Реферат: Аудит пасивів підприємства

Аудитор з'ясовує, чи дотримано умов кредитної угоди:

• чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;

• чи своєчасно погашаються отримані позики.

Під час перевірки зобов'язань за векселями слід встановити, чи дотримано чітко встановленої форми векселя, оскільки інакше остан­ній втрачає вексельну силу. Тобто, якщо у векселі немає якого-небудь з обов'язкових реквізитів (найменування, строк платежу, місце здійснення платежу, кому або за наказом кого платіж має бути здійснений, дата і місце складання векселя, підпис працівника, який видає вексель), аудитор з'ясовує причину і винних осіб, оскільки від­сутність хоч б одного з реквізитів робить вексель недійсним.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення обліку і використання одержаних векселів слід з'ясувати своєчасність роз­рахунків за відвантажені товари чи надані послуги і правильність кореспонденції рахунків при цьому. Аудитору слід також врахува­ти, що погашення заборгованості, забезпеченої виданими векселями, відображається на дебеті рахунка 51 "Довгострокові векселі видані" і кредиті рахунків 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".

Оперативний контроль за виплатами з одержаних і виданих век­селів ведеться за допомогою картотеки, впорядкованої за строками погашення заборгованості.

3. Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик

Облік розрахунків ведеться на рахунку 60 "Короткострокові по­зики" у національній та іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув. За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом — погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик).

Кредитний договір укладають установа банку і підприємство; у ньому передбачається об'єкт кредитування, умови одержання і сплати позик, процентні ставки плати у кредит, строки, на які вида­ються позики. Тепер широко використовується комерційне кредиту­вання, коли здійснюється реалізація товарів за умови розстрочки платежу.

Аудитор здійснює аналіз фінансового стану підприємства, контро­лює дотримання строків платежів, своєчасність сплати комерційного кредиту. Комерційні кредити підприємство покриває за рахунок влас­них оборотних коштів, інших джерел, а також за рахунок банківського кредиту. Завдання аудитора — перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своє­часність погашення їх.

Перевіряючи записи у Головній книзі й балансі, аудитор з'ясовує, якими видами позик користувалось підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та їх погашен­ня аудитор керується Інструкцією № 3 про відкриття банками ра­хунків у національній і іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 27. 05. 96 № 121.

Аудит кредитних операцій доцільно проводити за видами позик (кредитів) — під товарооборот, товари сезонного нагромадження, на тимчасові потреби тощо.

За даними балансу і записами в реєстрі аналітичного обліку ауди­тор встановлює, чи використовувалася позика за цільовим призна­ченням. Аудитор перевіряє правильність відомостей про забезпечен­ня виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби, під нор­мативні запаси матеріальних цінностей. Особливій перевірці під­лягають факти виникнення простроченої заборгованості, при цьому встановлюють причини, суму збитків від сплати процентів за підви­щеною ставкою, перевіряють ефективність заходів щодо погашення прострочених позик, з оздоровлення фінансового стану підприємства.

Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є невиконання плану товарообороту, порушення позичальниками договірних зобов'язань, затоварювання тощо. Перевірку кредитних операцій здійснюють паралельно з аналізом виконання плану това­рообороту і стану товарних запасів.

Типовими порушеннями є включення до забезпечення безтовар­них рахунків при кредитуванні під розрахункові документи в дорозі некредитованих товарно-матеріальних цінностей, неточні відомості про склад товарних запасів сезонного нагромадження.

Якщо підприємство одержало позику під товари сезонного збері­гання, доцільно звірити суму фактичних залишків товарів сезонного зберігання з даними, поданими у банк.

4. Аудит розрахунків з постачальниками ' і підрядниками

На рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядника­ми" ведеться облік розрахунків із постачальниками та підрядника­ми за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і на­дані послуги. За кредитом цього рахунку відображається заборго­ваність за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, за дебетом — її погашення.

Аудит здійснюється окремо за кожним постачальником за кож­ним документом (рахунком) на сплату. Під час одержання матеріалів, товарів необхідно зробити запис: дебет рахунка 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари", кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Однак, коли на підставі виписки банку відбувається списання грошей для розрахунку з постачальником, то робиться запис: де­бет 63, кредит 31 "Рахунки в банках". Аудитор перевіряє правильність і своєчасність виконання договірних зобов'язань постачальниками і підрядниками за виконані роботи чи надані послуги. Аудит почи­нають з аналізу результатів інвентаризації кредиторської забор­гованості за відповідними звітними періодами на найближчу дату до початку аудиту. Дані інвентаризації слід звірити із сумами, відо­браженими у Головній книзі та балансі за рахунком 63 "Розрахун­ки з постачальниками і підрядниками". Звірянню підлягають залиш­ки кредиторської заборгованості на початок звітного періоду, відоб­ражені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками в поперед­ньому звітному періоді, й уточнюється реальність кредиторської заборгованості.

Аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає аудитору змогу зосередити увагу на сумнівних розрахунках, перевірити обґрунтова­ність створення резерву за сумнівними боргами і законність їх списання з балансу. Для перевірки достовірності первинних доку­ментів, за якими здійснені розрахункові операції, доцільно провести зустрічні звірки різних документів на даному підприємстві й зробити письмовий запит у відповідні підприємства про стан розрахунків. До­цільно відбирати рахунки, за якими проводилися сторнувальні за­писи, записи щодо перерахування сум з одного рахунка на інший, а також ті, де складались бухгалтерські проводки на підставі довідок.

Кожна сума дебіторської і кредиторської заборгованості на ок­ремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Забор­гованість, не сплачена в установлений строк, — це заборгованість зі строком сплати, що минув, яка має бути погашена. Тому необхідно з'ясувати причини її непогашення у визначені терміни.

Позовна давність вираховується з моменту виникнення права на пред'явлення (подання) позову. З цього приводу слід перевірити, чи подавалися листи — нагадування про необхідність погашення боргу, чи виставлялися претензії, чи передані матеріали юридичній службі підприємства для подання позову.

Під час аудиту розрахунків із постачальниками необхідно вста­новити наявність договорів поставки товарів, перевірити доцільність придбання, дотримання встановлених договором розрахунків. Щоб встановити повноту оприбуткування матеріальних цінностей, слід зіставити дані про їх кількість і вартість за платіжними документами (платіжним дорученням і вимогами-дорученнями) з даними докумен­тів на їх оприбуткування (рахунків, рахунків-фактур, товарно-транс­портних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (реєстрів операцій за рахунками з постачальни­ками), книгами, картками складського обліку, звітами руху товарів. Звертається увага на правильність застосування постачальниками цін, тарифів за послуги. Подібні факти виявляють зіставленням цін, вка­заних у рахунках постачальників, з цінами, вказаними в договорах.

Під час перевірки розрахунків з підрядниками встановлюють:

• чи включено об'єкти, що будуються, до титульного списку;

• чи забезпечені вони відповідними джерелами фінансування;

• чи є проектно-кошторисна документація на будівельні об'єкти; » чи укладені договори з підрядниками і які умови розрахунків

(за об'єкт у цілому чи за етапи робіт);

• правильність застосування цін, розцінок, чи немає дописок обсягів виконаних робіт;

• достовірність поданих до оплати рахунків із доданими до них актами про виконані роботи.