переробляла даоське вчення, абсолютизуючи момент відносності в процесі пізнання. 8 Даосизм VI-V ст. до н.е. Стародав­ній Китай Лао-цзи Наголошує на діалектичній ідеї загальної рухомості та мінливості. Дао - це шлях, надбуття, це єдине, вічне і безіменне, безтілесне, невичерпне і безкінечне у русі; воно — основа всього сущого. 9 Мо-цзя VI-V ст. до н.е. Стародав­ній Китай Мо-цзи Противники конфуціанства, вважали, що наперед зазначеної долі немає, вона залежить від того, як людина буде впроваджувати принципи "загальної любові", в основі яких лежить "небесна воля". Призивали допомагати один одному, займатися корисною справою, відмовитись від насилля та війн. 10 Ньяя Середина 1 тис. Стародав­ня Індія Готам Знання відповідають дійсності. Вважали, що існує 4 джерела пізнання: чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння, словесне засвідчення авторитетів. 11 Мілетська школа VІІ-VІ ст. до н.е. Стародав­ня Греція

Фалес, Анаксімандр,

Анаксімен

За Фалесом: началом усіх речей є вода. За Анаксімандром - "апейрон". Висуває ідею еволюційного походження людини. За Анаксіменом - повітря. 12 Ефеська школа VІ-Vст. до н.е. Стародав­ня Греція Геракліт Ефеський Основою наук вважається логос, який у нього означає загальний закон буття, основу світу. Началом всіх речей є вогонь. 13 Елейська школа Кін. VІ-Vст. до н.е. Стародав­ня Греція Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський Питання про начало буття. Вважали, що пізнати світ можна тільки завдяки мисленню. Головна теза — про єдність, сталість і несуперечливість сущого. 14 Піфагорійсь­кий союз VІ-V ст. до н.е. Стародав­ня Греція Піфагор Першоосновою є кількісне відношення — число — це величина геометрична, що існує у вигляді геометричної пропорції. Відкритий взаємозв'язок числа і звуку. 15 Софісти Сер. V-1 пол.ІV ст. до н.е. Стародав­ня Греція Протагор, Горгій Основна проблема - це реальність сущого. Будь-яка істина відносна. Людина є мірою всіх речей. 16 Атомісти VІ-ІV ст. до н.е. Стародав­ня Греція Левкіп, Демокріт Допускають 2 начала у світобудові -буття і небуття. Трактують буття як нескінченну множину атомів, визнаючи нескінченне число атомів. 17 Перипатетики IV ст. до н.е. Стародав­ня Греція Арістотель, Теофраст, Стратон, Андронік Родосський, А.Афроді- зійський Хотіли примирити погляди Арістотеля, Демокріта. Боролися за збереження і правильне тлумачення філософської спадщини Арістотеля. 18 Мегарики V-ІV ст. до н.е. Стародав­ня Греція Евклід Існує тільки одне благо, яке називають різними іменами, відіграла значну роль у розвитку логіки. Сформулювали ряд логічних парадоксів "Купа", “Лисий”, "Рогатий". 19 Кініки V-ІV ст. до н.е. Стародав­ня Греція Антисфен, Діоген Люди повинні звести свої потреби до мінімуму. Жити потрібно на природі, звільнившись від культурних традицій розкоші та пересиченості. 20 Стоїцизм V-ІV ст. до н.е. Стародав­ня Греція Зенон Світ єдиний і складається з матерії. Розробляють основи раціональної етики. Людина повинна виробити: розсудливість, невибагливість, мужність. 21 Патристика ІІ-VІІІ ст. Стародав­ня Греція Тертулліан, К.Александ-йріський, Оріген, Августин Християнське богослів'я, апологетика "отців церкви", які відстоювали догми християнської релігії проти язичництва.

22

Грекомовна апологетика V-ІV ст.до н.е. Стародавня Греція Юстін, Тертулліан, Оріген Захист та виправдовування віросповідання за допомогою доводів, звернених до розуму. Доведення буття Бога, безсмерття душі, вчення про признаки божественної відвертості, розгляд заперечень, спрямованих проти релігії та її часткових догматів, а також теологічний аналіз інших віросповідань.

23

Номіналізм

II ст. Західна Європа Д.Скот, І.Росцелін, У.Оккам Реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття — це лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням.

24

Реалізм

II ст. Західна Європа Ансельм Кентерберійсь-кий Буття існує у вигляді загальних понять або універсалій. Вони існують раніше і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму. Завдяки цьому людський розум має змогу пізнати сутність речей, бо вона є загальним поняттям.

25

Іудейська схоластика

VII ст. до

н.е.

Ізраїль

Бубер

Характерні особливості: віра в єдиного бога Яхве ті месію, багато ритуальних заповітів, які охоплюють майже всі області побуту віруючих. 26

Неоплатонізм

ІІІ-VІ ст.

н.е.

Стародавня Греція

Плотін,

Прокл

Намагалися поєднати різні системи античної філософії (стоїцизм, арістотелізм, скептизм).

27

Філософія ісламського відродження

XVIII ст.

Схід

Мухамед ібн

Абд аль-

Ваххаба

Виражалося релігійним рухом

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--