Реферат: Аналіз педагогічного досвіду формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання
7. Обведи монети у 5 копійок, 2 копійки. Які фігури утворилися?
Важливою передумовою формування графічних навичок є практичні уявлення дітей про орієнтування в просторі. Простір – це форма існування матерії. Проблему сприйняття простору дітьми дослідили П.Ф. Лесгафт, М.Ю.Кистяковська, Б.Г. Ананьєв.
Основними завданнями навчання дітей орієнтуванню в просторі є:
1. Уміти розрізняти основні напрямки простору: вперед, назад, вправо, вліво, вверх, вниз.
2. Визначати своє розташування серед людей, предметів.
3. Визначати розташування предметів у просторі (близько, далеко, попереду, поруч).
4. Визначати просторову орієнтацію між предметами за лініями спрямувань (вертикальне, горизонтальне, похиле).
Основні методи навчання на цьому етапі – це спостереження, розглядання малюнків, схем, таблиць, рухові ігри за вказівними стрілками. Навчання орієнтуватися в кімнаті від себе, від предметів здійснюється в процесі гри: “Доручення”, “Хованка”, “Знайди, де лежить”.
Наведемо основні види вправ на орієнтування в просторі.
1. Йди за вказаними напрямками: вперед, вліво, підійди до шафи.
2. Де задзвонив дзвіночок?
3. Де знаходиться сонячний “зайчик”?
4. Малювання на аркуші паперу за вказаним місцем розташування: “Накресли посередині аркуша трикутник, над трикутником накресли квадрат, ліворуч квадрата накресли прямокутник”.
5. Розповідь про розташування предметів на малюнку.
Уміння орієнтуватися у просторі допомагає молодшим школярам краще розуміти мову дорослих, успішно з ними співпрацювати, орієнту-ватися серед людей, серед предметів, визначати своє місцезнаходження, а в перспективі полегшує формування вимірювальних навичок.
Діти молодшого шкільного віку виявляють велике бажання виконувати малюнки, вони завжди охоче користуються креслярськими інструментами і виконують вправи на вимірювання і побудову. Елементарні навички графічної грамоти треба виробляти в учнів початкових класів з перших днів навчання в школі, що полегшить в майбутньому вивчення креслення, геометрії, географії, фізики тощо. Завдяки ознайомленню із зображенням об’ємних фігур на площині учні легко засвоюють типи ліній, дізнаються про їх практичне застосування, вчаться читати малюнки. Правильно сформовані в учнів цього віку поняття й уявлення про об’ємні тіла, типи ліній і їх вимірювання залишаються в пам’яті на все життя.
Методисти стверджують, що оскільки реалізація принципу зв'язку трудового навчання з життям знаходить найбільш чітке і повне відображення при вивченні величин та їх вимірюванні (зокрема таких, як довжина відрізка, площа чи діаметр фігури), то формуванню графічних умінь має приділятись постійна увага.
Результати емпіричного вивчення стану сформованості графічних умінь і навичок в початкових класах свідчать, що у вправах, пов'язаних із вимірюванням, учні часто припускаються помилок, більшість яких стають масовими, типовими не тільки в початкових, а й у старших класах школи.
Одержані дані про вимірювання довжини відрізків з допомогою масштабної лінійки свідчать про недостатній рівень сформованості умінь молодших школярів користуватись масштабною лінійкою. Прийоми виконання окремих операцій при вимірюванні відрізків (положення листка зошита або паперу і лінійки відносно відрізка, який вимірюється, суміщення початку у лінійки з початком відрізку, правильне розміщення очей при відлічуванні поділок тощо), як правило, не відпрацьовані і перебувають на низькому рівні.
Результати перевірних робіт, проведених вчителем-методистом М.Волчастою, також дають можливість стверджувати, що при навчанні молодших школярів недостатньо уваги приділяється формуванню в них прийомів користування вимірювальними інструментами, відпрацьовуванню окремих операцій Виявлено, що майже половина учнів не володіє необхідними реальними уявленнями про одиниці вимірювань У результаті — у багатьох учнів в кінці 4 класу не сформовані правильні елементарні навички користування таким найпростішим вимірювальним інструментом, як масштабна лінійка. Такий невисокий результат пояснюється тим, що багато вчителів недооцінює роль цих навичок.
Одержані дані переконують у тому, що в сучасній початковій школі мають місце стійкі помилки при виконанні найпростіших геометричних побудов. З цими помилками учні переходять в старші класи. Як зазначається в методичній літературі, значне число учнів старших класів так і закінчують школу, не засвоївши елементарних графічних навичок. Враховуючи, що графічні вміння і навички входять в склад практичних умінь і навичок, незадовільний стан негативно впливає на реалізацію принципу зв'язку навчання і з життям не тільки в початкових класах, а й у старших класах загальноосвітньої школи.
Складаючи практичні графічні завдання, необхідно враховувати словниковий запас учнів, щоб вводити тільки відомі їм поняття або за потреби сформувати нові знання про величини, які вивчаються. Слід також уважно добирати числові дані, оскільки з розвитком науки, техніки й виробництва вони постійно і швидко змінюються.
Перш ніж виконати графічну побудову, учні створюють образ, оцінюють його відповідність реальному предмету-прототипу. Тобто будь-який графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій. Здатність до активного оперування просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких основними є такі: створити об'ємний образ поверхні предмета типових геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до заданих умов; здійснювати перехід від об'ємного зображення до плоского; здійснювати перехід від наочного зображення до умовно-схематичного і навпаки.
Ефективність розв'язування графічних завдань забезпечується:
·систематичністю в організації розумової діяльності школярів, яка ґрунтується на чіткій системі завдань;
·відсутністю у процесі розв'язування завдань елементів, пов'язаних з непродуктивною роботою учнів (механічним перекреслюванням).
Узагальнені графічні уміння (спостерігати, будувати зображення, читати графічні рисунки) включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для виконання та читання елементарних креслень і графічних рисунків; обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читання зображень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких ґрунтується виконання графічних дій; пояснювати та обґрунтовувати послідовність виконання графічних дій і передбачати їх результат; вибирати основне зображення; вибирати оптимальну кількість зображень тощо.
Успішне формування умінь з розв'язування графічних завдань можна забезпечити, поєднуючи такі методи:
·прямий шлях управління розумовою діяльністю (використовування алгоритмів, алгоритмічних вказівок);