Реферат: Аналіз прибутку та його використання в сучасних умовах господарювання

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною катего­рією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фіна­нсово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господа­рювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу бага­тьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Па формування прибутку, як фінансового показника роботи під­приємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений держа­вою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визна­чення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-госпо­дарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; уста­новлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток — це показник, що формується па мікрорівні. Прибу­ток народного господарства — це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структур­них зрушень в економіці, змін в порядку обліку фінансових ре­зультатів.

У таблиці 1 наведено дані щодо сучасної структури прибутку в різних галузях економіки. Частка прибутку промисловості стано­вить трохи більше 50% усього прибутку. Частка цієї галузі в обсязі одержуваного прибутку с достатньо сталою. На збиткове перетво­рилося сільське господарство. Значно зросла частка транспорту і зв'язку в загальному обсязі прибутку й досягла 25,6%. На третьому місці за обсягом отриманого прибутку в 2002 році були підприємст­ва фінансово-банківської сфери.

Таблиця.1.

Структура прибутку по галузях економіки України, %

Показники	Роки
	1992	2001	2002
Прибуток (+). збиток (-). Усього	100,0	100,0	100,0
У тому числі промисловість	50,8	49,7	51,2
сільське господарств	18,7	4,4	-9,2
будівництво	1,4	6,7	6,9
транспорт і зв'язок	4,8	20,1	25,6
торгівля і громадське харчування	4,5	5,1	6,1
постачання і збут	1,3	2,3	2,3
Фінанси, кредит, страхування	13,8	6,9	10,1
інші галузі	1,4	4,8	7,1

Зміни в обсягах і структурі прибутку підприємств різних галузей економіки за 1992-2002 роки свідчать про складні процеси, що відбу­ваються в окремих галузях економіки і пов'язані зі зміною обсягів ви­робництва й реалізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвитком ринкових відносин; ціноутворенням.

Формування балансового прибутку

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємст­ва є його балансовий прибуток. Найбільш повне, на нашу думку, визначення балансового прибутку дано у статистичному щорічнику України за 1996 рік. «Балансовий прибуток — загальна сума прибу­тку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отри­мана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, по­слуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих вироб­ництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематері­альних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізацій­них операцій».

Отримання балансового прибутку пов'язане з кількома напрям­ками діяльності підприємства (рис. 1).

По-перше, це основна діяльність, її результатом с прибуток від ре­алізації продукції (робіт, послуг). Як правило, цей прибуток мас осно­вну питому вагу в складі балансового прибутку. Прибуток від реалі­зації продукції (робіт, послуг) визначається відніманням з виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, (ввізного) мита, митних зборів, а також витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфе­ри, виду діяльності підприємства с деякі особливості формування цього прибутку, методики його розрахунку.

По-друге, це діяльність, що не с основною для даного підприємс­тва, але яка зв'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг, її можна визначити як прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від іншої реалізації може бути отриманий за реаліза­ції на сторону продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв. У цьому разі прибуток розраховується так само, як і від реалізації продукції основної діяльності. Прибуток від реаліза­ції основних фондів (групи 1), нематеріальних активів розрахову­ється відніманням від ціни реалізації ПДВ і залишкової їх вартос­ті. Прибуток від реалізації цінних паперів обчислюється як різни­ця між ціною їх реалізації і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключаються витрати, пов'язані з реалізацією (комі­сійний збір).

Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації можуть значно коли­ватись на окремих підприємствах і в окремі періоди.

По-третє, це діяльність зв'язана зі здійсненням фінансових інвестицій. У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні фон­ди інших підприємств (прибутки від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків на державні цінні папери, облігації підприємств, на депозитні рахунки. Обсяг цього прибутку і його питома вага в балансовому прибутку мають тенденцію до зрос­тання. Це обумовлено розвитком ринкової економіки, фондового ринку.

На обсяг названого прибутку справляють вплив обсяг фінансо­вих інвестицій, їхнє спрямування і структура, умови оподаткування. Слід зазначити, що з другого півріччя 1997 року прибутки від воло­діння корпоративними правами та державними цінними паперами, що отримані суб'єктами господарської діяльності, обкладаються податком.

По-четверте, це діяльність, зв'язана з отриманням позареаліза­ційних прибутків і виникненням позареалізаційних витрат підпри­ємств.

До них належать:

* прибутки і збитки минулих років, що виявлені у звітному періоді;

* невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж, аварій);

* надходження боргів, списаних раніше як безнадійні;

* штрафи, пені, неустойки, що надходять за порушення госпо­дарських договорів суб'єктами господарювання в зв'язку із застосу­ванням фінансових санкцій;

* штрафи, отримані за несвоєчасне погашення податкового кре­диту з державного бюджету;

* кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми власності, щодо якої минув термін позовної давності;

* дебіторська заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності;

* прибуток від завищення цін і тарифів;

* курсова різниця від операцій в іноземній валюті;