Реферат: Агробіологічні особливості формування врожаю
Найвищу ранню врожайність головок 20,4-24,9 ц/га забезпечив горщечний спосіб вирощування розсади віком 50 і 60 днів, тобто в 1,6-1,7 раза більший, ніж в контрольному варіанті (табл. 2). Зниження величини раннього врожаю головок у варіантах з касетною розсадою пояснюється її меншим віком та розмірами.
Найбільшу врожайність капусти броколі за роки досліджень одержано у варіантах, де розсада вирощувалась в касетах 40 і 30 днів (105-104 ц/га), у порівнянні з контролем приріст становив 31 і 30 ц/га відповідно. У варіанті, де розсада вирощувалась без горщечків протягом 60-ти днів, врожайність неістотно перевищувала контрольний варіант (на 3 ц/га). При вирощуванні розсади в горщечках врожайність капусти була вищою за контроль на 12-15 ц/га, або на 5-12%. У варіантах, де розсада вирощувалась в касетах протягом 30, 40, 50-ти днів вона перевищувала контрольний варіант на 17-31 ц/га
Таблиця 2 – Врожайність капусти броколі залежно від віку розсади
та способів її вирощування
| Спосіб вирощування |
Вік розсади, днів | Рання врожайність, ц/га | Загальна врожайність, ц/га | ± до контролю, ц/га | |||
| 1998р. | 1999р. | 2000р. | середнє | ||||
| Безгорщечний | 60 | 15,7 | 81 | 49 | 101 | 77 | 3 |
| Горщечний | 60 | 24,9 | 89 | 56 | 122 | 89 | 15 |
| Безгорщечний (контроль) | 50 | 11,9 | 75 | 45 | 102 | 74 | 0 |
| Горщечний | 50 | 20,4 | 88 | 59 | 113 | 86 | 12 |
| Касетний | 50 | 11,5 | 107 | 64 | 103 | 91 | 17 |
| Касетний | 40 | 10,5 | 114 | 75 | 127 | 105 | 31 |
| Касетний | 30 | 9,9 | 110 | 77 | 126 | 104 | 30 |
| НІР05 | 7,6 | 5,3 | 8,6 | ||||
Вивчення строків надходження продукції показало, що у рослин з 60-ти денної розсади, незалежно від способу її вирощування, основна віддача врожаю (майже 72-75 % від загального) припадає на червень (в контрольному варіанті цей показник становив лише 54%). У варіантах з касетною розсадою врожай почав надходити у другій і третій декадах червня, що на 6-8днів пізніше порівняно з контролем.
Таким чином, для одержання надраннього врожаю капусти броколі ефективним є застосування горщечної росади, для масових строків його надходження розсади, вирощеної в касетах, віком 30-40 днів.
ПРОДУКТИВНІСТЬ КАПУСТИ БРОКОЛІ
ЗАЛЕЖНО ВІД ПЛОЩІ ЖИВЛЕННЯ ТА СХЕМ РОЗМІЩЕННЯ РОСЛИН
Одним з факторів, що визначає врожайність та якість капусти броколі є правильний вибір площі живлення та схеми розміщення рослин.
Незалежно від схеми розміщення рослин головки капусти броколі вступали у фазу технічної стиглості на 11-13 день від дати початку формування. Від схеми розміщення рослин броколі залежала тривалість періоду надходження врожаю. В середньому за три роки досліджень найбільш тривалим він був у варіантах за схемами розміщення 60 х 30 см, 45+45+90 х 30 см, 45+45+90 х 40 см, 55+55+70 х 30 см, 55+55+70 х 40 см і становив 35-37 днів. При інших схемах надходження врожаю продовжувалось протягом 31-33 днів.
Дослідженнями встановлено, що в умовах нестійкого зволоження у фазі стиглості центральних головок найбільшу асиміляційну поверхню формують рослини з площею живлення 0,240-0,245 м2 (40,8-41,7 тис. шт. на гектар). Так, в перерахунку на одиницю площі величина листкової поверхні становила 8,5-9,2 тис. м2 /га. При густоті садіння 55,5 тис. шт./га кращі результати одержано у варіантах із схемою садіння 60х30 см і 55+55+70 х 30 см - 9,2-9,5 тис.м2 /га відповідно.
За результатами досліджень найвищу врожайність головок (75,1-77,6 ц/га) одержали при розміщенні рослин за схемами 55+55+70 х 30 см і 60х30 та 50х35 см в кількості 55,5- 57,1 тис. шт./га. За період досліджень найбільш сприятливим виявився 2000 рік в якому за виділеними схемами садіння врожайність становила відповідно 99,1; 104,4; 98 ц/га (табл. 3).
Таблиця 3 – Вплив схеми розміщення та густоти стояння рослин на врожайність капусти броколі
| Схема розміщення, см | Кількість рослин на 1га, тис. шт. | Врожайність, ц/га | ± до контролю, ц/га | |||
| 1998 р. | 1999р. | 2000 р. | Середня | |||
| 70х25-(контроль) | 57,1 | 66,5 | 42,5 | 78,3 | 62,4 | 0 |
| 50х35 | 57,1 | 78,8 | 56,0 | 98,0 | 77,6 | 15,2 |
| 90+50х25 | 57,1 | 58,7 | 45,7 | 77,5 | 60,6 | -1,8 |
| 60х30 | 55,5 | 72,8 | 48,8 | 104,4 | 75,3 | 12,9 |
| 45+45+90х30 | 55,5 | 57,9 | 43,2 | 88,7 | 62,3 | -0,1 |
| 55+55+70х30 | 55,5 | 73,7 | 52,4 | 99,1 | 75,1 | 12,7 |
| 45+45+90х40 | 41,7 | 50,2 | 42,2 | 85,2 | 59,2 | -3,2 |
| 55+55+70х40 | 41,7 | 70,2 | 45,9 | 89,6 | 68,6 | 6,2 |
| 70х35 | 40,8 | 70,7 | 43,8 | 81,3 | 65,3 | 2,9 |
| 90+50х35 | 40,8 | 65,0 | 41,0 | 78,6 | 61,5 | -0,9 |
| 70х45 | 31,7 | 65,7 | 40,0 | 77,5 | 61,1 | -0,8 |
| 90+50х 45 | 31,7 | 66,6 | 39,7 | 81,7 | 62,7 | 0,3 |
| НІР05 | 5,0 | 5,8 | 8,2 | |||
В структурі товарного врожаю частка центральних головок складала 31-42% від загального, кращі результати одержано при розміщенні рослин за схемою 55+55+70х30 і 55+55+70х40 см – 41 і 42%. В даному варіанті протягом вегетації для рослин склалися більш оптимальні умови мікроклімату. Вихід товарного врожаю становив 86-88%, що на 5-7% вище порівняно з контролем.
Отже, для рослин капусти броколі найбільш продуктивними виявились схеми садіння 50х35 см, 60х30 см та 55+55+70х30 см.
ВПЛИВ РІЗНИХ НОРМ ДОБРИВ ТА СПОСОБІВ ЇХ ВНЕСЕННЯ
НА ВЕЛИЧИНУ ТА СТРОКИ НАДХОДЖЕННЯ ВРОЖАЮ
Для одержання високих і сталих врожаїв необхідною умовою є застосування раціональної системи удобрення, яка ґрунтується на основі вимогливості рослин до природної родючості грунту, післядії попередньо внесених добрив. Оскільки досліджень з питань мінерального живлення капусти броколі в умовах України майже не проводилось, актуальним є вивчення впливу норм і способів внесення мінеральних та органічних добрив на продуктивність рослин, строки надходження та якість врожаю.
Спостереження за ростом і розвитком рослин показали, що швидкість проходження основних біологічних фаз істотно не залежала від доз і способів внесення мінеральних добрив. Поодиноке формування центральних головок у варіантах відмічено на 20-24 день після висаджування розсади. Дещо швидше розвиток рослин проходив в 1999 і 2000 роках, що пов’язано із більш високими температурами повітря протягом вегетаційного періоду. Перший збір центральних головок проведено на початку другої декади червня, тобто через 80-84 дні після появи масових сходів.
Реакція рослин на покращення умов мінерального живлення при внесенні добрив проявилась в активному формуванні листків. В період надходження врожаю бокових головок площа асиміляційної поверхні рослин у варіантах при внесенні мінеральних добрив була 0,47-0,55 м2 /рослину і перевищувала контрольний варіант (при застосуванні розкидного способу на 0,1-0,15 м2 / рослину, а локального – на 0,12-0,18 м2 /рослину), що сприяло підвищенню продуктивності рослин.
Оскільки дослідження проводились без зрошення, то великий вплив на рослини мали природні погодні умови. Негативний вплив мали дефіцит вологи в повітрі і ґрунті, особливо в період приживання розсади і наростання асиміляційної поверхні листків, а також пошкодження рослин весняними заморозками, які мали місце у 1999 і 2000 роках. Проте внесення мінеральних і органічних добрив і в цих умовах сприяло збільшенню, порівняно з контролем загальної врожайності при застосуванні мінеральних добрив врозкид на 13,4-21,7 ц/га (17-26%), а локально половинної дози добрив на 21-27% (табл. 4). Товарність продукції підвищилась на 4-7% проти контролю. Отже, внесення половинної норми мінеральних добрив локально забезпечує таку ж врожайність капусти броколі, як і повна розрахункова норма внесено врозкид.
Незалежно від норм та способу внесення мінеральних добрив рання врожайність за роки досліджень становила 32,5-36,5 ц/га, що на 7,3-11,3 ц/га більша ніж у контрольному варіанті. При внесенні перегною в лунки при садінні розсади цей показник підвищився на 8,6 ц/га.
Таблиця 4 – Врожайність капусти броколі залежно від
норм та способів внесення добрив
| Варіант досліду | Врожайність, ц/га | Товарність, % | |||
| 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | середня | ||
| Без добрив (контроль) | 79,6 | 37,7 | 113,9 | 77,1 | 86 |
| N96 P10 K75 врозкид | 92,3 | 52,1 | 127,2 | 90,5 | 91 |
| N48 P5 K38 локально | 90,2 | 53,4 | 136,7 | 93,4 | 92 |
| N165 P70 K120 врозкид | 98,8 | 54,5 | 143,2 | 98,8 | 92 |
| N83 P35 K60 локально | 97,1 | 54,8 | 142,2 | 98,0 | 93 |
| Перегній (0,5 кг/рослину) локально | - | 57,6 | 117,8 | 87,6* | 90 |
| НІР05 | 6,1 | 5,1 | 9,4 | ||
Примітка:* середнє за 1999-2000 рр..
Мінеральні добрива внесенні під капусту броколі покращили товарність та якість врожаю. Вміст цукру в головках збільшився на 0,25-0,51%, аскорбінової кислоти – на 13,1-29,9 мг/100 г, при внесенні перегною – відповідно на 0,22% і 5,3 мг/100 г сирої маси. Вміст нітратів підвищився до 490-577 мг/кг продукції, проте їх кількість не перевищувала МДР (900 мг/кг).
Отже, органічні та мінеральні добрива поліпшують режим живлення рослин капусти броколі, позитивно впливають на врожайність та якість продукції. Найбільш ефективним є варіант з локальним внесенням мінеральних добрив.
ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА РІСТ, РОЗВИТОК ТА ВРОЖАЙНІСТЬ КАПУСТИ БРОКОЛІ
Одним з нових напрямків у світовій і вітчизняній науці є застосування регуляторів росту, що забезпечує підвищення продуктивності рослин та покращення якості продукції.
За даними проведених досліджень передпосівне намочування насіння капусти броколі у розчинах івіну, гумісолу та еміcтиму С при вирощуванні розсади позитивно вплинуло на швидкість появи масових сходів та утворення першого і третього справжніх листків. По відношенню до контролю це прискорення становило 2-3 дні. Подальший розвиток рослин показав, що порівняно з контролем у рослин вирощених з обробленого насіння на 8-19% збільшилась кількість листків на період висаджування розсади, спостерігалось потовщення стебла біля кореневої шийки на 0,15-0,20 см. За площею листкової поверхні і маси розсади кращими були варіанти із використанням розчину гумісолу та емістиму С (314 і 281 см2 та 30,5 і 27,7 г відповідно). При обприскуванні рослин у фазі 5-го справжнього листка більш якісна розсада була у варіантах, де застосовували гумісол та емістим С – 7 і 8 справжніх листків з площею асиміляційної поверхні 249 і 274 см2 на рослину проти 6 і 165 см2 у контролі. Передпосівне намочування насіння препаратами гумісол та емістим С сприяли збільшенню маси кореневої системи на 0,7 і 0,6 г/рослину, прискоренню настання фази початку утворення центральних головок на 4-5 днів, період надходження продукції тривав 31-36 днів, що на 3-6 днів довше, ніж у контрольному варіанті. У варіанті з намочуванням насіння в розчині гумісолу рання врожайність становив 48,9 ц/га, що на 10,5-16,2 ц/га більше, ніж при застосуванні інших препаратів.
При обприскуванні рослин кращу дію на загальний стан вегетативної маси показали препарати івін та емістим С - в цих варіантах достигання врожаю прискорилось відповідно на 10 і 3 дні порівняно з контролем. Рання врожайність головок капусти броколі становила 41 і 42 ц/га, що на 18 і 19 ц/га більше, ніж у варіанті без застосування регуляторів росту.
За величиною загального врожаю при намочуванні насіння в розчині івіну, гумісолу і емістиму С не було істотної різниці між варіантами, але порівняно до контролю приріст становив 19-24%. Підвищення врожайності на 19,4 ц/га (23%) забезпечив варіант обприскування рослин розчином івіну у фазі 5-го справжнього листка і на початку формування головки. При обприскуванні рослин розчинами гумісолу та емістиму С приріст врожаю був недостовірним. Товарність порівняно з контролем збільшилась на 2-6%.