Реферат: Аварийное и долгосрочное прогнозирование аварий с ОХР
Межа стерпності – це мінімальна концентрація, яку людина може витримувати без стійкого ураження. В промисловості у якості межі стерпності використовується гранична припустима концентрація (ГПК). ГПК регламентує допустимий ступінь забруднення НХР повітря робочої зони та використовується у цілях дотримання вимог правил техніки безпеки.
Таблиця 3. – класифікація НХР по ступеню впливу на організм людини [1]
|
Показник |
Норма для класу небезпечності | |||
|
1 – го |
2 – го |
3 – го |
4 – го | |
|
ГПК НХР у повітрі робочої зони, мг/м3 |
менше 0,1 |
0,1-1 |
1,1-10 |
більше 10 |
|
Середня смертельна доза при введенні у шлунок, мг/кг |
менше 15 |
15-150 |
151-500 |
більше 500 |
|
Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг |
менше 100 |
110-500 |
501-2500 |
більше 2500 |
|
Середня смертельна концентрація у повітрі, мг/м3 |
менше 500 |
500-5000 |
5001-50000 |
більше 50000 |
Крім всього вище названого важливими факторами є метеоумови. В залежності від температури повітря, його швидкості, ступеню вертикальної стійкості повітря (СВСП), тиску, вологості, хмарності, опадів формуються зони забруднення НХР. Так при підвищенні температури глибина розповсюдження забрудненого повітря збільшується. Зі збільшенням швидкості зменшується кут сектора зони можливого хімічного зараження, але наряду з цим підвищення швидкості вітру приводить до більш інтенсивного перемішування повітряних мас, що в свою чергу призводить до зменшення концентрації НХР і зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря. СВСП характеризує рух повітряних мас в приземному шарі. Цей рух обумовлено різницею температури, а відповідно і щільності повітря на поверхні ґрунту (висота =0м) та 2м. В залежності від розподілу температур розрізняють: інверсію t0 < t2