Реферат: Аудит в странах СНГ

На відміну вій Тимчасових правил у проекті Зако­ну подано поняття достовірності бухгалтерської звіт­ності. Під достовірністю розуміють такий ступінь точності даних звітності, яка дає змогу компетент­ному користувачу звітності робити на її основі пра­вильні висновки про результати фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єктів, що підлягають аудиту, і приймати рішення, які грунтуються на цих висновках.

У проекті досить докладно визначено, які су­путні аудиту послуги можуть надавати аудитори. Це досить важливо, оскільки ніякі інші послуги не можуть розглядатися як аудиторська діяльність. Вони включають: постановку, відновлення і ве­дення бухгалтерського обліку, а також складання бухгалтерської звітності; податкове планування і розрахунок податків; аналіз фінансово-гос­подарської діяльності; консультант з питань бух­галтерського обліку, економіки, фінансів, податків і управління; надання юридичних послуг у галузі підприємницької діяльності; навчання бухгал­терському обліку, економіки і фінансам, аудиту.

Слід зазначити, що коло послуг досить обмеже­не, проте можна надавати й інші послуги "за профі­лем аудиторської діяльності". На практиці це озна­чає, що через певний час після прийняття Закону, можливо, буде затверджено розширений список "ау­диторських послуг". Наприклад, він може поповни­тись видавничою діяльністю за відповідним профілем.

Проектом Закону визначено основні принци­пи аудиторської діяльності: незалежність, про­фесіоналізм, додержання конфіденційності й етичних норм.

Деякі принципи більш докладно роз'яснюються безпосередньо у тексті проекту, для інших є відповідне посилання до аудиторських стандартів. Зокрема, принцип незалежності досить докладно викладено у проекті, проте його формулювання фак­тично ідентичне тому, що є у Тимчасових правилах.

Разом з тим проектом передбачається, що окремі сторони аудиторської діяльності регулюва­тимуться спеціальними правилами (стандартами). Так, прийоми і методи аудиторської діяльності ре­гулюватимуться в правилах (стандартах), обов'яз­кових до застосування.

На жаль, у проекті Закону аудит, як і у Тимчасо­вих правилах, поділяється на чотири види: аудит банків та інших кредитних організацій (банківський аудит); аудит страховик організацій і товариств взаємного страхування (страховий аудит}; аудит бірж, позабюджетних фондів і інвестиційних інститутів; ау­дит інших юридичних і фізичних осіб, що займають­ся підприємницькою діяльністю (загальний аудит).

Розробка і затвердження етичних норм по­ведінки аудитора, а також заходів суспільного впливу за їх порушення покладено на Загальне російське об'єднання аудиторів.

У проекті Закону передбачено, що здійснення аудиторської діяльності регулюється також пра­вилами (стандартами) аудиторської діяльності.

У проекті Закону визначено, що правила (стан­дарти) розробляються центральними атестаційно-ліцензійними комісіями Міністерства фінансів, Центрального банку, "Росстрахнадзором" спільно з Загальноросійським об'єднанням аудиторів з врахуванням спеціалізації осіб, що здійснюють аудит. Правила ж затверджуються Комісією з аудиторської діяльності при Уряді Російської Фе­дерації. Це може. як показує практика, привести до розробки чотирьох різних наборів стандартів згідно з кількістю видів спеціалізації аудиторів. "Творчість" відомств може створити велику неуз­годженість у стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвести до непорівнянності результатів аудиту для різних організацій.

Дуже важливим і позитивним моментом проекту є визначення результату аудиторської перевірки як висловлювання думки особи, що провадить аудит, про правильність ведення і достовірності бух­галтерської звітності особи, що підлягає аудиту.

Проектом Закону підкреслюється потреба вве­дення спеціальних стандартів, що регламентують порядок документування аудиторської перевірки. Підсумкові документи з перевірки - це ауди­торський звіт і аудиторський висновок. Ауди­торський звіт адресується керівникам і (або) власникам особи, що підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хід аудиторської пе­ревірки, виявлені відхилення від установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської звітності, а також інші відомості, одержані у ході перевірки і передбачені договором на проведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-яких користувачів бухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту, і містить думку аудитора про достовірність бухгалтерської звітності й відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку вимогам, установленим нормами актів законодавства, чинних у Російській федерації. Проект Закону передбачає кримінальну відповідальність за підготовку явно неправдивих аудиторського виснов­ку й аудиторського звіту. При цьому розглядається відповідальність за підготовку явно неправдивого позитивного аудиторського висновку, хоча теоре­тично можливі випадки видачі й явно неправдивого негативного аудиторського висновку.

Як і в Тимчасових правилах, у проекті Закону пе­редбачено, що аудиторською діяльністю можуть займатися фізичні особи й аудиторські організації. Фізична особа мас бути зареєстрована як індивіду­альний підприємець. Аудиторською організацію може бути комерційна організація, що здійснює винятково аудиторську діяльність і має будь-яку ор­ганізаційно-правову форму, передбачену Законом за винятком відкритого акціонерного товариства.

Аудиторські організації можуть здійснювати свою діяльність тільки при додержанні таких обов'язкових умов:

- атестованим аудиторам, які є громадянами Російської Ф

К-во Просмотров: 569
Бесплатно скачать Реферат: Аудит в странах СНГ