Реферат: Адміністративно-правова характеристика проваджень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

— по-четверте, в практичному застосуванні тих владних повноважень, якими наділені реєстраційні органи.

5. Динаміка дій, які в сукупності утворюють, власне, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, відображає її послідовний рух. Логічний рух реєстраційної діяльності проявляється в операціях мислення, які проводить посадова особа, яка здійснює реєстраційне провадження, наприклад, у встановленні фактичних обставин реєстраційної справи. Функціональна динаміка реєстраційної справи пов’язана з підготовкою право встановлювальних документів (при обмеженні прав, з підготовкою документа на обмеження права) та наданням їх реєстраційному органу; прийняттям право встановлювальних документів (чи документів на обмеження права) уповноваженим органом, їх розгляд, оскарження рішень, дій та бездіяльності реєстраційних органів та їхніх посадових осіб, котрі здійснюють провадження.

6. Зміст і форма провадження у справі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень має надзвичайно важливе значення в пізнанні її закономірностей. Зміст — це не тільки основні ознаки цієї діяльності, але й реєстраційні відносини, які утворюють другий, важливий змістовний рівень реєстраційного провадження як юридичної діяльності.

Форма займає підпорядковане місце у відносинах із державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень і поділяється, як і форма будь-якого іншого явища, на внутрішню і зовнішню. Внутрішня форма — це предметне групування юридичних норм, що регулюють поведінку учасників реєстраційного провадження. Зовнішня форма представлена групою правових норм (законодавством та підзаконними актами), в яких таке групування відображене.

7. Право застосовність державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень полягає в тому, що це особлива комплексна форма реалізації права на нерухоме майно. Тут немислима бездіяльність, пасивна поведінка, як при дотриманні цих прав. Право на здійснення провадження у реєстраційних справах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень збігається з обов’язком реєстраційного органу здійснювати таку діяльність. Застосування права на реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, носить похідний характер, оскільки забезпечує їхню реалізацію третіми особами — реєстраційними органами: органами міськими, міжміськими чи міжрайонними бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (у частині реєстрації речових прав на споруди та незавершене будівництво) та органами земельних ресурсів (у частині речових прав на земельні ділянки).

Застосування одних юридичних норм одночасно вимагає від реєстраційного органу дотримання, виконання та використання інших, а відтак, як було зазначено вище, провадження в адміністративній справі з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є комплексною діяльністю.

Провадження у реєстраційній справі порушується виключно за наявності активної поведінки заінтересованих осіб, які зобов’язані подати в реєстраційний орган наступні документи, які в сукупності з іншими, що виготовляються посадовими особами реєстраційного органу, утворюють реєстраційну справу:

1) заяву фізичної чи юридичної особи при реєстрації набутого чи припиненого речового права на нерухоме майно (при обмеженні права — постанову уповноваженого органу та супровідний лист, зміст якого тотожний змісту заяви);

2) документ, що засвідчує особу заявника (для фізичної особи — паспорт, для юридичної особи — свідоцтво про державну реєстрацію та витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та про включення юридичної особи до цього реєстру). Якщо від імені заявника діє довірена особа, то подається нотаріально засвідчена або засвідчена у встановлений законом інший спосіб довіреність;

3) право встановлювальні документи — все, що заявник вважає необхідним та достатнім для доказування свого право претендування;

4) інші документи, передбачені діючими нормами, які регулюють реєстраційну процедуру, наприклад квитанцію про оплату послуг реєстраційного органу.

Набір право встановлювальних документів може бути різним. Він залежить від виду реєстрованого права та виду правочину, за яким набуте таке право (спадщина, оренда, іпотека, сервітут тощо).

За відсутності активної поведінки заінтересованої особи не можуть наступити умови, за яких розпочнеться провадження у справі. Іншими словами, за власною ініціативою реєстраційний орган чи його посадова особа не може розпочати реєстраційні процедури.

Реєстраційний орган втручається в природний хід реалізації права на нерухоме майно за необхідності визнати або момент дії цього права, або факт їх зміни, або факт їх припинення.

З урахуванням викладеного під провадженням в адміністративній справі з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти об’єктивно-суб’єктивну, реєстраційну, динамічну, врегульовану процесуальними нормами діяльність, пов’язану з вирішенням відповідно до цих норм реєстраційної справи щодо визнання і підтвердження, виникнення, обмеження (обтяження), переходу чи припинення речового права на нерухоме майно.

процесуальний цивільний адміністративний влада

ЛІТЕРАТУРА

1. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации: учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий,Ю.М.Козлов