Реферат: Аналіз підприємства

· ціна і загальна вартість, де вказується вартість 1т. продукції і загальна вартість;

· здавання – приймання продукції, де вказується в якому пункті продавець передає продукцію покупцю, право покупця перевірити загальну вагу продукції та якість;

· умови платежу, де вказуються форми розрахунків, види платежу, на основі яких документів відбувається платіж;

· форс-мажор, де вказується відповідальність сторін, якщо така є, і умови визволення від відповідальності сторін за продукцію;

· санкції та рекламації, де вказується розміри штрафів, які накладаються на сторони, при недотриманні умов договору.

Також в договорі вказуються інші умови поставки та оплати продукції.

Постачальниками ВАТ “КЗРК” є підприємства, які забезпечують наше підприємство електроенергією, газом, водою, а також підприємства зв’язку “Укртелеком” та постачальники оборотних засобів. З постачальниками заключаються договори-поставок (дод. В2). За невиконання договірних зобов’язань з боку ВАТ “КЗРК” на підприємство накладаються штрафні санкції, які оговорюються в договорах.

З метою дослідження стану розрахунково-платіжної дисципліни проаналізуємо величину простроченої та списаної дебіторської та кредиторської заборгованості, при цьому джерелом для аналізу будуть виступати дані форми № 1-Б „Звіт про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість” (дод. М, М1), та ІХ розділ форми №5 „Примітки до річної фінансової звітності” (дод. И, И1). Аналітичні таблиці представлено у додатку С.

Виходячи з результатів аналізу можна сказати, що дебіторами ВАТ „КЗРК” є підприємства України, лише незначна величина дебіторської заборгованості припадає на суб’єктів господарської діяльності інших країн: 284 тис. грн. і 386 тис. грн. відповідно у 2001 та 2002 роках (Росія). Найбільша величина простроченої заборгованості припадає на статтю „дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги”, 41% і 43% у 2001 та 2002 роках із загальної суми заборгованості за цією статтею. Також спостерігається прострочення іншої дебіторської заборгованості – 20 і 27% від загальної суми за даною статтею у 2001 та 2002 роках. В цілому прострочення дебіторської заборгованості складає – 35 і 38% у 2001 та 2002 роках, величина простроченої заборгованості на кінець 2002 року зросла на 9%, що є достатньо високим показником, тому підприємству доцільно застосовувати більш жорсткі умови щодо товарного кредитування своїх клієнтів.

Далі розглянемо аналіз дебіторської заборгованості за строками непогашення, тут ми отримали наступні результати (табл. С1. дод.С): більшу питому вагу займає дебіторська заборгованість за строками непогашення до 3 місяців, зокрема – 58 і 60% відповідно у 2001 та 2002 роках. При чому за статтею „дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” ця величина становить – 72 і 69% відповідно, а за статтею „інша поточна дебіторська заборгованість” – 40 і 46%. Дебіторська заборгованість за строками непогашення від 3 до 6 місяців складає – 42 і 40% у 2001 та 2002 роках: зокрема за першою вищезгаданою статтею – 28 і 31%, і за другою – 58 і 60% відповідно. Тому підприємству необхідно переглянути свою політику управління щодо дебіторської заборгованості, зокрема щодо скорочення строків іншої поточної заборгованості.

Наступним кроком є аналіз простроченої кредиторської заборгованості: майже вся величина кредиторської заборгованості ВАТ „КЗРК” – це заборгованість перед підприємствами України, лише 1898 тис. грн. і 4297 тис. грн. припадає на суб’єктів інших держав. Найбільша величина простроченої кредиторської заборгованості припадає на статтю „кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги” її частка складає – 54 і 47% за 2001 та 2002 роки відповідно, наступною за величиною є прострочення заборгованості за векселями (24 і 8% відповідно), хоча вона прирівнюється до товарної. Третьою за величиною є прострочення заборгованості за статтею „інша поточна заборгованість” – 4% у 2001 та 2002 роках. Також спостерігалося прострочення заборгованості і перед суб’єктами інших країн, а саме 5 тис. грн. у 2001 році перед Росією.

Таким чином, ВАТ „КЗРК” заключив договір на розрахунково-касове обслуговування із КФ АКБ „Правекс-банк”, у даному банку підприємству відкрито також поточні рахунки, тому всі операції проводяться через дану банківську установу. Перевага на підприємстві віддається безготівковому грошовому обороту. Грошові розрахунки можуть проводитись з використанням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, векселів. З покупцями та постачальниками ВАТ „КЗРК” заключає договори, у яких передбачені всі умови поставок та відповідальність за порушення цих умов. Після проведення аналізу якості дебіторської та кредиторської заборгованості, було з’ясовано, що на підприємстві існує велика частка простроченої дебіторської заборгованості, тому підприємство повинно переглянути свою політику щодо управління нею.

Ефективність управління дебіторською заборгованістю залежить від управління грошовими потоками підприємства, тому доцільно перейти до розгляду даного питання.

РОЗДІЛ 3

УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу.

Найважливішою стороною діяльності підприємства є забезпечення грошових надходжень підприємства, які потрібні для відшкодування витрат виробництва і обігу, своєчасного виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб’єктами господарювання, формування доходу і прибутку.

Вхідні грошові потоки підприємства за джерелами поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносяться кошти, які надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві. До зовнішніх джерел належать кошти за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку [30].

Внутрішні грошові надходження включають:

· Виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

· Виручку від іншої реалізації;

· Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності;

· Доходи від інших позареалізаційних операцій;

Найбільша частка внутрішніх грошових надходжень підприємства припадає на виручку від реалізації (товарів, робіт, послуг).

До складу виручки від іншої реалізації входять реалізація продукції допоміжних виробництв, підсобного сільського господарства, непотрібної і надлишкової сировини, напівфабрикатів, основних засобів, що вибувають з виробництва, нематеріальних активів.

В умовах розвитку фінансово-кредитної системи і функціонування фінансового ринку, ВАТ “КЗРК” займається фінансово-інвестиційною діяльністю, тобто купівлею та продажем цінних паперів, вкладанням тимчасово-вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом, наданням майна в оренду, валютними операціями.

До доходів від позареалізаційних операцій відносять: прибуток і доходи минулих років, виявлені в звітному періоді, погашення дебіторської заборгованості, яка раніше була списана як безнадійна.

Реалізація продукції – це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства, саме на цій стадії визначається розмір виручки від реалізації продукції. Важливе значення у формуванні виручки від реалізації продукції має визначення моменту реалізації продукції. На ВАТ “КЗРК” момент реалізації продукції визначається касовим методом, це означає, що кінцевою стадією грошового оберту вважається період коли одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію.

При плануванні діяльності на наступний рік обов’язково необхідно спрогнозувати величину очікуваної виручки від реалізації продукції. На ВАТ “КЗРК” прогнозування виручки здійснюється в залежності від наявних обсягів руди на складах, в залежності від планового обсягу видобувних робіт, також великий вплив на прогнозовану виручку мають ціни, що склались на світовому або українському товарному ринку на залізну руду, а також від кількості укладених контрактів на поставку руди.

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни. На “КЗРК” застосовуються вільні та фіксовані ціни. Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та інші). Вільні ціни встановлюються в залежності від відсоткового змісту заліза в руді [35].