Реферат: Адміністративно-правова діяльність правоохоронних органів

зобов'язаний взяти самовідвід, якщо він зацікавлений в ході виконавчого виробництва або є інші обставини, що викликають сумніви в його неупередженості.

Судовий пристав-виконавець має право:

одержувати при вчиненні виконавчих дій необхідну інформацію, пояснення та довідки;

проводити у роботодавців перевірку виконання виконавчих документів на працюючих у них боржників та ведення фінансової документації щодо виконання зазначених документів;

давати громадянам і організаціям, які беруть участь у виконавчому виробництві, доручення з питань здійснення конкретних виконавчих дій;

входити до приміщень і сховищ, займані боржниками чи належні їм, виробляти огляди зазначених приміщень і сховищ, при необхідності розкривати їх, а також на підставі визначення відповідного суду здійснювати зазначені дії відносно приміщень і сховищ, займаних іншими особами або що належать їм;

заарештовувати, вилучати, передавати на зберігання та реалізовувати арештоване майно, за винятком майна, вилученого з обігу відповідно до закону;

накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, у внесках або на зберіганні в банках і інших кредитних організаціях, у розмірі, зазначеному у виконавчому документі;

використовувати нежитлові приміщення за згодою власника для тимчасового зберігання вилученого майна, покладати на відповідних осіб обов'язок з його зберігання, використовувати транспорт стягувача або боржника для перевезення майна з віднесенням витрат за рахунок боржника;

у разі неясності вимог, що містяться у виконавчому документі, на підставі якого вчиняються виконавчі дії, просити суд чи інший орган, який видав виконавчий документ, про роз'ясненні порядку її виконання;

оголошувати розшук боржника, його майна або розшук дитини;

викликати громадян та посадових осіб за виконавчими документами, що перебувають у виробництві;

здійснювати інші дії, передбачені федеральним законом про виконавче провадження.

2. Ліцензійно-дозвільна діяльність органів внутрішніх справ у сфері обігу зброї та боєприпасів

Право на придбання зброї на території Російської Федерації за ліцензіями, що видаються органами внутрішніх справ, мають такі суб'єкти, зазначені в Федерального закону "Про зброю", за винятком державних воєнізованих організацій.

Право на придбання зброї на території Російської Федерації мають:

1) державні воєнізовані організації;

2) юридичні особи з особливими статутними завданнями;

3) юридичні особи, які займаються виробництвом зброї або торгівлею їм (далі - юридичні особи-постачальники);

4) юридичні та фізичні особи, які займаються колекціонуванням або експонуванням зброї;

5) спортивні організації й організації, що ведуть мисливське господарство;

6) організації, що займаються оленярством і конярством, підрозділи Російської академії наук, провідні польові роботи, пов'язані з геологорозвідкою, охороною природи та природних ресурсів в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, спеціалізовані підприємства, провідні мисливський або морський звіробійний промисел, а також спеціалізоване підприємство, що здійснює гідрографічне забезпечення судноплавства на трасах Північного морського шляху;

7) освітні установи;

8) громадяни Російської Федерації;

9) іноземні громадяни.

Державні воєнізовані організації набувають без отримання ліцензій цивільне та службове зброю і патрони у постачальників (продавців), юридичних осіб, які мають право на продаж зброї, а також громадян Російської Федерації (після попереднього повідомлення цими громадянами органів внутрішніх справ, що видали їм дозволу на зберігання або зберігання і носіння зброї). Придбання зброї та патронів повинно оформлятися документами встановленого зразка, перелік, форма і порядок ведення яких визначаються відповідними державними воєнізованими організаціями за погодженням з Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації.

Придбання цивільної й службової зброї і патронів до нього державними воєнізованими організаціями здійснюється централізовано, як правило, задовольняються їх органами, на які покладено функції щодо забезпечення зазначених організацій відповідним озброєнням, або військовими частинами та організаціями на підставі документів зазначених задовольняються органів встановленого зразка.

Видача органами внутрішніх справ ліцензій на придбання мисливської вогнепальної зброї, у тому числі з нарізним стволом, організаціям, що ведуть мисливське господарство, організаціям незалежно від форми власності, які займаються оленярством в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, або спеціалізованим підприємствам, що здійснюють мисливський або морський звіробійний промисел, а також видача ліцензій на придбання спортивної та мисливської зброї спортивним організаціям і освітнім установам здійснюються на підставі заяв керівників зазначених організацій, підприємств та установ відповідно до норм їх забезпечення такою зброєю, встановленими Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації.

Ліцензії на придбання зброї не видаються громадянам Російської Федерації: