Реферат: Аудит активів підприємства

• д-т рахунка 93 "Витрати на збут";

• к-т рахунка 3?2 "Розрахунки з підзвітними особами".

На повернений залишок невикористаних сум підзвітною особою:

• д-т рахунка ЗО "Каса";

• к-т рахунка 3?2 "Розрахунки з підзвітними особами".

Аудитору слід встановити, чи визначено кодо осіб, що мають пра­во одержувати підзвітні суми. Далі аудитор вимагає здавання у бух­галтерію авансових звітів. До осіб, які не звітували за одержані гроші у підзвіт, застосовують заходи щодо погашення заборгованості з на­рахованої заробітної плати або через суд чи прокуратуру. Крім того, аудитор з'ясовує, чи не було випадків видачі аРансів за наявності за­боргованості за попередньо одержані суми або ридачі грошей особам, які не числяться у штаті. Також слід перевірити, чи не видавався аванс у розмірі, що значно перевищує потребу.

З виторгу видавати аванс у підзвіт не дозволяється. Аудитор звіряє аналітичний і синтетичний облік з рахунка 372 "Розрахунки з під­звітними особами", потім розпочинає суцільну перевірку документів.

Розмір добових витрат для відрядження по Україні змінився 12 ве­ресня 2000 р. (з дати опублікування Постанові КМУ від 06.09.2000 № 1398 у газеті "Урядовий кур'єр").

Добові необхідно визначати так:

• по 11.09.2000 р. включно — 6 грн (у випадку, якщо в рахунки готелів не включені витрати на харчування), 4 грн 80 коп., З грн 60 коп., 2 грн 40 коп. (якщо в рахунки готелів включені витрати на одно-, дво- або триразове харчування відповідно).

• починаючи з 12.09.2000 р. — 18 грн. (у випадку, якщо в рахун­ки готелів не включені витрати на харчування), 14 грн 40 коп., 10 грн 80 коп., 7 грн 20 коп. (якщо в рахунки готелів включені витрати на одно-, дво- або триразове харчування відповідно).

Якщо добові за "перехідними" відрядженнями були розраховані в цілому по 6 грн (4 грн 80 коп., З грн 60 коп., 2 грн 40 коп.), то необ­хідно зробити перерахунок. У податковому обліку сума перерахування добових включається до складу валових витрат.

Термін відрядження визначається керівником, але має становити не більше ЗО календарних днів в Україні, 60 днів — за кордон.

Крім того, за наявності підтверджувальних документів відшкодо­вуються витрати на проїзд туди і звідти (у тому числі багаж); на по­бутові послуги (прання, чистка, ремонт одягу, білизни, взуття), але не більше 10 % добових за всі дні проживання; на бронювання місць у готелях до 50 % вартості місця; на службові телефонні переговори — за узгодженням із керівником.

Витрати на проїзд у м'якому вагоні, у каютах 1—4 групи тарифних ставок на суднах морського флоту, у каютах 1—2 категорії на суднах річкового флоту і літаком І класу відшкодовуються з дозволу керів­ника підприємства згідно з наданими проїзними документами. В інших випадках відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі).

Працівникам, що перебувають у відрядженні понад встановлені норми компенсації витрат при відрядженнях відшкодовуються та­кож витрати на оплату ПДВ за придбані проїзні документи, користу­вання у поїздах постільною білизною та найм житлового приміщення.

За період тимчасової непрацездатності особі, що була у відрядженні, виплачується допомога за лікарняними листками, дні яких не вклю­чаються до строку відрядження.

Керівникам підприємств надано право у випадках, коли розмір витрат на службові відрядження відомий заздалегідь, проводити оплату вказаних витрат за згодою осіб, що їдуть у відрядження, без подання виправдувальних документів. Розрахунок виданої суми, під­писаний керівником підприємства, зберігається у бухгалтерії під­приємства. Посвідчення на відрядження подається у бухгалтерію без звіту.

Деколи допускають складання безтоварних документів відносно заготівельних операцій і фальсифікованих документів, які оформля­ють оплату різних робіт позаштатним працівникам (роботи фактично не виконувалися або виконувалися у незначному обсязі). У даному випадку слід перевірити наявність акта приймання-здавання вико­наних робіт і порівняти його дані з фактичним обсягом виконаних робіт у натурі.

На практиці трапляються порушення операцій, пов'язаних із за­купівлями сільськогосподарських продуктів і сировини. Тому ауди­тору слід ретельно перевірити авансові звіти заготівельників і при­кладені до них закупівельні квитанції, приймальні акти, відомості за­купок тощо. Аудитори зіставляють копії квитанцій відносно номерів, дат, ціни і суми. Якщо є сумнівні документи, виїжджають на місце або надсилають письмовий запит.

5. Аудит основних засобів

До основних засобів належать матеріальні необоротні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробниц­тва або постачання товарів і послуг, надання в оренду, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційний цикл, якщо він довший за один рік). При цьому аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засо­би". Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", який має дев'ять субрахунків; за дебетом рахунка 10 відображається надходження (придбання) основних засобів, за кредитом — вибуття.

Спочатку аудитору слід впевнитися у правильності організації аналітичного обліку і визначити, чи всі основні засоби підприємства закріплено за матеріально відповідальними особами. Джерелами аудиту операцій з обліку основних засобів є первинні документи на їх надходження, вибуття і внутрішнє переміщення (акти приймання-здавання об'єктів, акти на списання, інвентарна картка, картка об­ліку руху основних засобів, інвентарний список, розрахунки аморти­зації), дані аналітичного і синтетичного обліку.

Аудитор перевіряє правильність ведення інвентарних карток ін­дивідуального і групового обліку основних засобів, своєчасне за­повнення всіх реквізитів у них. Якщо карток на окремі об'єкти не­має, аудитор пропонує керівництву підприємства відновити ана­літичний пооб'єктний облік основних засобів. Достовірність да­них про наявність і рух основних засобів перевіряють зіставленням суми за інвентарною карткою із сумою, показаною в описі інвентар­них карток.

Крім того, встановлюють відповідність даних аналітичного обліку основних засобів їхньому залишку за рахунком 10 "Основні засоби" на відповідні дати. Якщо є розходження між даними аналітичного і синтетичного обліку, то аудитор з'ясовує причини, винних осіб, визначає наслідки (недонарахування або зайве нарахування амортизації) і пропонує усунути недоліки.

Аудитор також перевіряє повноту і своєчасність проведення інвен­таризації основних засобів, правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку. Цим самим він з'ясовує, чи можна дові­ряти результатам проведеної інвентаризації, щоб зменшити ауди­торський ризик.

Повноту і своєчасність оприбуткування основних засобів можна визначити шляхом порівняння дати оприбуткування за рахунком 10 "Основні засоби" з датами, вказаними у первинних документах (актах введення в експлуатацію, актах приймання-передання основних засобів тощо).

Слід документально перевірити операції зі списання основних засобів, правильність оформлення їх, законність і доцільність вибут­тя і відображення його в обліку. Аудитор також перевіряє правиль­ність переоцінки основних засобів за відновною вартістю, її відобра­ження в бухгалтерському обліку.

Аудитом правильності проведення річної інвентаризації основ­них засобів слід з'ясувати, чи реально відображені в балансі підприєм­ства у статті "Основні засоби" (код рядка 031) їх первісна (балансова) та залишкова (код рядка 030) вартість, а також сума нарахованого зносу. Причому ця сума стосується як власних, так і орендованих основних засобів.

Для відображення в обліку реальної вартості об'єктів основні фонди періодично підлягають індексації, під час якої всі основні фонди оцінюють за відновною вартістю при одночасному встановленні їх зносу.