Реферат: Білети та відповіді на них за 2002 рік 3
Б.1.1. Україна в Першій світовій війні. Воєнні дії на території України.
Україна стала ареною жорстокого військового протистояння початку XX століття - Першої світової війни. Обидва ворогуючих блоки - Троїстий союз та Антанта - претендували на її територію, багатий людський потенціал та матеріальні ресурси. Обидві конфліктуючі сторони намагалися залучити український національний рух на свій бік, проте активніше діяли українці Західної України. Західноукраїнське політичне середовище виносило ідею самостійності України. Тут було створено перші українські військові формування - УСС. Війна, що тривала 4 роки, принесла Україні небачені людські втрати та матеріальне розорення. Проте вона призвела до посилення українського визвольного руху.
Б.1.2. Участь України в діяльності ООН, інших міжнародних організаціях.
1945 р. радянська Україна стала повноправним членом найвпливовішої міжнародної організації - ООН. До 1991 р., до проголошення незалежності, українська зовнішня політика йшла у фарватері загальносоюзної політики; УРСР була позбавлена можливості проводити самостійну зовнішню політику. На сьогодні Україна - визнана у світі держава, яка проводить активну зовнішню політику і є вагомим чинником стабільності в Європі.
Б.2.1. Національний рух в Галичині і Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни.
Події Першої світової війни активізували національний рух в Україні - як в Галичині (Західна Україна) так і на Наддніпрянщині (Східна Україна). Війна розбудила національну свідомість українців, заставила велику їх частину включитися у справу визволення свого народу від поневолення. Діячі національного руху в Галичині ще з кінця XIX ст. сформулювали ідею незалежності та соборності українських земель. Для Східної України характерним був виступ за помірковану автономію східноукраїнських земель у складі Росії.
Б.2.2. Суспільно-політичне життя в Україні у другій половині 50-х - на початку 60-х років.
Зі смертю одного з тиранів XX століття Сталіна та приходом до влади Хрущова в країні розпочинається часткова десталінізація суспільно-політичного життя. Визнання Сталіна злочинцем, хоча і в закритій доповіді, призвело до усунення багатьох кричущих порушень прав людини. Були звільнені десятки тисяч невинно засуджених людей, яким повернули добре ім'я. Проте непослідовність дій Хрущова, його помилки та прорахунки призвели до усунення його від влади. Цим скористалися консервативно налаштовані члені ЦК, не згодні з реформами Хрущова.
Б.3.1.Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
Ще до проголошення української державності на початку XX ст. український народ зумів організувати власні збройні сили. Ними став легіон УСС. Українські хлопці та дівчата-стрільчині Галичини, воюючи на боці Австро-Угорщини, сподівалися визволити Східну Україну з-під влади Роси. БОЙОВИЙ шлях легіону - шлях звитяги та втрат. Відзначившись в роки війни, бійці легіону і в мирний час здобули славу - зі складу стрілецтва вийшли знані в Україні митці, що склали славу української культури.
Б.3.2. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років.
Культурне життя України у повоєнний період розвивалося під жорстким тиском Комуністичної партії. Масова ідеологічна кампанія переслідування митців дістала назву «ждановщина». Під «колеса» комуністичної системи потрапили видатні українські поети, прозаїки, композитори. Кампанія засвідчила бажання влади посилити контроль над духовним життям суспільства. Певні зрушення були зроблені в галузі освіти та науки, хоча і тут не обійшлося без втрат - розгрому зазнали найперспективніші того часу науки генетика та кібернетика. В цих галузях ми відстали фактично назавжди від розвинених країн.
Б.4.1. Початок Української революції, утворення Центральної Ради.
З ліквідацією самодержавства в Росії та приходом до влади Тимчасового уряду посилився національно-визвольний рух у Східній Україні. Це призвело до початку Української національно-демократичної революції 1917-1921 років. Її лідером став видатний український історик М. Грушевський. Було створено представницький орган влади українців - Центральну Раду. Її метою стала боротьба за автономію Східної України в складі Росії. Більшість населення підтримало домагання Центральної Ради, хоча вже тоді частина його виступала за самостійність України та об'єднання всіх українських земель у складі єдиної (соборної) держави. В Східній Україні починають створюватися власні військові формування, першим із яких стало «Вільне козацтво».
Б.4.2. Діяльність радянських партизанів і ОУН-УПА в роки Другої світової війни.
Встановлення на українських землях нацистської диктатури призвело до розгортання масового Руху Опору. Обидві його течії - і комуністична і націоналістична - зробили свій внесок у розгром ворога. Проте різні політичні погляди на майбутнє України призводили до взаємного не признання і масових жертв. Український народ зі зброєю в руках довів усьому світові своє бажання жити мирно на своїй землі.
Б.5.1. Проголошення автономії України. І-й Універсал Центральної Ради.
Відродження української державності у XX столітті розпочалося з прийняття І Універсалу Центральної Ради. Відповідно до нього Центральна Рада фактично ставала законодавчим органом влади на східноукраїнських землях, а Східна Україна проголошувалася автономною державою у складі Росії. Було також утворено перший українських уряд - Генеральний секретаріат на чолі з видатним українським письменником В.Винниченком. Розпочиналися перші практичні кроки по відродженню України як держави.
Б.5.2. Об'єднання українських земель та радянізація західних областей України в 1939-1941 роках.
Об'єднання українських земель в єдиній радянській державі стало наслідком злочинної змови двох диктаторів - Сталіна та Гітлера. Уклавши пакт про ненапад СРСР та Німеччина розпочали агресію проти незалежної польської держави. До складу УРС були включені західноукраїнські землі, що негайно стали об'єктом перетворення в радянському дусі - тут було встановлено радянську владу, розпочато індустріалізацію та колективізацію, терор вперше щодо мирного населення, Єдиним позитивним моментом було те, що за століття роз'єднання більшість українців опинилися в складі однієї держави.
Б.6.1. 3й Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
Подальший розвиток українського національно-визвольного руху та Жовтнева революція в Росії, яка призвела до захоплення влади більшовиками, стали причинами прийняття III Універсалу. У ньому Українська Центральна Рада проголосила відродження державності на східноукраїнських землях у формі Української Народної Республіки (УНР), яка проіснувала загалом два роки. В Універсалі Центральна Рада накреслила головні завдання у своїй внутрішній та зовнішній діяльності. Проте через низку причин значну частину з наміченого зробити не вдалося.
Б.6.2. Становлення багатопартійної системи в Україні наприкінці 80-х - у 90-х роках.
З приходом до влади в СРСР М. Горбачова та зміною політичної ситуації і у зв'язку з цим - проведенням реформ, спрямованих на деяку демократизацію СРСР, склалися передумови для створення багатопартійної системи. Політичні партії в Україні пройшли декілька етапів становлення і на сьогодні в Україні існує багатопартійна система, яка характеризується наявністю багатьох дрібних партій. Така роздрібненість заважає подальшому розвитку українського політичного життя та становленню цивілізованого демократичного суспільства. Рано чи пізно з цієї занадто строкатої структури повинні виділитися 2-3 сильні партії, що відповідає існуючій на сьогодні в західних країнах багатопартійній системі.
Б.7.1. Війна радянської Росії проти УНР (кінець 1917-поча-ток 1918 рр.). Проголошення IV Універсалу.
Протягом грудня 1917 - травня 1918 р. в Україні тривали бойові дії між військами радянської Росії та їх ставлениками в Україні й військами УНР. В ході цієї війни за IVУніверсалом Україну було вперше у XXст. проголошено незалежною державою. За підтримки Німеччини та Австро-Угорщини, уклавши з ними мирну угоду, українські війська перемогли більшовиків у цій війні.
Проте Центральна Рада не змогла скористатися результатами перемоги, оскільки втратила підтримку значної частини населення України, не задовольнивши бажань основної її частини. Селяни так і не отримали бажаної землі і відмовлялися підтримувати українську владу.
Б.7.2. Державна символіка України, її історичне походження.
Державна символіка є духовним втіленням найкращих історичних традицій українського народу та держави. Вони відображають тисячолітню історію народу та державотворення, втілюють найвищі чесноти українців - миролюбність, працьовитість, бажання жити у єдиній державі. Повага до державних символів є обов'язком кожного громадянина України.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--