Реферат: Археологічні пам’ятки та їх використання в туристичній діяльності

7. Державний історико-культурний заповідник "Кам'яна Могила"(Запорізька обл.).

8. Багатошарове поселення Михайлівка (енеоліт) (Херсонська обл.).

9. Трипільські поселення-гіганти: Майданецьке, Тальянки (у с. Тальянкистворюється Музей трипільської культури), Веселий Кут (Черкаська обл.).

10. Укріплення доби бронзи на о-ві Мала Хортиця (Запоріжжя), що входитьдо Національного заповідника "Хортиця". У місті є краєзнавчий музей.

11. Поселення доби пізньої бронзи в уроч. Дикий Сад у м. Миколаєві. У місті краєзнавчий музей. Поселення виноградний Сад доби бронзи (Миколаївська обл.).

Археологічні "діснейленди" доцільно створювати у місцях концентрації пам'яток, які не можуть бути музеєфікованими, але їх природний ландшафт дозволяє ці території оголосити геолого-археологічними або природничо-археологічними заповідниками. Це, зокрема райони багатошарового поселення Королево (палеоліт) (Закарпатська обл.), Листівка 13, 1,2 (палеоліт) (Миколаївська обл.) багатошарового поселення Пугач (мезоліт, неоліт, енеоліт, пізня бронза) (Миколаївська обл.), Мирне (мезоліт) (Одеська обл.).

Зазначимо, що масовий туризм негативно впливає на збереженість пам'яток, особливо це стосується наскального живопису та печер. Тому, визначні спеціалісти в галузі консервації та реставрації цього виду пам'яток, зокрема Жан Клод - Президент Міжнародного Комітету з наскального живопису, що створено у рамках ЖОМОС(у), д-р, проф. Еммануель Анаті - директор Суспільного Центру з вивчення доісторії, (Італія), Роберт Дж. Беднарік (Австралія) вважають, що доступ до таких пам'яток повинен бути обмеженим і дозволятися лише вченим, а для широкого кола відвідувачів слід поблизу таких об'єктів створювати павільйони-копії.

Саме, археологічні "скансени" - "діснейленди" та археологічні "діснейленди" можуть стати справжніми дієвими методичними, науково-дослідними та культурно-освітніми закладами з популяризації досягнень первісної археології. У таких закладах необхідно встановити Інтернетцентри, якими могли б користуватися не тільки вчені, музейні працівники, бібліотекарі, а й широка громадськість. Реалізація таких проектів потребує значної витрати коштів, але вони досить швидко окупляться за рахунок відвідувачів, а їхнє створення дає можливість надання роботи фахівцям різних професій.

Отже, Україна має значний ресурсний потенціал для розвитку археологічного туризму.

Використана література

1. Гудзевич А. В., Любченко Є. В. Рекреаційно-туристичний потенціал Південно-східного Поділля// Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 2. – К.: ЧП Кармаліта, 1999. – С. 237-248.

2. Кепі Д. В. Зарубіжний досвід популяризації пам’яток археології та його використання для потреб туризму в Україні// Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 2. – К.: ЧП Кармаліта, 1999. – С. 540-549

3. Кронус А. О., Сюткін С. І. До кадастру туристичних ресурсів Сумської області// Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 2. – К.: ЧП Кармаліта, 1999. – С. 250-262.

4. Оленовський М. Л. Археологічні туристичні ресурси Херсонщини// Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 2. – К.: ЧП Кармаліта, 1999. – С. 472-484.