Реферат: Безплідний шлюб: причини розвитку, частота, структура, фактори ризику
Серед причин невикористання контрацепції більшість жінок – 201 (80,4%) вказали на бажання завагітніти, 8 жінок (3,2%) відмітили відсутність інформації, 32 жінки (12,8%) – боязнь побічної дії, 9 жінок (3,6%) – інші причини (релігійні, соціальні, тощо).
За результатами анкетування, провідними симптомами перенесеної інфекції органів малого тазу були значні виділення із піхви (49,4%) та сильні болі понизу живота (23,9%). Перенесли хвороби, що передаються статевим шляхом, 157 жінок (7,8%), невпевненість з даного приводу висловила 371 жінка (18,5%), а 105 жінок (5,3%) вказали на можливість перенесення даної патології більше 1 разу. Гонорею перенесли 7 жінок (0,4%), хламідіоз – 87 жінок (4,3%), іншу інфекцію (трихомонади, гриби тощо) – 339 жінок (17%), невідому інфекцію – 172 жінки (8,6%). Враховуючи суб’єктивність дослідження (анкетування), реальна розповсюдженість даної патології може бути суттєво вищою.
Виявлено, що лікування з приводу хвороб, які передаються статевим шляхом, отримали 357 жінок, що склало тільки 67,6% від кількості жінок, які перенесли дану патологію. Недостатнє лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, теж слід вважати чинником розвитку неплідності.
За даними дослідження, між опитаними жінками Шевченківського та Першотравневого районів не було виявлено суттєвих відмінностей за більшістю показників. В свою чергу, були визначені значні відмінності між респондентами з груп із різним статусом фертильності. Виявлено, що достовірно негативний вплив на фертильність мають наступні чинники: контакт із токсичними речовинами чоловіка та жінки (р=0,001), ускладнення попередніх вагітностей (р=0,001), тривалі та болючі менструації (р=0,001), використання малоефективних методів контрацепції: календарний (р=0,001), перерваний статевий акт (р=0,03), гірсутизм (р=0,001), сексуально-трансмісивні інфекції (р=0,001): хламідіоз (р=0,001), інші інфекції (трихомонади, гриби тощо) (р=0,02), невідома інфекція (р=0,001).
Достовірно позитивний вплив на фертильність мають такі показники, як наявність вагітностей в анамнезі (р=0,001), регулярні менструації (р=0,001), використання контрацепції взагалі (р=0,001), використання оральних контрацептивів (р=0,001), проведене лікування інфекції органів малого тазу (р=0,001). Вторинно неплідні жінки достовірно частіше, ніж первинно неплідні, використовували різні методи контрацепції (р=0,01).
При визначенні зв’язку неплідності із різними чинниками за допомогою коефіцієнта кореляції (r) отримано нижченаведені результати. Чинниками, які сприяють розвитку неплідності, являються: контакт із токсичними речовинами чоловіка (r=0,08; р=0,006), контакт із токсичними речовинами жінки (r=0,12; р=0,0001), ускладнення попередніх вагітностей (r=0,24; р=0,0001), тривалі (r=0,09; р=0,002) та болючі (r=0,09; р=0,003) менструації, використання таких методів контрацепції, як календарний (r=0,12; р=0,0001) та перерваний статевий акт (r=0,07; р=0,02), ознаки гірсутизму (r=0,13; р=0,0001), хвороби, що передаються статевим шляхом (r=0,16; р=0,001), хламідіоз (r=0,16; р=0,001), ін. інфекція (трихомонади, гриби тощо) (r=0,08; р=0,009), невідома інфекція (r=0,13; р=0,0001). Такі ознаки, як наявність вагітностей в минулому (r=0,32; р=0,0001), регулярний менструальний цикл (r=0,17; р=0,0001), використання контрацепції взагалі (r=0,29; р=0,001), використання оральних контрацептивів (r=0,21; р=0,0001), отримане лікування з приводу інфекцій органів малого тазу (r=0,14; р=0,0001) знижують ризик розвитку неплідності та достовірно частіше зустрічаються в групі фертильних жінок.
Використання методу кластерного класифікаційного аналізу дозволило згрупувати чинники залежно від сили їх впливу на розвиток неплідності у респондентів. Неплідність тісно пов’язана із наступними чинниками: ускладнення попередніх вагітностей, контакт із токсичними речовинами, викидні, позаматкова вагітність, міхурний занесок, мертвонародження.
Суттєві відмінності виявлені при порівнянні первинно та вторинно неплідних жінок. Первинна неплідність має тісний зв’язок із такими ознаками: контакт із токсичними речовинами у чоловіка та жінки, вплив радіаційного опромінення на шлюбну пару, використання контрацептивів, надмірне оволосіння в незвичних ділянках тіла.
У розвитку вторинної неплідності вагоме значення мають: ускладнення попередніх вагітностей, викидні, позаматкова вагітність, міхурний занесок, інфекції, що передаються статевим шляхом. Кількість штучних абортів в анамнезі не має тісного зв’язку із розвитком вторинної неплідності. Ці дані підтверджують літературні джерела, які вказують на більш вагоме значення для вторинної неплідності післяабортних інфекційно-запальних ускладнень.
Проведений дисперсійний аналіз дозволив визначити силу впливу окремого чинника порівняно з іншими. Більш достовірний асоційований зв’язок із фертильністю мають наступні показники: освіта чоловіка (р<0,001), контакт із токсичними речовинами чоловіка (р<0,001), регулярність менструацій (р<0,001), болючість менструацій (р<0,001), використання контрацептивів (р<0,001), ознаки гірсутизму (р<0,001), хвороби, що передаються статевим шляхом (р<0,001). Менший асоційований зв’язок із фертильністю виявлений у таких чинників: освіта жінки (р<0,05), контакт із токсичними речовинами жінки (р<0,01), вік початку статевого життя (р<0,05).
Використання регресійної моделі асоціації різних чинників із неплідністю дозволяє, згідно розробленої формули, визначити ступінь ризику розвитку неплідності у окремо взятої жінки :
Хнеплідності = - 0.898 + А 1 * Х 1 +А2 * Х2 + А3 * Х3 + …., де
Хнеплідності – ризик розвитку неплідності
-0.898 – константа
А- коефіцієнт (В) відповідного чинника у таблиці
Х- код відповідного чинника в анкеті (0, 1, 2…)
Чим ближче значення Хнеплідності до 1, тим вищий ризик неплідності.
За результатами епідеміологічного аналізу виявлені певні відмінності між первинно та вторинно неплідними жінками. Регулярність менструацій, використання контрацептивів, ознаки гірсутизму достовірно пов’язані із розвитком первинної неплідності (р<0,01). Провідними чиниками ризику розвитку вторинної неплідності являються контакт із токсичними речовинами та хвороби, що передаються статевим шляхом (р<0,01).
При дослідженні етіологічної структури неплідності в регіоні причини неплідності тільки у жінок виявлені в 63,4% (95 пар), у обох партнерів в 30% (45 пар), тільки у чоловіків - в 5,3% (8 пар). В 1,3% (2 пари) причина неплідності не була з’ясована (табл. 1).
У 102 обстежених жінок (68%) виявлено більше однієї причини неплідності. Ці дані підтверджують той факт, що неплідність є поліетіоло-гічною патологією (табл. 2).
Трубно-перитонеальний чинник неплідності діагностовано в 54,9% (78 жінок), ендокринний – в 49,3% (70 жінок). Маткова форма виявлена в 0,7% (1 жінка), шийкова – в 1,4% (2 жінки), імунна – в 7 % (10 жінок), неясна причина – в 1,4% (2 жінки). Поєднана форма мала місце в 71,8% (102 жінки).
Патологія маткових труб, за даними гістеросальпінгографії, виявлена у 70 жінок (46,6%), спайковий процес у порожнині малого тазу – у 73 жінок (48,7%). Хронічний сальпінгоофорит діагностовано у 59 жінок (39,4%), у тому числі із наявністю сактогідросальпінкса – у 17 жінок (11,3%). Двобічна непрохідність маткових труб виявлена у 13 жінок (8,7%), а однобічна непрохідність – у 32 жінок (21,3%). Ендометріоз діагностовано у 8 жінок (5,3%). У 2-х жінок (1,4%) спостерігалась виражена рубцева деформація шийки матки, а наявність лейоміоми тіла матки (як клінічного діагнозу) відмічено в 6 жінок (4,2%). В 1-ї жінки (0,7%) виявлено внутрішньоматкові синехії (синдром Ашермана).
В табл. 3 наведено розподіл діагнозів обстежених жінок.
Регулярний менструальний цикл відмічено в 124 жінок (82,7%), нерегулярний – в 26 жінок (17,3%), болючі місячні – в 36 жінок (24%). Первинна аменорея виявлена в 1-ї жінки (0,7%), вторинна – в 10 жінок (6,7%), олігоменорея – в 12 жінок (8%), поліменорея – в 24 жінок (16%), дисменорея – в 41 жінки (27,3%).
Інфекції, що передаються статевим шляхом, перенесли третина обстежених жінок, а хламідіоз – 14,7%. З них лікування отримали тільки 36 жінок (69,2%).
Зайва вага тіла виявлена в 33 жінок (22%) (індекс маси тіла в середньому склав 26,7 кг/м2 ). Гірсутне число (за Феріманом – Гелівелем) у 42 жінок (28%) було вищим норми. Різна ступінь недорозвинення молочних залоз (за Таннером) спостерігалась в 18 жінок (12%). При рентгенологічному обстеженні турецького сідла в 1-ї жінки (0,7%) виявлена аденома гіпофіза.
Нерегулярні місячні та /або овуляції мали місце в 26 жінок (17,3%), олігоменорея – в 12 жінок (8%), ановуляція при регулярному циклі – в 23 жінок (15,3%), аменорея з пониженим рівнем естрогенів – в 8 жінок (5,3%), аменорея із підвищеним рівнем ФСГ (гіпергонадотропний гіпогонадизм) – в 1 жінки (0,7%), вторинна аменорея при нормальному рівні естрогенів (с-м Ашермана) – в 1 жінки (0,7%). Гіперпролактинемія виявлена у 18 жінок (12%). Геніальний туберкульоз у поєднанні із двобічною непрохідністю маткових труб діагностовано в 1 жінки (0,7%).
Патологічний ПКТ відмічений в 10 жінок (6,7%). Рівень естрадіолу був нижчий норми у 28 жінок (18%) ( від 32 до 68 пкмоль/л), а рівень тестостерону у 21 жінки (14%) був підвищеним (від 3,9 до 7,2 нмоль/л). Співвідношення ЛГ/ФСГ у 16 жінок (10,7%) було вище норми (від 1,7:1 до 3,6:1). В 5 жінок (3,4%) відмічено негативний тест з гестагенами, а у 3-х жінок (2,1%) спостерігалося підвищення рівня 17-ОКС (вище 550 моль/л).
Графік ректальної температури у 65 жінок (43,3%) був двофазним, у 51 жінки (34%) – монофазним, у 7 жінок (4,7%) – запальним, а у 27 жінок (18%) виявлена недостатність 2-ої фази менструального циклу. Відмічено 38 випадків полікістозу яєчників (25,4%), а у 8 жінок (5,3%) діагностовано кісти яєчників. Гіпоплазія матки мала місце в 11 жінок (7,3%). Гінекологічні операції відмітили 15 жінок (10%), з них з приводу позаматкової вагітності 8 жінок (53,3%).