Реферат: Алгебра висловлень

Імплікація

Логічне слідування

®É

Використовуватимемо перші з наведених назв та позначень. Нижче подано таблицю 2, що містить означення цих операцій.

Таблиця 2

Ù 0 1 Ú 0 1 Ø 0 1 ® 0 1
0 0 0 0 0 1 1 0 0 1 1
1 0 1 1 1 1 1 0 1

Застосовуючи до елементарних висловлень і пропозиційних змінних означені операції, діставатимемо складені висловлення , яким відповідатимуть так звані формули або вирази алгебри висловлень. Для запису цих формул, дослідження їхніх властивостей і співвідношень між формулами та висловленнями використовують формальні мови, тобто певні множини слів у деякому алфавіті.

Алфавіт найбільш поширеної формальної мови алгебри висловлень складається з трьох груп символів:

1) символи елементарних висловлень та пропозиційних змінних: a ,b ,c ,... і x ,y ,z ,... (можливо з індексами);

2) символи операцій: Ù,Ú,Ø,® ;

3) допоміжні символи - круглі дужки: ( і ).

З пропозиційних змінних і елементарних висловлень за допомогою операцій і дужок будуються пропозиційні формули або просто формули алгебри висловлень за такими індуктивними правилами:

1) всі пропозиційні змінні та елементарні висловлення є формулами;

2) якщо A і B - формули, то вирази (A ÙB ), (A ÚB ), (ØA ), (A ®B ) також є формулами;

3) інших формул, ніж побудовані за правилами 1) і 2), немає.

Традиційно формули алгебри висловлень позначають великими готичними літерами, але для зручності позначатимемо їх великими латинськими літерами.

Кожна формула A зображує форму або схему складеного висловлення: вона перетворюється у висловлення якщо замість її пропозиційних змінних підставити будь-які висловлення. Оскільки кожне з підставлених висловлень має значення 0 або 1, то послідовно обчислюючи значення всіх підформул формули A , одержимо значення формули A на цьому наборі висловлень, яке дорівнюватиме 0 або 1. Підставляючи у формулу A замість її пропозиційних змінних інший набір висловлень, аналогічним чином обчислимо нове значення формули A і т.д. Оскільки кожне з висловлень набору повністю характеризується своїм значенням (істинно або хибно, тобто 1 або 0), то замість пропозиційних змінних у формулу можна підставляти не самі висловлення, а їхні значення - 1 або 0.

Нехай p 1 ,p 2 ,...,pn - це всі пропозиційні змінні, що входять у формулу A ; будемо позначати цей факт A (p 1 ,p 2 ,...,pn ). Формулі A (p 1 ,p 2 ,...,pn ) поставимо у відповідність функцію f (p 1 ,p 2 ,...,pn ), що означена на множині Bn (B ={0,1}) і приймає значення у множині B , тобто функцію типу Bn ®B . Значення функції f на наборі значень a 1 ,a 2 ,...,an її змінних p 1 ,p 2 ,...,pn дорівнює значенню формули A (p 1 ,p 2 ,...,pn ) при підстановці в неї замість пропозиційних змінних p 1 ,p 2 ,...,pn значень a 1 ,a 2 ,...,an відповідно.

Зауважимо, що кількість елементів в області визначення функції f дорівнює 2n , тобто |Pr1 f |=2n .

Функцію f називають функцією істинності для формули A або відповідного складеного висловлення. Для функції істинності може бути побудована так звана таблиця істинності цієї функції (див.таблицю 3).

Таблиця 3

p 1 p 2 ...... pn -1 pn f (p 1 ,p 2 ,...,pn -1 ,pn )

0 0 ... 0 0

0 0 ... 0 1

0 0 ... 1 0

0 0 ... 1 1

.........................

1 1 ... 1 0

1 1 ... 1 1

f (0,0,...,0,0)

f (0,0,...,0,1)

f (0,0,...,1,0)

f (0,0,...,1,1)

.....................

К-во Просмотров: 314
Бесплатно скачать Реферат: Алгебра висловлень