Реферат: Армоване цегляне мурування перегородок

Підхоплення-футляр вантажопідйомністью 1,5 т складається з двох напівфутлярів Г-образної форми, закріплених на захватних важелях, шарнірно змонтованих на осі. Підхоплення-футляр призначене для вивантаження двох пакетів цеглини з автомобіля і подачі їх до робочого місця муляра.

Самозатягувальний захват вантажопідйомністю 1,75 т представляє собою прямокутну раму з двощелеповим затиском важеля.

Він призначений для розвантаження пакетів силікатної цеглини без піддонів з автотранспорту і подачі їх до місця кладки.

Бак для змочування цеглини є ємкість заповнена водою. У жарку і суху погоду піддони з цеглиною опускають у бак, змочують і подають до робочого місця муляра.

Переносні світильники у вигляді розсувної рами з телескопичною стійкою, що має плафони, освітлюють робоче місце в темну пору доби.

Контейнер для зберігання одягу, інструменту і приладдя бригади мулярів має відділення для двох змін. Технологічно необхідний набір інструменту, пристосувань та інвентаря, розрахований на бригаду мулярів, називають нормокомплектом. Його бережливе використання сприяє підвищенню якості і продуктивності праці муляра.

4. Технологічний процес

4.1 Підготовка до роботи

До початку роботи муляр повинен отримати інструктаж про безпечні методи і прийоми виконання поставленого завдання. Оглянути місце роботи та перевірити правильність розміщення матеріалу, перевірити справність інструменту, інвентарю та пристосувань. Встановити наявність захисних козирків і огорожі, вдягти спецодяг і захисну каску. Потім перевірити висок та рівень вертикальність і горизонтальність покладених нижче рядів. У зимовий період помістя потрібно очистити від снігу, посипати піском, вдягнути спецодяг і каску.

Перш ніж почати кладку, готують основу і розмічають на ній контури перегородки. Цеглину заздалегідь замочують, оскільки сухий матеріал відбирає воду з розчину, а це приводить до зниження міцності конструкції. Спочатку укладають на розчин крайню цеглу. Між ними натягують шнур, по якому потім виводять весь ряд. Рухаються, як правило, зліва направо. Цеглину кладуть так, щоб надійно перекрити сполучні стики нижчележачого шару. Після завершення декількох рядів перевіряють схилом вертикальну лицьової поверхні стіни, а рівнем - горизонтальне положення верхнього ряду. Шви між окремою цеглою повинні бути заповнені розчином. Виключення - кладка «пустошовка», вживана в тих випадках, коли стіну передбачається штукатурити, для чого між цеглинами залишають вільний простір на глибину 10-15 мм. Якщо розчин доходить до лицьової поверхні, така кладка називається «впідрізку». Для ущільнення розчину і надання стіні чіткого малюнка шви в цьому випадку розшивають. Надлишок розчину видавлюють цеглиною або підрізають кельмою, або загладжують розшивкою, робоча частина якої може мати різну конфігурацію.

4.2 Розмітка осей перегородки

Зведенню перегородок (Рис. 4.1.) передує розмітка подовжньої осі, місць примикання до капітальних стін будівлі і місцеположення отвору. Потім шаром розчину вирівнюють основу і встановлюють шаблони і порядівки.

Перегородки з цеглини і керамічного каменя влаштовують завтовшки в половину або чверть цеглини в приміщеннях з підвищеною вологістю.

Перегородки санітарних вузлів викладають за металіченим шаблоном. Уклавши два ряди, шаблон прибирають, після чого встановлюють і закріплюють враспор між перекриттями кутові шаблони. Кладку ведуть з перев'язкою швів на розчинах марки не нижче 10.

Стійкість перегородок забезпечується укладанням арматури в горизонтальні шви і вертикальними штрабами, залишеними в місцях примикання до капітальних стін.

Перегородки завтовшки в чверть цеглини викладають за шаблоном з інвентарних щитів. Їх встановлюють по високу і закріплюють. Кладку ведуть усередині шаблону, укладаючи цеглину на ребро і прихиляючи їх до щитів шаблону.

РИС. 4.1. РОЗМІТКА І ЗАКЛАДКА ПЕРЕГОРОДКИ

1 - причалювання; 2 - порядівка; 3 - вісь перегородки; 4-ряд перегородок

4.3 Натягування шнура–причалки

До порядівок закріплюють шнур - причалку, для зведення зовнішніх верст шнур – причалку встановлюють для кожного ряду, натягуючи його на рівні верха укладеного ряду відступом від вертикальної площини мурування на 3-4 мм. Шнур – причалку закріплюють за допомогою причальної скоби, гострий кінець якої вставляють у шви мурування, а до тупого довшого кінця, який спирається на маячну цеглину. (Рис. 4.2.).

Шнур - причалку можна кріпити, прив’язуючи до цвяхів, які закріплюються у швах мурування. Щоб шнур - причалка не провисав під нього підкладають деревяний маячний клин, товщина якого має дорівнювати висоті ряду мурування. (Рис. 4.3.).

РИС. 4.2. ВСТАНОВЛЕННЯ СКОБИ ЗАНОВО ЗІ ШНУРОМ – ПРИЧАЛКОЮ

РИС. 4.3. ВСТАНОВЛЕННЯ ШНУРА - ПРИЧАЛКИ МАЯКОМ ВІД ПРОВИСАННЯ

4.4 Мурування перегородок

Перегородки санітарних вузлів (рис. 4.19) викладають за металічним шаблоном. Уклавши два ряди, шаблон прибирають, після чого встановлюють і закріплюють враспор між перекриттями кутові шаблони. Кладку ведуть з перев'язкою швів на розчинах марки не нижче 10.

Стійкість перегородок забезпечується укладанням арматури в горизонтальні шви і вертикальними штрабами, залишеними в місцях примикання до капітальних стін.