Реферат: Автоматизована система фінансових розрахунків

• засоби формалізованого опису даних;

• систему документації;

• інформаційний фонд;

• систему ведення.

Система показників АСФР являє собою сукупність взає­мопов'язаних показників, що використовуються у процесі реалі­зації основних функцій фінансової системи. Система показників є невіддільним складником (елементом) системи показників на­родногосподарського планування і згідно із загальною метою функціонування фінансової системи та її місцем серед народно­господарських планів має забезпечити планомірне створення централізованого грошового фонду держави, а також плановий розподіл і перерозподіл зосередженої й бюджеті частини націо­нального доходу в трьох основних напрямках: соціальному, між­галузевому та міжтериторіальному. Система показників слугує методологічною основою, на якій будуються засоби формалізо­ваного опису даних, інформаційний фонд, уніфікована система документації.

Засоби формалізованого опису даних призначені для суворо однозначного і формалізованого опису даних у процесі автомати­зованої обробки інформації з бюджетного планування і базують­ся на положеннях Єдиної системи класифікації і кодування по­казників (ЄСКК), що являє собою частину інформаційного за­безпечення АСФР, котра становить комплекс взаємопов'язаних класифікаторів, пристосованих для безпосередньої обробки засо­бами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ве­дення. ЄСКК АСФР належить до Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації.

Система документації— це комплекс взаємопов'язаних до­кументів, що відповідають єдиним правилам та вимогам і містятьінформацію для укладання й виконання Державного бюджету України, планування видатків, ведення бухгалтерського облі­ку і складання звітності бюджетних установ, а також складання звітності підприємств і господарських організацій на базі засобів обчислювальної техніки. У АСФР виокремлюють три категорії документів залежно від їх функціонального призначення у про­цесі інформаційного забезпечення розрахунків за конкретними задачами: управлінські документи, що містять інформацію для розв'язування конкретних задач на різноманітних рівнях сис­теми; уніфіковані форми документів — УФД— з інструкція­ми щодо їх заповнення, що слугують підставою для створення документів першої категорії; організаційно-методичні докумен­ти, котрі регламентують розробку УФД другої категорії за єди­ними вимогами та правилами.

Управлінські документи АСФР являють собою певну сукуп­ність фінансових, планових, звітно-статистичних, розрахунково-грошових та інших документів, вибраних з відповідних уніфіко­ваних систем документації (УСД), що ввійшли до ЗКУД і містять необхідний і достатній набір показників для реалізації задач АСФР. Управлінські документи, у свою чергу, класифікуються на основі єдиної методики побудові УСД і регламентації обігу інформації між рівнями АСФР та іншими автоматизованими ін­формаційними системами.

Уніфіковані форми вхідних і вихідних документів утворю­ють масиви, скомплектовані залежно від мети їх використання, належності до конкретної задачі або комплексу задач, до підсис­теми або до всіх задач кожного структурного рівня АСФР. Ма­сиви УФД можуть складатися з окремих форм або бути зброшу­ровані в альбоми. Зауважимо, що до масивів УФД включаються лише затверджені форми, які мають код форми, тобто ті, що пройшли державну або відомчу реєстрацію. З масивів УФД мож­на, у свою чергу, виділити форми документів, затверджені Мініс­терством фінансів України, та форми, затверджені іншими мініс­терствами і відомствами.

Організаційно-методичні документи становлять третю кате­горію документів УСД АСФР, що регламентує розроблення уні­фікованих форм документів, їхню реєстрацію та ведення на всіх рівнях АСФР. Використання документів забезпечує єдину мето­дологію створення УСД АСФР. До її складу включено державні стандарти, положення, інструкції, розроблені й чинні досі, а та­кож ті, які ще розробляються (класифікатор фінансової докумен­тації, переліки форм вхідних і вихідних документів і т. ін.).

У процесі розв'язування задач у системі обробляються великі обсяги інформації. Ця інформація, нагромаджуючись і циркулю­ючи в інформаційному фонді, характеризує різноманітні аспекти стану та функціонування фінансової системи й фінансових орга­нів держави.

У складі інформаційного фонду виокремлюють ряд рівнів, що відповідають ієрархічній побудові фінансових органів. На всіх рівнях інформаційний фонд утворюється поєднанням неавтоматизованих і автоматизованих частин. В інформаційному фонді першого виду зберігання зосереджуються дані, необхідні для нормального функціонування фінансової системи. Це директивні й нормативні дані, що регламентують діяльність системи, дані для проведення ручних розрахунків, архівні документи тощо. Ор­ганізація інформаційного фонду цього виду зберігання регулює­ться діючими правилами щодо системи діловодства й відповід­ними нормативними актами та інструкціями. З появою персо­нальних комп'ютерів функції інформаційного фонду зазначеного виду зберігання істотно змінилися.

Автоматизований інформаційний фонд являє собою власне інформаційну базу АСФД і включає всі дані, необхідні для роз­рахунків зі створення й виконання Державного бюджету України. Його організація базується на застосуванні банків Даних.

Автоматизований банк даних АСФР (БнД) — це сукупність даних, а також мовних, програмних, організаційних і технічних засобів, призначених для централізованого нагромадження та спільного використання інформації, що зберігається в ньому, прикладними програмами та користувачами АСФр. Користува­чами можуть бути працівники апарату управління фінансових ор­ганів, персонал обчислювального центру та зовнішні щодо АСФР системи. Автоматизований банк даних АСФР складається, у свою чергу, із СУБД, власне бази даних і модулі програмного забезпечення БнД.

Автоматизована система ведення класифікаторів — АСВК— призначена для централізованого створення й ведення масивів кодових позначень і текстів всіх категорій класифіка­торів, наведених у ЄСКК АСФР, з метою їх використання для інформаційно-довідкового обслуговування абонентів і забезпе­чення різноманітних етапів технологічного процесу обробки даних в АСФР. Шляхом розроблення та експлуатації АСВК у АСФР автоматизуються й інтегруються процеси створення і ве­дення єдиних масивів класифікаторів для підтримання їх в ак­туальному стані та практичного використання під час введенняінформації до баз даних показників АСФР, автоматизованого виготовлення вихідних документів, що видаються на друк або на екран дисплея. З огляду на визначення та виконувані функції АСВК слід розглядати як одну з підсистем автоматизованого ведення всієї сукупності нормативно-довідкової та умовно-постійної інформації (нормативних і перекодувальних таблиць, динамічних рядів показників, фінансових та бюджетних норм і нормативів). Окрім того, організаційно АСВК АСФР входить до складу загальнодержавної автоматизованої системи ведення за­гальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформа­ції (АСВК ТЕІ).

Програмне забезпечення — ПЗ — АСФР являє собою ком­плекс програм і засобів програмування, а також відповідну тех­нічну документацію, що дозволяє виконувати на ЕОМ всі про­цедури технології обробки даних. Програмне забезпечення АСФР створюється в кілька етапів, а ступінь розвитку ПЗ на них визначається складом технічних засобів, складом і змістом експлуатованих задач автоматизованої системи фінансових роз­рахунків, а також ступенем розвитку решти забезпечувальних підсистем.

Основною метою створення ПЗ на всіх етапах розробки АСФР є забезпечення обчислювальних центрів необхідними програм­ними засобами обробки інформації на ЕОМ (збирання, зберіган­ня, передавання, перетворення) для розв'язування задач АСФР.

Сюди можна віднести й програмне забезпечення БнД АСФР.

Технічне забезпечення АСФР базується на обчислювальних засобах, засобах зв'язку й передавання даних, що випускаються вітчизняною та зарубіжною промисловістю.

ЮЦ Мінфіну України є абонентом мережі передавання да­них (АПД 200), що вже діє в інформаційних центрах усіх об­ласних фінансових управлінь і більшості інформаційних пунк­тів районних фінансових відділів, що є структурами Мініс­терства фінансів України. В усіх зазначених підрозділах вста­новлено кінцеву апаратуру цієї мережі, що дозволяє користу­вачам АСФР організовувати обмін даними між рівнями управ­ління системи Мінфіну, а також іншими користувачами й постачальниками фінансової інформації (АІС «Податки», АІС Міністерства економіки України, АІС НБУ України, АІС Дер­жавного казначейства України і т. ін.) по телеграфних і теле­фонних каналах зв'язку.

Нині в підрозділах системи Міністерства фінансів України ін­тенсивно ведуться роботи зі створення й упровадження групових та індивідуальних автоматизованих робочих місць (АРМ) для фі­нансових працівників на базі міні- і мікроЕОМ, об'єднаних у ло­кальні та глобальні обчислювальні мережі. Така організація робо­ти дозволяє забезпечити інтегровану обробку фінансової інформа­ції з використанням сучасної інформаційної технології, основними принципами якої є гнучкість, інтегрованість, інтерактивність.

Технологічне забезпечення АСФР являє собою сукупність пра­вил і засобів, що регламентують порядок, черговість і терміни вико­нання в АІС етапів технологічного процесу обробки даних, що ба­зуються на єдиних технічних і програмно-математичних засобах.

Організаційно-правове забезпечення — ОПЗ — сукупність нормативно-правових актів, інструкцій і положень, які регламен­тують правові стосунки в діяльності фінансових та інших органів управління в умовах функціонування АСФР. ОПЗ забезпечує фун­кціонування чинного правового регулювання, розробку та при­йняття нових правових актів, пристосованих до нових умов, що виникають у процесі розвитку системи. Організаційно-правове за­безпечення визначає правовий статус обчислювальних центрів як структурної ланки обчислювальної мережі АСФР; правовий режим використання інформації і роботи з нею, правовий захист інфор­мації; юридичну силу «машинних» документів, у тому числі вихід­них (машинограм), електронних документів, одержуваних по ка­налах зв'язку, технічних засобів (магнітна стрічка, жорсткі, гнучкі, лазерні магнітні диски і т. ін.), використовуваних як носії вхідної та вихідної інформації, а також низку інших актів і правил.

Кадрове забезпечення визначає функції працівників, структури спеціальностей і посад, необхідних для розробки, експлуатації та вдосконалення АСФР, засобів добору, розставляння, підготовки і перепідготовки працівників апарату системи Мінфіну України та створення умов для їх раціонального використання.

7.3. ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ АСФР У ЦЕНТРАЛЬНИХ І МІСЦЕВИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНАХ

Організація автоматизованого розв'язування комплексів задач у фінансових органах усіх рівнів характеризується різноманітніс­тю варіантів технологічних процесів. Останні значною мірою враховують вимоги комплексу технічних засобів, визначаючись безпосередньо характером розв'язуваних задач, у тому числі ме­тодами й засобами їх реалізації на ЕОМ.

Як правило, вибір і обґрунтування використання тієї чи іншої Моделі (типу) ЕОМ під час розв'язування конкретних задач — Проблема доволі непроста. Тут потрібно враховувати безліч іноді й суперечливих чинників, насамперед таких, як необхідність розв'язати задачі в задані терміни, обсяги оброблюваної інфор­мації, оперативність подання результатів розв'язування, віддале­ність центру обробки даних від користувачів і т. ін. Розглядаючи в сукупності та оцінюючи в комплексі вимоги, що ставляться до системи автоматизованої обробки даних, розробники визначають Не лише конкретний тип ЕОМ, а й розраховують увесь склад ін­шого необхідного обладнання.

Вибір ЕОМ для обробки інформації у фінансових органах має грунтуватися на таких міркуваннях: доводиться обробляти значні за обсягом масиви вхідної інформації та формувати базу даних, Що потребує великої місткості зовнішніх запам'ятовуючих при­строїв; розв'язування складних інформаційно пов'язаних між со­бою задач часто має відбуватися за безпосередньої участі фінан­сового працівника у процесі розв'язування; у різних поєднаннях застосовують кілька технологічних режимів обробки інформації — централізований, децентралізований, пакетний, телеопрацювання, діалоговий.

У разі централізованої обробки технологічний процес вклю­чає в себе операції перетворення вхідної інформації, у тому числі приймання та реєстрацію первинних документів, запис даних (із контролем) на машинний носій, обробку на ЕОМ, контроль, оформлення і видавання результатів розрахунку користувачеві. Однією з особливостей такого процесу обробки є його локаль­ність, тобто сукупність робіт виконується в обчислювальних уста­новах у рамках конкретного ЮЦ. Більшість цих робіт пов'язана з певними термінами, додержання яких визначає ефективність ро­боти обчислювального центру.

Децентралізована обробка даних дозволяє розбити на групи ряд операцій технологічного процесу, обладнавши АРМ спеці­альними пунктами збору та обробки первинної інформації в міс­цях її виникнення. Пункти, у свою чергу, оснащуються персо­нальними комп'ютерами, термінальними приладами, а також апаратурою передавання даних, що дасть змогу працювати в ре­жимах прямої або дистанційної обробки інформаційних масивів.