Реферат: Аудиторский контроль
під впливом хімічного реактиву руйнується проклейка паперу, внаслідок чого порушується його глянсуватість. Ця ознака виявляється при розгляданні документа в косопада-ючому світлі;
в місцях дії реактиву збільшуються жорсткість і ламкість паперу, втрачається його еластичність, внаслідок чого папір скручується, а іноді й розтріскується;
змінюється колір паперу. В деяких випадках від дії витравної речовини послаблюється колір друкарського тексту, лінії графлення;
змінюється колір барвника нових записів, оскільки в паперовій масі зберігаються рештки витравної речовини;
може спостерігатися розпливання барвника нових записів;
нерідко спостерігаються слабовидимі штрихи раніше виконаного тексту.
При дослідженні витравлених і змитих записів у документах експерти вирішують питання про власне факт витравлювання або змивання, про спосіб, яким воно здійснено, а також встановлюють первинний зміст записів.
Експерти-криміналісти володіють засобами і методами, які дають можливість не тільки виявити факти зміни зміст)' документа та способи здійснення підробки, а й відновити первинні записи, що необхідно для доказу висновків аудиту. Нові методики дають можливість встановлювати первинний текст документа, видалений підчищанням, витравлюванням, змиванням, а також залиті, замазані мастикою, закреслені записи і в деяких випадках вдається навіть встановити зміст виправлених документів.
Після виявлення факту підробки бухгалтерських документів необхідно встановити виконавця видимих і відновлених записів, а також належність підпису конкретній особі або вчинення підпису будь-ким від імені іншої особи. Ці питання вирішуються почеркознавчою експертизою. Практика аудиту показує, що можливості дослідження бухгалтерських документів експертами-почеркознавцями дуже великі, тому вони широко застосовуються у фінансово-господарському контролі.
У процесі дослідження можливий аудиторський ризик, який нерідко є результатом того, що первинні документи, подані замовником аудиту, є безтоварними. Метою складання безтоварних документів є замаскування фактів крадіжок матеріальних цінностей або привласнення коштів. Найбільш поширеним із них є:
перекриття нестач в одних місцях збереження лишками цінностей в інших місцях;
приховування нестач під час інвентаризації цінностей;
оприбуткування матеріалів, які не надійшли на підприємство, з метою привласнення їх при наступному придбанні;
списання фіктивно оприбуткованих матеріалів на витрати виробництва;
привласнення матеріалів, списавши їх попередньо на виробництво за нормами, а фактично недовкладених у продукцію;
списання вкрадених або нестачі товарно-матеріальних цінностей на розрахунки з дебіторами і кредиторами;
приписки обсягу випуску продукції з метою фіктивного списання матеріалів;
оприбуткування з наступним незаконним списанням втрачених у дорозі або переадресованих матеріалів;
інші випадки фіктивних прибуткових і видаткових операцій з матеріальними та грошовими цінностями.
Джерелами інформації для викриття таких фальшивок є дані про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей у постачальників і покупців, прибуткові, видаткові і транспортні документи. Основними методичними прийомами аудиту є документальні — зіставлення різних документів та їх окремих примірників, зустрічна і логічна перевірка даних різних організацій і нормативний розрахунок витрат матеріалів. Одночасно можуть застосовуватися органолептичні методичні прийоми — інвентаризація цінностей. При цьому може бути встановлено, що постачальник не мав можли вості відпустити товар покупцю через відсутність у нього такої кількості, яка зазначена у документі, а на решту товару, що не видав, оформив розписку про прийняття їх на зберігання. Проте на цю розписку у товарно-транспортній накладній не зроблено застереження. Раптовою інвентаризацією, проведеною за участю аудитора, виявлена на оптовій базі нестача товарів, яку передбачалося покрити в наступні періоди природною втратою за чинними нормами. У цій ситуації вчинені два порушення нормативних актів і не проведено приймання товарів покупцем за фактичною кількістю; оформлено розпискою про прийняття на зберігання товару у постачальника, якого насправді не було у наявності. Отже, за допомогою безтоварних документів створено передумови для розкрадання товарів.
Ефективність дослідження таких ситуацій аудитором залежить від правильно поставленої гіпотези вчинення безтоварних операцій та добір доказів цих гіпотез. До таких доказі» належать:
невідповідність показників у різних примірниках тих самих документів (товарно-транспортних накладних, рахунках-фактурах та ін.), що знаходяться у постачальника і покупця;
невідповідність кількості проданих матеріалів в обліку покупця і постачальника;
відсутність платіжної вимоги постачальника про оплату вартості матеріалів покупцем;
немає дозволу посадової особи на внутрішнє переміщення матеріалів (товарів) на підприємстві;
необумовлені виправлення у документах із інвентаризації цінностей у підзвіті окремих матеріально відповідальних осіб;
списання природного убутку товарів за нормами в разі відсутності фактичної інвентаризації у конкретної матеріально відповідальної особи;
невідповідність даних у документах про переміщення товарів і в транспортній документації (товарно-транспортні накладні і подорожні листки та ін.);
відсутність перепусток на вивезення (винесення) цінностей за межі підприємства або необумовлені виправлення у довіреності на одержання товарів;