Реферат: Анализ использования МТП

Де, Wд – середньоденний виробіток трактора, ум.ет.га;

- кількість днів, відпрацьованих одним трактором за рік, на зміну середньорічного виробітку

(Wр = (Д1 – Д0) * Wn

Таблиця 4

Виробіток тракторів, ум.ет.га

|Марка трактора |середньозмінний |середньоденній |середньорічний | | |1998 |1999 |1998 |1999 |1998 |1999 | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Т-150,Т-150К |3,77 |4,4 |3,9 |4,47 |932,86 |768,18 | |ДТ-75 |6,2 |8,3 |7 |10,2 |1190 |1093 | |МТЗ-80 |8 |7,8 |8,9 |8,2 |1768,8 |1722,2 | |Т-70С |8,1 |6 |8,5 |6,7 |1073,3 |840 | |К-701 |- |5,2 |- |6 |- |1128 |

Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору Т-70С. Для розрахунку середньо змінного виробітку трактора необхідно вироблені умовні гектари поділити на відпрацьовані машинно-зміни, так у 1999р. середньо змінний виробіток по трактору Т-70С склав,1680/280 = 6 ум.ет.га, а у 1998р, 2320/398 = 8,1 ум.ет.га . Середньоденний виробіток розраховується аналогічно, тільки ділення виконуємона відпрацьовані машинно-дні, 1680/251 = 6,7ум.ет.га і 2320/378 = 8,5 ум.ет.га. Для розрахунку середньорічного виробітку тракторів необхідно вироблені умовні гектари розділити на кількість тракторів, у 1998р. 2320/3 = 1073,3, у 1999р. 1680/2 = 840 ум.ет.га

Аналізуючи таблицю 4 ми бачимо, що по перших трьох тракторах середньо змінний і середньоденний виробіток у 1999 році в зрівнянні з 1998 роком збільшився. По тракторам Т-150 і Т-150к середньо змінний виробіток збільшився на 16%, а середньоденний на 14%, по трактору ДТ-75 ці показники збільшились відповідно на 34% і на 46%. Що стосується тракторів МТЗ-80 і Т- 70С, то їх середньо змінний і середньоденний виробіток у 1999р. зменшився. Середньорічний виробіток у 1999р в зрівнянні з 1998р зменшився по всім тракторам, крім К-701 так як він у 1998 році не використовувався.

2.4 Вплив окремих факторів на зміну середньоденного та середньорічного виробітку

Розглянемо вплив окремих факторів на зміну середньоденного і середньорічного виробітку в розрахунку на 1 ум.ет.трактор (ум.ет.га) і зведемо розрахунки по всім маркам тракторів у таблицю 5.

Таблиця 5

Вплив різних факторів на зміну середньоденного та середньорічного виробітку

| |Відхилення денного виробітку, |Відхилення річного виробітку | |Марка |ум.ет.га |ум.ет.га. | |трактора | | | | | |В т.ч. за рахунок | |В т.ч. за рахунок | | |Всього| |Всього| | | | |Змінного |Коефіцієнта | |Денного |Кількості | | | |виробітку|змінності | |виробітку|відпрацьованих | | | | | | | |днів | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Т-150,Т-150К|0,57 |0,64 |-0,07 |1991,4|963,3 |1028,1 | |ДТ-75 |3,2 |2,4 |0,08 |2839 |544 |2295 | |МТЗ-80 |-0,7 |-0,22 |-0,48 |4498 |-2226 |6724 | |Т-70С |-1,8 |-2,2 |0,4 |-1337 |-680,4 |-656,6 |- T-150 Wрум - Т-150

T-150k = 6591 Т-150К = 7554,3

ДТ-75 = 1190 ДТ-75 = 1734

МТЗ-80 = 28302 МТЗ-80 = 26076

Т-70 = 3213 Т-70С = 2532,6

Wp1 - Т-150 Wp - Т-150

Т-150К = 8582,4

Т-150к = 1991,4

ДТ-75 = 4029 ДТ-75 = 2839

МТЗ-80 = 32800 МТЗ-80 = 4498

Т-70С = 1876 Т-70С = -1337

Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору Т-150. Для розрахунку відхилення денного виробітку, всього, стовпчик №2 необхідно від середньоденного виробітку 1999 року відняти середньоденний виробіток 1998 року = 4,47-3,9 = 0,57 ум.ет.га. Відхилення денного виробітку за рахунок змінного виробітку, стовпчик №3 розраховуємо віднімаючи від середньо змінного виробітку 1999р середньо змінний виробіток 1998р. і цю різницю помножаємо на коефіцієнт змінності, (4,4-3,77) * 1,024 = 0,64 ум.ет.га Відхилення денного виробітку за рахунок коефіцієнта змінності розраховуємо за формулою: Кзм1 – Кзм0, де Кзм1,0 – коефіцієнт змінності звітного і поточного року. 1,016-1,024 = -0,07 ум.ет.га. Розрахунок відхилення річного виробітку, всього, стовпчик №5 проводимо по формулі Wp = Wp1 – Wp0, 8582,4- 6591 = 1991,4 ум.ет.га. Відхилення річного виробітку за рахунок зміни денного виробітку розраховуємо по формулі Wpym – Wp0, 7554,3 – 6591 = 963,3 ум.ет.га Відхилення річного виробітку за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів розраховуємо за формулою Wp1 – Wpym, 8582,4-7554,3= 1028,1.

Аналізуючи таблицю 5, ми бачимо, що по тракторам Т-150 і Т-150к відхилення денного виробітку за рахунок зміни змінного виробітку склало 0,64 ум.ет.га, а за рахунок зміни коефіцієнту змінності (–0,07) ум.ет.га. По трактору ДТ-75 ці показники склали відповідно 2,4 і 0,08 ум.ет.га., МТЗ- 80 (–0,22)ум.ет.га і (-0,48)ум.ет.га, Т-70С (–2,2)ум.ет.га і 0,4ум.ет.га. Відхилення річного виробітку за рахунок зміни денного виробітку склало: Т- 150 і Т-150к 963,3ум.ет.га, ДТ-75 544ум.ет.га, МТЗ-80 (-2226)ум.ет.га, Т- 70С (-680,4)ум.ет.га. А за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів відхилення є трохи більшим по всім тракторам і склдає: Т-150 і Т-150к 1028,1ум.ет.га, ДТ-75 2295ум.ет.га, МТЗ-80 6724ум.ет.га, Т-70С (- 656,6)ум.ет.га.

3. Резерви підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку.

Система заходів щодо раціонального використання машинно-тракторного парку спрямована на виконання змінних, денних, сезонних і річних норм виробітку, підвищення продуктивності і полегшення праці, зниження експлуатаційних і приведених витрат і підвищення культури землеробства. Вона включає планування обсягу механізованих робіт з періодів року, розподіл їх по марках машин, комплектування агрегатів і безпосередню організацію використання техніки.

Планування обсягу механізованих робіт з періодів року здійснюється в робочих планах підприємства і його підрозділів на основі технологічних карт. Для окремих агрегатів, чи процесів їхніх груп складають плани- маршрути, мережні і вартові графіки, що сприяють скороченню втрат робочого часу і підвищенню їхньої продуктивності.

Розподіл механізованих робіт з марок тракторів, комбайнів і інших складних машин проводять з урахуванням їх специфіки й економічності, забезпечуючи рівномірне завантаження всіх механізмів у найбільш напружені періоди. Звичайно підприємства при цьому застосовують зрівняльний спосіб, недолік якого полягає в тому, що він не завжди дозволяє врахувати економічність техніки. Тому важливо доповнювати його застосуванням оптимального способу, що, крім специфічності, потужності і продуктивності механізмів, відбиває розмір експлуатаційних і приведених витрат по кожній марці машин, кожному робочому процесу і сприяє зниженню собівартості одиниці роботи. Велика роль в оптимальному розподілі машинно-тракторного парку належить економіко-математичним методам.