Реферат: Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи у позакласній роботі з біології

Наступним етапом дослідження була організація позакласної діяльності студентами під час педагогічної практики в загальноосвітній школі. Методика проведення різних видів позакласної роботи (тижнів і декад біології, екскурсій у природу, гурткових занять та індивідуальної роботи в „Школі юного біолога”) детально описана в дисертації. Особлива увага приділялася реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів у процесі проведення зазначених видів позакласної роботи.

Предметні тижні і декади організовувалися таким чином, щоб охопити позакласною діяльністю якомога більше школярів, ураховуючи при цьому їх інтереси та побажання. Тематика заходів була різноманітною, широко використовувалися міжпредметні зв’язки та екологічний матеріал.

Екскурсії проводилися до Рівненського парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка в усі пори року з метою вивчення сезонних змін у природі, видової різноманітності дендрофлори міста.

Під час гурткових занять з біології поєднувалися різні форми і методи навчання, широко використовувалися завдання експериментального характеру, індивідуальний підхід до кожного учня.

У дослідженні обґрунтовано методику організації і проведення занять експериментальної „Школи юного біолога” як виду індивідуальної позакласної роботи, спрямованої на поглиблення знань учнів з біології, реалізацію їх творчих здібностей та активізацію пізнавальної діяльності. На заняттях „ШЮБ” враховувалися інтереси та побажання кожної дитини; програма занять була адаптованою до рівня навчальних досягнень школярів; створювалася ситуація успіху для кожного школяра; використовувалися різноманітні форми, методи та засоби навчання; зверталася особлива увага на самостійну роботу учнів, розвиток у них дослідницьких навичок тощо.

У третьому розділі – „Експериментальна перевірка методики позакласної роботи з біології, орієнтованої на активізацію пізнавальної діяльності учнів” – описано організацію та основні етапи педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

У цьому етапі дослідження брали участь безпосередньо майбутні вчителі біології, підготовлені до організації позакласної діяльності.

Формувальний експеримент здійснювався протягом 2004-2007 років у Рівненських загальноосвітніх школах № 5, 11, 13, 22. З метою дотримання об’єктивності його проведення обиралися контрольні й експериментальні групи в школах одного типу. Учні контрольних та експериментальних груп мали приблизно однакову успішність з біології. Для спрощення обчислень було обрано однакову кількість досліджуваних у експериментальних та контрольних групах.

У контрольних групах позакласна робота з біології здійснювалася традиційно, а в експериментальних – за розробленою у дослідженні експериментальною методикою, спрямованою на активізацію пізнавальної діяльності учнів.

Зростання рівня навчальних досягнень з біології та рівня сформованості пізнавальних дій учнів експериментальних груп після проведення різних видів позакласної роботи доводить їх ефективність. Протеодним із найважливіших показників, який переконливо свідчить про активізацію пізнавальної діяльності школярів, є зростання рівня пізнавальної активності.

У процесі формувального експерименту пізнавальна активність досліджувалася покомпонентно. На підставі аналізу літературних джерел було визначено показники кожного з її компонентів: мотиваційного (ставлення до позакласної діяльності; пізнавальний інтерес; ініціатива), змістово-операційного (володіння біологічним матеріалом; здатність до самостійної роботи з додатковою літературою; уміння аналізувати й систематизувати матеріал, готувати повідомлення та реферати; вміння творчо застосовувати знання) та емоційно-вольового (старанність, цілеспрямованість та наполегливість у навчанні; впевненість у собі, вміння відстоювати власну позицію, здатність пропонувати нові ідеї; прагнення до самовдосконалення, інтелектуальна рефлексія).

З метою об’єктивного вивчення результатів дослідження було введено спеціальну чотирибальну шкалу оцінювання сформованості рівнів пізнавальної активності (0, 1, 2, 3 бали). Студентам пропонувалося для кожного учня оцінити прояв кожного показника за визначеною шкалою (максимальна сума балів – 30). Встановлено три рангові градації: до високого рівня розвитку пізнавальної активності відносили учнів, які набрали від 21 до 30 балів, до середнього – від 11 балів до 20, низького рівня – до 10 балів.

Для визначення рівня пізнавальної активності в експериментальних та контрольних групах було проведено початковий і заключний зрізи. Результати початкового зрізу свідчать, що серед учнів контрольних і експериментальних груп переважає середній рівень розвитку пізнавальної активності. Кількість школярів із високим рівнем пізнавальної активності з біології в середньому приблизно дорівнює кількості учнів із низьким рівнем (табл. 1).

Таблиця 1.

Динаміка пізнавальної активності учнів в умовах формувального експерименту

Засіб активізації пізнавальної діяльності учнів	К-сть учнів	Зрізи	Рівень пізнавальної активності, у %
			високий		середній		низький
			К	Е	К	Е	К	Е
Тижні біології	391	І	32,9	32,2	45,8	40,4	21,3	27,4
	391	ІІ	34,5	59,3	47,2	28,4	18,2	12,3
Екскурсії	180	I	15,6	15,6	68,8	71,7	15,6	12,7
	180	II	18,9	51,1	67,2	43,3	13,9	5,6
Гуртки	183	I	15,1	14,7	54,6	57,4	30,3	27,9
	183	II	18,3	37,7	52,4	52,5	29,3	9,8
Індивідуальна робота	26	I	15,4	23,1	46,2	46,2	38,4	30,7
	26	II	15,4	30,7	46,2	53,9	38,4	15,4
Загальні результати експерименту	780	I	24,2	24,0	53,2	51,8	22,6	24,2
	780	II	26,4	51,4	53,1	38,3	20,5	10,3

І зріз – початковий, ІІ зріз – заключний

К – контрольні групи, Е– експериментальні групи

За результатами заключного зрізу в експериментальних групах розподіл учнів за рівнями виявився таким: 401 учень (51,4%) – високий рівень, 299 (38,3%) – середній i 80 (10,3%) – низький, тобто 214 учнів (27,4%) перейшли з групи з середнім рівнем в групу з високим, 109 учнів (13,9%) – з групи з низьким рівнем перейшли в групу з середнім рівнем розвитку пізнавальної активності, а решта школярів також мають позитивну динаміку, але в межах одного рівня. Зокрема, покращилося ставлення дітей до позакласної діяльності, зросли пізнавальний інтерес, самостійність, ініціативність, цілеспрямованість і наполегливість школярів, рівень навчальних досягнень та рівень сформованості пізнавальних дій, вдосконалилися аналітико-синтетичні вміння, інтелектуальна рефлексія учнів. У контрольних групах показники фіксовані.

Таким чином, аналіз експериментальних даних і результатів спостереження, відгуки вчителів свідчать про те, що використання запропонованих у дослідженні форм і видів позакласної роботи (предметних тижнів і декад, екскурсій, занять гуртків, індивідуальної роботи в „Школі юного біолога”) з урахуванням особистісно орієнтованого підходу та вдосконалення методичної підготовки студентів до організації позакласної діяльності забезпечили активізацію пізнавальної діяльності учнів основної школи з біології.

Експериментальна перевірка основних результатів дисертаційного дослідження здійснювалася методом математичної статистики за критерієм Пірсона. Фактичні значення виявилися значно більшими за критичні (62,05>6,0; 51,81>6,0; 34,56>6,0; 8,45>6,0), що підтвердило висунуту нами гіпотезу дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи в позакласній роботі з біології, які підтвердили гіпотезу дослідження й дали підстави для таких висновків:

1. Активізація пізнавальної діяльності учнів – це процес, спрямований на мобілізацію вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних зусиль учнів на досягнення конкретної мети навчання, виховання та розвитку, на подолання пасивності школярів, стимулювання їх пізнавальної активності, використання оптимальних форм і методів навчання.

2. У ході дослідження встановлено, що одним із найважливіших показників активізації пізнавальної діяльності учнів є зростання рівня пізнавальної активності. На основі узагальнення літературних джерел визначено структуру пізнавальної активності, що включає три компоненти: мотиваційний, змістово-операційний та емоційно-вольовий, а також запропоновано показники для визначення рівнів пізнавальної активності.

Визначено коефіцієнт та рівні сформованості пізнавальних дій учнів у позакласній роботі з біології на основі 6 критеріїв (читання додаткової біологічної літератури; проведення спостережень за рослинами та тваринами; ведення щоденника спостережень; випуск біологічної стінгазети; підготовка повідомлень і рефератів біологічного спрямування; участь у біологічних іграх).

3. Результати теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури дають підстави стверджувати, що існує багато засобів активізації пізнавальної діяльності учнів із біології, проте роль позакласної роботи в цьому процесі мало висвітлена і до кінця не з’ясована. Тому на сьогодні виникла нагальна потреба у впровадженні ефективних форм і видів позакласної роботи, які б сприяли активізації пізнавальної діяльності школярів. Серед них ми виділили тижні