Реферат: Аналіз фінансового стану підприємства

· використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових засобів.

У рамках цих задач рекомендується виконати наступні заходи щодо ряду напрямків в області керування фінансами:

· проведення ринкової оцінки активів;

· проведення реструктуризації заборгованості по платежах у бюджет;

· розробка програми мер по ліквідації заборгованості по виплаті заробітної плати;

· розробка мер по зниженню не грошових форм розрахунків;

· проведення аналізу положення підприємства на ринку й вироблення стратегії розвитку підприємства;

· проведення інвентаризації майна й здійснення реструктуризації майнового комплексу підприємства.

Слід зазначити той факт, що при розробці ефективної системи керування фінансами постійно виникає основна проблема сполучення інтересів розвитку підприємства, наявності достатнього рівня коштів для проведення зазначеного розвитку й збереження високої платоспроможності підприємства.

Значення аналізу фінансово-економічного стану складно переоцінити, оскільки саме він є тією базою, на якій будується розробка фінансової політики підприємства. Аналіз опирається на показники квартальної й річної бухгалтерської звітності. Попередній аналіз здійснюється перед складанням бухгалтерської й фінансової звітності, коли ще є можливість змінити ряд статей балансу, а також для складання пояснювальної записки до річного звіту. На основі даних підсумкового фінансово-економічного стану здійснюється вироблення майже всіх напрямків фінансової політики підприємства, і від того, наскільки якісно він проведений, залежить ефективність прийнятих управлінських рішень. Якість самого фінансового аналізу залежить від застосовуваної методики, вірогідності даних бухгалтерської звітності, а також від компетентності особи, що приймає управлінське рішення в області фінансової політики.

1.4.2 Методи фінансово-економічного аналізу

Основними компонентами фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства є:

· аналіз бухгалтерської звітності;

· горизонтальний аналіз;

· вертикальний аналіз;

· трендовый аналіз;

· розрахунок фінансових коефіцієнтів.

1.4.2.1 Аналіз бухгалтерської звітності являє собою вивчення абсолютних показників, представлених у бухгалтерській звітності.

У процесі аналізу бухгалтерської звітності визначаються склад майна підприємства, його фінансові вкладення, джерела формування власного капіталу, оцінюються зв'язки з постачальниками й покупцями, визначається розмір і джерела позикових засобів, оцінюються розмір виручки від реалізації й розмір прибутку,

При цьому варто порівнювати фактичні показники звітності із плановими (кошторисними) і встановити причини їхньої невідповідності.

1.4.2.2 Горизонтальний аналіз складається в порівнянні показників бухгалтерської звітності з показниками попередніх періодів.

Найпоширенішими методами горизонтального аналізу є:

· просте порівняння статей звітності й аналіз їхніх різких змін;

· аналіз змін статей звітності в порівнянні зі змінами інших статей.

При цьому особлива увага варто приділяти випадкам, коли зміна одного показника по економічній природі не відповідає зміні іншого показника.

1.4.2.3 Вертикальний аналіз проводиться з метою виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику й наступному порівнянні результату з даними попереднього періоду.

1.4.2.4 Трендовый аналіз заснований на розрахунку відносних відхилень показників звітності за ряд років від рівня базисного року.

1.4.3 Система показників, використовуваних для аналітичної роботи

При проведенні аналізу варто враховувати різні фактори, такі як ефективність застосовуваних методів планування, вірогідність бухгалтерської звітності, використання різних методів обліку (облікової політики), рівень диверсифікованості діяльності інших підприємств, статичність використовуваних коефіцієнтів.

Деякі показники, що рекомендуються для аналітичної роботи (для розробки фінансової політики особливе значення має вибір системи показників, оскільки вони є основою для оцінки діяльності підприємства зовнішніми користувачами звітності, такими як інвестори, акціонери, кредитори), представлені в табл.1.

Таблиця 1