Реферат: Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі (порівняльний аналіз)

б) спрямованість програм розвитку педагогічної освіти трьох держав на сучасному етапі;

в) специфіку сучасних систем вищої педагогічної освіти та державних освітніх стандартів вищої професійної освіти України, Росії, Білорусі;

г) загальні тенденції розвитку й удосконалення педагогічної освіти України, Росії і Білорусі в акмеологічному аспекті.

4 Упровадження акмеологічного підходу в теорію й практику вищої педагогічної освіти України ґрунтується на аналізі й урахуванні закономірностей та суперечностей фахової підготовки педагогів на традиційній основі та орієнтації на наукові розробки з теорії й методології професійної підготовки вчителів на акмеологічних засадах Концептуальне значення при впровадженні акмеологічного підходу має звернення до гуманістичних ідей, що передбачають розгляд людини як найвищої цінності, опору на її духовний світ, здібності до творчості й самовдосконалення Ці положення ми втілюємо в процес підготовки майбутніх педагогів, спрямовуючи їх на особистісно орієнтоване навчання, проектування поведінки та авторських систем діяльності, самореалізацію особистісного потенціалу Порівняльний аналіз систем педагогічної освіти трьох держав корисно вплине на об’єктивні оцінки вітчизняного досвіду, стане надійним орієнтиром на шляху реформування української вищої педагогічної школи.

Відповідно до предмета, мети, концепції визначено завдання дослідження:

1 На підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури виявити стан дослідженості проблеми та простежити процес виникнення й розвитку акмеологічних ідей в українській, білоруській та російській педагогічній теорії й практиці.

2 Розкрити сутність і особливості акмеологічного підходу до професійної підготовки педагога в теорії й практиці вищої педагогічної освіти

3 Здійснити системний аналіз програм розвитку педагогічної освіти, виявити спільне й особливе в системах вищої педагогічної освіти й освітніх стандартах України, Росії, Білорусі у змістовному й структурному ракурсах.

4 На основі проведеного порівняльного аналізу розробити концепцію реалізації акмеологічного підходу у вищій педагогічній освіті й на її базі шляхом теоретичного моделювання створити концептуальну модель продуктивної педагогічної діяльності

5 На підставі результатів порівняльного аналізу обґрунтувати перспективи впровадження акмеологічного підходу в теорію й практику вищої педагогічної освіти України для підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів

Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання з її діалектичними принципами всезагального взаємозв’язку, неперервності розвитку; ідеї гуманістичного розуміння людини як найвищої цінності суспільства; методологія акмеологічного підходу до вивчення людини як індивіда, особистості, суб’єкта діяльності, індивідуальності

Методологічне значення для нашого дослідження мають: положення акмеології щодо інтеграції знань про якості, властивості людини в різних системах її життєдіяльності; принцип системності, який дозволяє розкрити зміст прогресивного розвитку людини, її особистісно-професійного розвитку як синергетичної системи; розуміння особистості педагога як суб’єкта педагогічного процесу й процесу саморозвитку; ідея неперервності педагогічної освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять:

· основні ідеї концепції неперервної освіти, які ґрунтуються на врахуванні індивідуальних потреб людини, розкриті в працях зарубіжних і вітчизняних учених (О Аббасов, В Адольф, В Алфімов, С Батищев, А Бєляєва, М Богдан, Л Вовк, А Гартунг, Б Гершунський, Л Гребенкіна, А Гримов, Р Дейв, А Дьомін, М Євтух, А Кроплі, В Кузь, Н Кузьміна, В Ледньов, О Мороз, Н Ничкало, В Онушкін, В Осипов, В Паламарчук, О Савченко, В Сагада, Б Суходольський, В Сухомлинський, О Сухомлинська, Є Тесля, П Худомський, Н Чегодаєв П Шукла, П Шоцький, О Ярошенко та ін.);

· роботи, у яких розкрито питання філософії освіти (В Андрющенко, Л Борсук, С Гессен, І Зязюн, Б Кедров, В Кремень, В Лутай, С Шаш та ін.);

· положення сучасної психолого-педагогічної науки про теоретико-методологічні основи підготовки педагога у вищих навчальних закладах (О Абдуліна, Л Алексєєва, А Алексюк, Л Анциферова, С Архангельський, Ю Бабанський, І Багаєва, Г Балл, В Батюшко, В Безпалько, Є Богданов, І Богданова, В Бондар, А Булда, В Вакуленко, А Вербицький, В Володько, О Глузман, С Гончаренко, А Деркач, О Дубасенюк, З Єсарева, О Жук, З Каргієва, С Кашлєв, Б Коротяєв, М Красовський, В Панчук, В Сагада, В Семиченко, В Сластьонін, Т Сорочан, Н Хмель, Б Шиян, М Шкіль, О Цокур, В Якунін, М Ярмаченко та ін.);

· теорії й практики моделювання (М Амосов, Р Ахінстайн, В Ахутін, А Братко, М Вартофський, В Глушко, В Імакаєв, Д Кембелл, В Келасьєв, М Кларін, Є Кочуров, С Мещерякова, В Рубахін, Дж Стенлі, Д Хозарас, О Чернов, Б Штофф, В Ясвін та ін.);

· зарубіжний досвід підготовки педагогів (О Адаменко, Н Абашкіна, А Акатьєв, Н Гусейнова, А Єлманова, Ю Кіщенко, Т Кошма нова, Л Пуховська та ін.);

· загальні питання готовності педагога до професійної діяльності (В Балакін, О Безпалько, І Гавриш, О Дубасенюк, І Зязюн, А Капська, А Линенко, К Макогон, В Моляко, Л Хомич та ін.);

· педагогіка творчості й креативна психопедагогіка (В Андрєєв, Н Вишнякова, В Кан-Калік, М Кухарєв, М Поташнік, Н Посталюк, С Сисоєва, Е Стоунс, Е Торренс, К Торшина, Д Фельдман та ін.);

· теоретико-методологічні засади порівняльних досліджень у галузі педагогіки (Л Ваховський, О Джуринський, Б Вульфсон, З Малькова, А Сбруєва та ін.);

· акмеологічні концепції розвитку професіонала (К Абульханова-Славська, О Анісімов, О Бодальов, Г Данилова, А Деркач, В Зазикін, Н Кузьміна, Н Кухарєв, А Маркова, Л Марищук, С Пальчевський, Ю Синягін та ін.).

Джерельна база Важливу роль для аналізу теорії й практики педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу відіграли аналітичні доповіді Національних систем вищої освіти й освітні стандарти України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також законодавчі документи України, Росії, Білорусі, інформаційні й нормативні матеріали цих країн з питань педагогічної освіти; матеріали періодичних видань, бюлетенів, статистичні дані та ін.; наукова література з проблем педагогіки, психології, акмеології, філософії з фондів Національної бібліотеки України імені В.І Вернадського, Російської державної бібліотеки, Державної науково-педагогічної бібліотеки імені К.Д Ушинського, Національної бібліотеки Республіки Білорусь, бібліотек Білоруського державного університету й державного педагогічного університету імені Максима Танка та ін.

Відповідно до поставлених завдань використовувався комплекс методів: порівняльно-історичний аналіз зарубіжних і вітчизняних джерел, з метою вивчення розвитку акмеологічного підходу в теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі; ретроспективний аналіз розвитку педагогічної освіти та акмеологічних ідей з метою розкриття сутності акмеологічного підходу, орієнтованого на прогноз якісного результату в підготовці педагога; аналіз сучасного досвіду підготовки спеціаліста з метою виділення умов і факторів, під впливом яких складається продуктивна педагогічна діяльність; теоретичне узагальнення, систематизація отриманих даних з метою створення концепції реалізації акмеологічного підходу у вищій педагогічній освіти й на її основі моделі продуктивної педагогічної діяльності; моделювання для проектування авторських моделей професійної діяльності, які забезпечують високий рівень професійної діяльності з метою підвищення якості професійної підготовки.

Організація дослідження Дослідження проводилось поетапно На першому етапі (1998 – 2002 рр.) було вивчено стан розробленості досліджуваної проблеми в теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі; проаналізовано філософську, педагогічну, психологічну, акмеологічну літературу, а також нормативні документи, освітні стандарти цих країн Визначено напрями науково-педагогічного пошуку, його об’єкт, предмет, мету та завдання й розроблено програму дослідження.

На другому етапі (2003 – 2006 рр.) проведено систематизацію й узагальнення результатів порівняльного аналізу вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі на основі акмеологічного підходу, розроблено концепцію реалізації акмеологічного підходу у вищій педагогічній освіті; створено модель продуктивної педагогічної діяльності

На третьому етапі (2006 – 2008 рр.) узагальнено результати дослідження, зроблено теоретичні висновки, оформлено текст дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: а) вперше на основі результатів порівняльного аналізу розроблено концепцію реалізації акмеологічного підходу у вищій педагогічній освіті; проаналізовано Програми розвитку педагогічної освіти в Україні, Росії, Білорусі; виявлено спільні й особливі риси в стандартизації вищої педагогічної освіти цих країн і показано їх акмеологічну спрямованість, проведено порівняльний аналіз процесу підготовки вчителів; визначено особливості впровадження акмеологічного підходу в теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі й обґрунтовано перспективи його впровадження для вдосконалення вітчизняної педагогічної освіти; розроблено концептуальну модель продуктивної педагогічної діяльності; б) удосконалено та доповнено зміст понять „акмеологічний підхід”, „акмеологічний освітній простір”, „продуктивна педагогічна діяльність”; методики діагностики й визначення рівня готовності до продуктивної педагогічної діяльності; в) набули подальшого розвитку наукові уявлення про готовність студентів до продуктивної педагогічної діяльності, критерії оцінки готовності, чинники та рівні її розвитку

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висунуті теоретичні положення доведено до конкретної реалізації у вигляді: