Антигени можуть бути неперервні, коли контактуючі з антитілом амінокислоти антигену містяться в одному відрізку білкового ланцюга, або уривчасті, коли ці амінокислоти перебувають в білковому ланцюгу на віддалі, але зближаються при певній конформації білка.

Розрізняють послідовні та переривчасті антигенні детермінанти. Послідовні - визначаються порядком амінокислот. Антитіла де таких епітопів легко взаємодіють із лінійним пептидом такої їх послідовності. Переривчасті антигенні детермінанти складаються із амінокислотних залишків, розташованих далеко один від одного у поліпептидному ланцюгу, але зближених за рахунок третинної структури білка перш за все дисульфідних зв'язків. Такі антигенні детермінанти не можна змоделювати лінійним пептидом.

Список використаних джерел

1. Большая медицинская энциклопедия. Т. 9. Гл. ред. Б.В. Петровский. – М.: Совецкая энциклопедия, 1978. – 483 с.

2. Вершигора А.Ю. Основы иммунологии. — К.: Вища шк. Головное изд-во, 1980. — 504 с.

3. Земское В.М. Основы общей микробиологии, вирусологии и иммунологии. — М.: Колос, 1977. — 311 с.

4. Иммунология: В 3-х т. Т.1. Пер. с англ. / Под ред. У. Пола. – М.: Мир, 1987 – 1988. – 476 с.

5. Петров Р.В. Иммунология. — М.: Медицина, 1982. — 368 с.

6. Скок М.В. Основи імунології. Курс лекцій. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 152 с.

7. Якобисяк М. Імунологія. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 672 с.