Реферат: Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
· добирати найуживаніші (1-3) синоніми та антонім до заданих іменників;
· вживати синоніми і антоніми в усних і письмових висловлюваннях; брати участь в удосконаленні в навчальних і власних текстів за допомогою синонімів.
Ці завдання вирішуються під час вивчення таких тем:
Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв'язок у реченні). Іменники, що означають назви істот і неістот.
Власні й загальні іменники. Велика літера у власних іменниках.
Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.
Вправи на визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.
На кінець третього навчального року учні повинні вміти - виконувати аналіз за частинами мови, встановлювати зв'язок слів, визначати головні і другорядні члени у реченнях із трьох-шести слів, у яких підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок — особовими формами дієслова, будувати зв'язну розповідь за малюнками з використанням дієслів з п'яти-шести речень (усно) і з чотирьох-п'яти речень (письмово).
Згідно вимог програми учні 4-го класу повинні:
· відносити до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?;
· добирати до поданих іменників 2-3 синоніми, антоніми;
· розкривати значення (2-3) багатозначного іменника; вводити його в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ);
· визначати рід і число іменників;
· змінювати іменники за числами і відмінками;
· визначати початкову форму іменника (називний відмінок однини);
· змінювати в процесі словозміни іменників;
· перевіряти за словником закінчення в родовому і орудному відмінках іменників на - ар, - яр;
· використовувати в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду — назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
· вживати: подвоєння букв на позначення м’яких приголосних перед закінченням – ю в орудному відмінку іменників жіночого роду з основою на приголосний; апостроф перед закінченням –ю в іменниках з основою на б, п, в, м, ф;
· не вживати подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
· користуватися навчальними таблицями відмінювання іменників у множині в процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників, вживання прийменників з іменниками в окремих відмінках;
· вживати літературні форми закінчень -ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини.
Таким чином, розділ програми середньої загальноосвітньої школи "Мова. Мовлення, правопис і розвиток мовлення", який включає вивчення теми "Іменник" у 1—4 класах, забезпечує тісний взаємозв'язок лексичних, граматичних, орфоепічних знань та мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів, які є фундаментальною основою для подальшого вивчення іменника в старших класах.
Вивчення рідної мови у початкових класах здійснюється за допомогою таких підручників:
Таблиця 1
Основні та додаткові підручники та навчальні посібники
| Назва | Автор | Клас | Видавництво | Рік видання |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Основні підручники та навчальні посібники. | ||||
| Буквар (підручник) |
Вашуленко М.С., Скрипченко Н. Ф. | 1 | Освіта |
2004, К-во Просмотров: 269
Бесплатно скачать Реферат: Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
|