Реферат: Аттестация рабочих мест по условиям труда 4

впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.

5.2. При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:

раціональність планування (відповідність площі, яка зайнята робочим місцем, нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснастки), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;

забезпеченість працюючих спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки праці і встановленим нормам;

організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

6. Атестація робочих місць

6.1. Робоче місце з умов праці оцінюється з урахування впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих, передбачених гігієнічною класифікацією праці (розділ 1 Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ II карти), ступеня ризику пошкодження здоров’я.

6.2. На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:

з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

зі шкідливими і важкими умовами праці;

зі шкідливими умовами праці

та заносяться до розділу III Карти.

6.3. Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, які наведені в додатку 4, інші пільги і компенсації залежно від умов праці за діючими нині законодавчими актами.

6.4. За оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається оцінка умов праці керівних працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених Списками №1 і 2 для їх підлеглих протягом повного робочого дня.

Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених Списками не менше 80 процентів робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.

6.5. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розробки і впровадження залучення сторонніх організацій і фахівців (розділ IV Карті).

6.6. З результатами атестації ознайомлюють працівників, які зайняти на робочому місці, що атестується. Карту підписують голова і члени комісії.

6.7. За результатами атестації складаються переліки:

робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі ст.26 Закону України «Про підприємства» і ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх покращання.

6.8. Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, в т.ч. на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписується головою комісії, погоджується з профспілковим комітетом і затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесені до переліку.

6.9. Матеріали атестацій робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві в строки, обумовлені пунктом 6.8.

Додаток 1

Основні терміни і визначення

Атестація робочих місць за умовами праці – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Безпека праці – стан умов праці, при якому виключено діяння на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. ГОСТ 12.0.002-80.

Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-рухомий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, систему дихання та інші), які забезпечують його діяльність. Гігієнічна класифікація праці № 4137-86.

Гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР) – рівень виробничого фактора, діяння якого при роботі встановленої тривалості за час всього трудового стажу не призводить до травм, захворювання або відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або в віддалені періоди життя теперішнього і наступних поколінь. ГОСТ 12.1.002-88.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – концентрації, які при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 год. або іншої тривалості, але не більше 41 год. за тиждень, за час всього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень стану здоров’я, які виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь. ГОСТ 12.1.005-88.

Допустимий рівень виробничого фактора – рівень виробничого фактора, діяння якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травм або захворювання, але може викликати приходящі і швидко нормалізуючи суб’єктивні дискомфортні відчуття, зміну функціонального стану організму, що не виходять за межі фізіологічної пристосувальної можливості. ГОСТ 12.4.113-82.