Реферат: Аналіз нормативно–правової бази по податку на прибуток підприємства

Сутність такого кредиту полягатиме у відстроченні на визначений термін але не більше ніж на три роки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток, який отримано таким платником від реалізації інвестиційного (інноваційного) проекту.

Сума інвестиційно – інноваціного податкового кредиту не може перевищувати суму інвестицій, фактично внесених платником - суб'єктом господарювання згідно з інвестиційним (інноваційним) проектом, зареєстрованим у встановленому законодавством порядку.

При цьому, за користування інвестиційним податковим кредитом нараховуватимуться проценти на непогашену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 50 відсотків облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день користування таким кредитом. Ці проценти сплачуватимутьсяся щомісячно [5].

Також передбачено встановлення напрямків цільового використання інвестиційно – інноваціного податкового кредиту та відповідальність платника за нецільове використання.

Витрати, здійснені платником податку відповідно до інвестиційних проектів, схвалених Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів при Кабінеті Міністрів України, на будівництво (створення) або поліпшення капітальних активів, які після закінчення будівництва передані у державну власність чи власність територіальних громад (без подальшої приватизації), враховуються у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток такого платника податку у сумі, що дорівнює сумі таких витрат та не перевищує 80 відсотків від суми податкового зобов'язання, нарахованого за результатами звітних (податкових) періодів, наступних за періодом, в якому здійснена така передача.

Підтвердження факту передачі закінчених будівництвом об'єктів у державну власність чи власність територіальних громад (без подальшої приватизації) платниками, які реалізують зазначені інвестиційні проекти, за поданням обласних державних адміністрацій чи Ради Міністрів Автономної Республіки Крим надає Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів при Кабінеті Міністрів України.

Зазначена норма направлена в першу чергу на стимулювання інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання щодо будівництва інфраструктури державної власності чи власності територіальних громад.

Стосовно базового податкового періоду для обчислення та сплати податку, слід зазначити, що таким періодом залишається календарний квартал. При цьому, ведення податкового обліку здійснюється наростаючим підсумком з початку року.

Також слід внести зміни до правил регулювання у податковому обліку сумнівної заборгованості, які направлені на зниження бюджетних ризиків та збереження основних прав платників на коригування податкових зобов'язань у зв'язку із несвоєчасними розрахунками покупців.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що у бухгалтерському обліку фінансовий результат по операціях з цінними паперами визначається по кожній операції окремо, треба аналогічним чином визначати фінансовий результат по операціях з цінними паперами і у податковому обліку.

Слід запровадити принципово нові підходи, передбачені зазначеною Концепцією реформування податкової системи, стосовно порядку нарахування податку у разі наявності у платника філій з метою забезпечення впливу місцевих рад на формування своїх бюджетів в частині надійного забезпечення надходжень податку на прибуток від філій, які є центрами отримання прибутку. Для цілей визначення загальної суми податку збиток, як результат розрахунку об'єкта оподаткування відокремленого підрозділу не враховувати і переносити на майбутні звітні періоди.

Витратами у податковому обліку не повинні визнаватися суми фактичних втрат товарів (комерційних втрат, браку), що перевищують норми природного убутку чи технічних (виробничих) втрат, визначені Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним центральним органом державної влади, або іншим органом, визначеним законодавством України.

Крім цього, не включати до складу витрат витрати на оплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягають фактична сума оплати, але не більша ніж сума, розрахована за звичайними цінами.

Витрати, понесені у зв'язку з продажем (обміном) товарів (результатів робіт, послуг) пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнавати у розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу (обміну).

Зазначені норми дозволять перекрити схеми мінімізації податкових зобов'язань при здійсненні операцій з пов'язаними особами та з давальницькою сировиною.

Суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не повинні підлягати повторному включенню до складу його витрат.

Крім цього, резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам доходів у вигляді компенсації вартості нематеріальних активів, оподатковують їх за ставкою 15 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

З метою перекриття схем мінімізації податкових зобов'язань платників податку, у складі яких є іноземна філія, збиток, отриманий іноземною філією не враховувати при визначенні об'єкта оподаткування платника податку, а як результат розрахунку об'єкта оподаткування переноситься на зменшення результатів господарської діяльності такої іноземної філії майбутніх звітних періодів.

Запропонована схема передбачена проектом Податкового кодексу України [5].

1.2 Узагальнення результатів дослідження нормативно правової бази з податку на прибуток підприємств

Нажаль перед українським суспільством стоїть складне завдання розробки та прийнаття Податкового кодексу. Україна єдина держава серед європейських країн, пострадянського простору, яка не має власного Податкового кодексу. Дана проблема знаходиться в стані пасивного вирішення, тобто актуальність даної проблеми усвідомлюється всіма, але до вирішення проблеми ніхто не підходить серйозно. Якщо дана проблема не вирішиться, то про закладення фундаментальних якісних підвалин тривалого соціально – економічного розвитку можна забути. В економічному плані затягування податкової реформи означає брак інвестицій у реальний сектор економіки, нагромадження бюджетних проблем, відкладення структурних реформ та врешті – решт віддалення від оптимальної траекторії розвитку.

Не можна наскільки легковажно підходити до розробки такого важливого документа, як Податковий кодекс. Адже, це економічна конституція будь – якої країни, яка закладає фундамент для розвитку економіки.

Тому вкрай важливим є дослідження всіх податкових негараздів прорахунків законодавства в даній сфері і обов'язково врахувати при прийнятті Податкового кодексу, щоб уникнути їх в майбутньому.

Прийняття Податкового кодексу дозволить:

Створити єдину з бухгалтерським обліком інформаційну базу для складання декларації з податку на прибуток з мінімальними затратами праці облікового персоналу платників податку, оскільки кількість податкових різниць, як тимчасових, так і постійних, при цьому не буде перевищувати десяти;

Зробити прозорими та ефективними процедури податкового аудиту, зменшити витрати на перевірки достовірності складання податкової декларації. Звичайно, деякого часу вимагатиме перепідготовка податкових ревізорів, від яких протягом десяти років не вимагалося грунтовне знання бухгалтерського обліку;

Покращити інвестиційний імідж України для іноземних інвесторів;

Розширити базу оподаткування без особливого тиску.

У сфері оподаткування діє близько 2000 нормативно-правових актів, часто норми різних актів законодавства суперечать одна одній[11].

Працювати безконфліктно і комфортно платникам податків у заплутаному правовому середовищі дуже непросто.