Реферат: Банківська система США Великобританії Німеччини
Банківська система СА називається федеральна резервна система . Назва склалася еволюційно, враховуючи територіальний поділ і розміщення банківських установ.
Рада керуючих – склад 7 осіб, що призначається президентом і погоджено з конгресом, тривалість дії повноважень 14 років, але кожних 2 роки замінюється 1 член ради. Це дозволяє: діяти раді послідовно, мати компетентних учасників, бути незалежним, і автономним органом. Призначення, а не обирання ради дозволяє відділити грошово-кредитну від політичних партій. Серед членів виборів голова ради керуючих, що є найвпливовішим і най авторитетнім учасником. Рада відповідає за загальний контроль і керівництво банківською системою. Є дуже впливовою в світі.
Комітет відкритого ринку – складається з 7 членів ради і 5 президентів федеральних резервних банків. Вони визначають політику купівля і продажу державних облігацій, впливаючи цим на пропозицію грошей.
Федеральна консультативна рада – 12 керівників комерційних банків, що вибирають кожного року по одному від федерального банку. Ці представники проводять зустрічі з Радою керуючих, діляться своїми думками про роботу банківської сфери. Ця рада не має повноважень. Одночасно не може бути розпущена президентом.
12 федеральних резервних банків – вони є:
- центральними (мають право випуску банкнот). Така структура зумовлена:
1) географічним розміщенням населених пунктів і штатів;
2) великою кількістю комерційних банків;
3) компроміс між централізованими децентралізованими фінансовими системами. Найважливішим серед 12 є банк Нью-Йорка.
- квазісуспільними – перебувають під контролем державних структур, хоча капітал мають приватний. Для федеральних банків прибуток не є метою.
- банками банкірів, тобто вони виконують такі ж операції як комерційні, але їх клієнтами можуть бути тільки банки, а не підприємства або громадяни.
Комерційні банки – виконують всі банківські операції, 2/3 недержавні а приватні, 1/3 – державні. Мають за мету отримання прибутку.
Ощадні установи – окрема група фінансових установ, що знаходяться під частковим контролем.
ФІНАНСОВІ РИНКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ.
В середині 18 століття розвиток банків досяг такого рівня, що приймались зміни, щодо регулювання банківської діяльності.
Центральним банком – є банком Англії, утворений в 1846 році на основі приватного. Управління банком доручено раді директорів (24 чоловіки і управляючий).
Головною фуксією банку Англії є контроль за грошовою системою .
Для цього банк має повноваження:
1) виступає як банкір уряду (що банк каже робити з грошима те й робить).
2) Являється банкіром банківської системи.
3) Контролює грошову масу і елітує (випускає) банкноти;
4) Контролює державний борг.
Щоб це виконувати – складається з:
1) емісійного відділення;
2) банківського відділення.
Другим рівнем являється комерційні банки .
1841 року було 115, потім злились.
Найбільшими комерційними банками є:
Банк Англії, Банк Шотландії, Кооперативний банк, Національний жиробанк; Королівський Банк Шотландії, Довірчий Ощадний банк.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--