Реферат: Агроекосистема та агроландшафти як складові біосфери та способи взаємовпливу суспільства і природи
Складові екологічної кризи численні:
- виснаження екологічних систем,
- деградація сільськогосподарської ресурсної бази,
- опустелювання (наступ пустелі на родючі землі),
- знищення лісів,
- вимирання багатьох видів тварин і рослин,
- забруднення води й повітря,
- надмірне використання природних ресурсів.
Вчені вважають, що зараз іде перша хвиля екологічної кризи, яка охопила, в основному, індустріальне розвинені країни та країни з перехідною економікою (колишні соціалістичні), і якщо не зупинити кризові явища, то криза пошириться і поглибиться, що може призвести в майбутньому до деградації й вимирання людства.
Серед причин, які викликали глобальну екологічну кризу, називають:
– відсутність політичної волі держав до послідовного, ефективного здійснення діяльності з охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування;
– недостатньо розвинене законодавство та право в галузі охорони навколишнього середовища;
- дефекти організації державного управління в навколишньому середовищі;
- пріоритет економічного розвитку та задоволення економічних інтересів без врахування екологічних можливостей природи;
- переважання відомчих інтересів над загальнолюдськими;
- дефіцит фінансування програм та заходів з охорони навколишнього середовища;
– дефіцит спеціалістів у галузі екології;
- низький рівень правосвідомості, екологічних знань, екологічної культури;
- природоспоживацька та природопідкорювальна ідеологія людства;
- надмірне зростання населення планети й збільшення потреб людства.
Можливими шляхами вирішення екологічних проблем людства більшість вчених вважає:
1) формування нового еколого-правового світогляду людства;
2) розробка і послідовна ефективна реалізація державної і міжнародної екологічної політики;
3) формування сучасного екологічного законодавства;
4) створення оптимальної системи органів державного управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища;
5) забезпечення оптимального фінансування заходів у сфері екології;
6) залучення до природоохоронної діяльності широких мас населення;
7) залучення міжнародних організацій,
8) екологічне виховання екологів.