Реферат: Аналіз діяльності суб’єктів підприємницької діяльності Рівненської області у сфері надання послуг по перевезенню пасажирів у приміському сполученні

П_і – продуктивність транспортного засобу і-го класу.

Відповідно до значення обсягів перевезень визначається показник незабезпеченості перевезень. В подальшому розраховується необхідний парк автобусів за класами.

Для цього необхідно визначити структуру запланованого обсягу перевезень, тобто обсяг перевезень, що припадає на кожний клас рухомого складу. Виходячи з цієї структури та продуктивності автобусів кожного класу, визначається необхідна кількість автобусів за класами:

, (6)

де k_і – частка перевезень, що припадає на рухомий склад окремого класу.

На основі прогнозованих показників, характеристика за кількістю та структурою парку автобусів громадського користування по Україні [1, 9, 15] представлена на рис. 3.3.

При визначенні ємності автотранспортних послуг при формуванні парку автотранспортних засобів для виконання міських та приміських перевезень слід враховується:

- розподіл міст і с.м.т. по чисельності населення;

- середня чисельність населення в містах по групах;

- структура розподілу населення по чисельності.

До складу пасажирської автомобільної системи області входять 562 суб’єкти підприємницької діяльності, в т.ч. 22 ВАТ і фірм та 540 підприємців, у яких нараховується 1174 діючих автобуси. На постійних маршрутах щоденно працюють у загальному режимі та в режимі маршрутних таксомоторів у середньому 917 автобусів.

Пасажирські автомобільні перевезення становлять близько 40% пасажирообігу та біля 54% обсягів перевезень пасажирів усіма видами транспорту.

У порівнянні з 1996 роком, обсяги перевезень пасажирів виросли на 150,8%. Таке зростання пояснюється появою на ринку автотранспортних послуг приватних перевізників, які досить ефективно конкурують із недавніми державними підприємствами, тепер – відкритими акціонерними товариствами. Доля приватних підприємців у загальному обсязі перевезень становить 45%.

В обласному центрі в 2004 році на маршрутах працювало 226 одиниць рухомого складу, загальною пасажиромісткістю 3,9 тисяч місць для сидіння.

Розширюється мережа обслуговування пасажирів підприємцями у приміському і міжміському сполученнях. До обслуговування приміських сполучень залучено 277 одиниць рухомого складу, міжміських – 173, що відповідно на 16,9% та 21,8% більше ніж у 2002 році. В результаті цього, кількість пасажирів, які користуються транспортом підприємців, зросла в обласному центрі на 8,9%, приміському сполученні – на 33,4%, міжміському – у 2,1 рази більше.

За результатами анкетування, підґрунтям якого були дані бухгалтерської і статистичної звітності, засвідчують: на сучасному етапі розвитку підприємства автотранспорту не здатні повністю забезпечити реалізацію цільової функції – задоволення потреб споживачів з високими показниками надійності і якості внаслідок невідповідності їх внутрішньофірмового потенціалу, зокрема, матеріальної та технічної основи вимогам ринку.

Можна виділити наступні негативні тенденції розвитку ринку автотранспортних послуг:

- постійно простежується тенденція зменшення кількості автомобілів, фактично відсутні підприємства, на яких би збільшилась кількість рухомого складу порівняно з 1990 роком, найбільше зменшення кількості автомобільного транспорту характерне для автопідприємств колективної форми власності, що займаються змішаними перевезеннями;

- відбувається перерозподіл рухомого складу між власниками; в обстежених автопідприємствах приватної форми власності спостерігається збільшення автобусів, легкових та вантажних автомобілів, дану тенденцію не можна вважати позитивною у зв'язку з тим, що рухомий склад поповнюється за рахунок старих автомобілів;

- високий ступінь морального та фізичного зносу основних фондів зумовлює перегрупування структури витрат у бік збільшення частки витрат на капітальний ремонт.

Наведені факти, ще раз підтверджують необхідність чіткого регулювання та наукового підходу до впорядкування ринку транспортних послуг, з проведенням оптимізації кількості та структури наявного парку автотранспортних засобів для забезпечення надійності, безпеки та комфортності надання послуг населенню.

Аналіз показників діяльності суб’єктів – учасників процесу транспортного обслуговування населення. На функціонування пасажирського автомобільного транспорту, та учасників перевізного процесу – державні автотранспортні підприємства, колективні ВАТ АТП, підприємства приватної форми власності та суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, ресурси яких задіяні в сфері пасажирських перевезень, вагомий вплив має економічна ситуація в Україні.

За період з 1990 року по 1998 рік обсяг перевезень пасажирів автобусами, за оцінками авторів Кононенка І.В., Овсянникова Г.Г., зменшився в 3,7 рази, а пасажирообіг – в 4 рази. Кількість регулярних автобусних маршрутів скоротилася на 43%. При цьому, якщо в 1990 році середньодобовий інтервал руху автобусів у міському сполученні становили 10,85 хвилин, а в години «пік» – 8,6 хв., то у 1998 році ці ж показники знизились відповідно в 2,6 та 1,8 разів.

Причинами зниження попиту на автобусні перевезення автори вважають зупинку багатьох виробництв та зниження фінансових можливостей населення при користуванні транспортом.

Наявність пільгових категорій населення, якому згідно з законодавством надані пільги на проїзд при користуванні пасажирським транспортом (за даними Міністерства транспорту України в 1998 році – 17 млн. громадян), вимагала дуже вагомих дотацій з держбюджету перевізникам. За експертними оцінками втрата доходів від перевезення пільгових категорій громадян у 1998 році складала 400 млн. гривень. В цей же період кількість збиткових авто підприємств становила 74% від їх загальної кількості.

На міських та приміських маршрутах відбулось різке зменшення кількості автобусів великої та особливо великої місткості, на заміну яких з’явились автобуси малої та особливо малої місткості, що в свою чергу привело до гіпертрофії ринку транспортних послуг.

Керуючись розрахунками річної собівартості експлуатації транспортного засобу на маршруті, та враховуючи його продуктивність, в працях можна спостерігати прогнозовану динаміку зниження витрат на 1 пас.-км в розрізі використання раціональної структури парку автотранспортних засобів на перспективу до 2010 року.

Очікуване зменшення витрат палива в 2010 році становить майже 19%, а витрат на придбання палива – близько 24%.

Дотримання таких прогнозованих результатів, на сьогоднішній день носить досить сумнівний характер, оскільки цінова політика на ринку нафтопродуктів є дуже нестабільною не тільки в Україні, але й у світі.