Реферат: Акваторія Каспійського моря
Значна частина збитку, наносимого природі людською діяльністю, залишається за рамками економічних розрахунків. Саме відсутність методів економічної оцінки биоразнообразия й екологічних послуг приводить до того, що планіруючі органи прикаспійських країн віддають перевагу розвитку добувних галузей і “аграрної індустрії” на шкоду стійкому використанню бойкових, туризму й рекреації.
При освоєнні углеводородных ресурсів у басейні Каспійського моря й експлуатації, що діють необхідно проводити природоохоронні заходи. Регіон Каспійського моря входить у категорію тих екологічних зон, які перебувають на грані кризи. Отже, всім Прикаспійським державам необхідно розробити й впровадити єдині нормативні, методичні й правові документи при освоєнні углеводородного сировини, які б виключали або знижували техногенний вплив на экосистему Каспію. Якщо ці країни будуть спільно, раціонально використовувати природні ресурси, проведуть роботи зі збільшення чисельності рослин і тварин, природоохоронні заходи, то в такому випадки Каспій буде жити. Дуже важливі міжнародні служби по негайних діях при аваріях на Каспії. Ми також маємо потребу в каспійському екологічному Фонді, тому що не може бути й питання про захист без фінансування.
Забезпечення екологічної безпеки, розвиток екологічного моніторингу є пріоритетною проблемою кожної держави.
Забруднення моря від нафтовидобутку в ближній перспективі помітно збільшиться, головним чином у Північному Каспії, з поступовим поширенням у Середній і Південний Каспій уздовж західного берега. Єдиний практичний шлях стримування цього забруднення - законодавче обмеження нафтовидобутку. Однак, даний шлях представляється малоймовірним
Можливість відновленняэкосистем Каспію багато в чому залежить від погоджених дій прикаспійських держав. Дотепер, при великій кількості прийнятих “екологічних” рішень і планів, відсутні системи й критерії контролю за їхньою результативністю. Така система вигідна всімдіючої на Каспіїгосподарським суб'єктам, включаючи госструктуры, національні й транснаціональні корпорації.
Система екологічного моніторингу й наукових досліджень на Каспіїєсверхцентрализованной, громіздкої, дорогої й малоефективної, що допускає маніпулювання інформацією й суспільною думкою. Необхідна постійна оптимізація цієї роботи, спрямована на загальне поліпшення служби екологічного моніторингу й удосконалювання механізмів її діяльності. Можливим виходом з існуючого положення може бути створення міжнаціональної системи, що сполучить функції моніторингу й інформування громадськості.
ЛІТЕРАТУРА
1. Співдружність Незалежних Держав - Москва - 1999р.
2. Економіко-географічні умови. Розвиток нефте-газово-химического комплексу в Прикаспійських районах / Ч.Исмайлов - Баку 2003
3. Міжнародно-правова делімітація Каспійського моря / Рустам Мамедов- Баку 2001р.
4. Р.Мамедов - Формування Міжнародно-правового статусу Каспійського моря в пострадянський період / Р.Мамедов// Центральна Азія й Кавказ. - 2 (8) 2000р.
5. Т.Баркелиев Головні екологічні проблеми Каспійського моря / Т.Баркелиев // Експертиза - 2002р.
6. М.Мамедзаде Каспій на грані катастрофи / Г.Мамедзаде // Дзеркало - 2003р.
7. С.Леонов Природа Каспію волає про допомогу/ Сергій Леонов // Незалежна газета", 28 жовтня 1998 р., №201 (1772).