Реферат: Билеты по всемирной истории для 11 класса на украинском языке

Об’єднання Німеччини значно укріпило положення країни на міжнародній арені. Беручи участь в об’єднанні Європи, Німеччина прагне грати ведучу роль, зіштовхуючись з аналогічним прагненням Франції і Англії. В тойже час ФРН проявляє всебільшу активність на сзході Європи і стає бажаним стратегічним партнером для Угорщини, Чехії, Польщі, країн Балтії.

Українско-німецькі відносини почалися з визнання Німеччиною незалежності України і встановлення дипломатичних відносин. Були заключені 2-х сторонні договори. В липні 1995 відбувся візит Президента України Кучми в ФРН, а в вересні 1996 канцлер ФРН Коль відвідав Україну. Візити сприяли укріпленню співробітництва між країнами. ФРН бере участь в проекті ліквідації наслідків на ЧАЕС, сплачує компенсації українцям, котрі в роки війни опинилися в полоні чи були відігнані на примусові роботи в Німеччину.

Теперішній канцлер Німеччини Герхард Шрьодер також зацікавлений в розвитку відносин з Україною. Про це свідчать обмін візитами глав держав.

Висновок : Об’єднання Німеччини зробило її одним із лідерів світової спільноти.

Білет № 15

1. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини.

Головною задачею нацистського режиму в Німеччині, встановленого в1933 р , був перегляд Версальського мирного договору (по якому Німеччина втрачала свої колонії , на країну були накладені великі суми репарацій), відміна всіх військових обмежень. В Німеччині і за кордоном була почата пропагандистська компанія про відновлення “про відновлення справедливості”. Для Німеччини це означало відновлення військового потенціалу. Деякі західні країни співчували Німеччині, вважаючи її оплотом боротьби з комунізмом.

До 1936 р. Німеччина в односторонньому порядку передивилася ряд воєнних статей Версальського договору. Західні країни формально виразили протести.

В березні 1938 р. німецькі війська ввійшли в Австрію. Відбувся аншлюз (прєднання) Австрії до Німеччини, хоча подібне заборонялось всіма міжнародними угодами . Західні країни не засуджували цей акт.

Приєднання Австрії було початком гітлеровської політики об`єднання територій, населенних етнічними німцями, з Німеччини. Наступним об`єктом агресії стала Чехословаччина. Німеччина вимагала передати їй Судецьку область, де більшість населення складали етнічні німці. Гітлер погрожував війною Європі, якщо його вимоги про передачу не будуть виконані. Він обіцяв, що Судецька область – це остання територіальна вимога Німеччини перед Європою. Європейські лідери вирішили проводити політику “умиротворення” агресора: згодилися з вимогами Німеччини, що б,як вони вважали, попередити війну в Європі, захистити свою національну безпеку.

29 – 30 вересня 1938 р. в Мюнхені голови урядів Англії (Чемберлен), Франції (Даладьє), Німеччини (Гітлер), Італії (Муссоліні) підписали угоду про розподіл Чехословаччини. Представників Чехословаччини там не було. Суть договору зводилась до слідуючого :

Судецька область Чехословаччини до 10 жовтня 1938 р. має бути передана Німеччині (з всіма спорудами,фабриками і заводами) ; задовольнились територіальні претензії Угорщини і Польщі до Чехословаччини; гарантувались нові кордони Чехословаччини.

І хоча Чемберлен по приїзду в Лондон стверджував, що “приніс мир нашому часу”, вже в березні 1939 Німеччина загарбала решту території Чехословаччини.

Висновок : Мюнхенська змова стала синонімом зради. Будучи підсумком безпринципних уступок зі сторони Англії і Франції, він сприяв розвитку Другої світової війни.

2. Загальні тенденції в розвитку світової культури в другій половині 20століття.

1. Культура залежала від процесу індустріалізації. Вона стала галуззю великосерійного виробництва і базувалася на промислових технологіях : “індустрія знань”, “ індустрія кіно”, “індустрія розваг”.

2. Культура стала масовою. Масове мистецтво звернене більше до емоцій, ніж до інтелекту, але в цей час людям культура дає уяву про необхідний образ життя.

3. Урбанізація (міський) – орієнтація на міського жителя.

4. Інформатизація культури – придання духовному виробництву всебільше інформативного характеру.

5. Технізація культури – залежність її від характеру технічних видів передачі інформації.

6. Космізація культури – людина повинна навчитися с повагою відноситися до сусідів по космосу – вода, повітря, земля, тварина.

Білет № 16

1. Прийняття та наслідки реалізації планів Дауеса та Юнга для Німеччини.

До 1923 із-за несплати Німеччиною державам переможницям репарацій між країнами загострюються протиріччя. Німеччина не могла платити встановлені їй великі репарації. Цим скористались Франція і Бельгія, окупував Рурський басейн й Рейнську область. В Рурі була сконцентрована тяжка промисловість; і окупація загострила економічну ситуацію в Німеччині. Зупинились підприємства, зросло безробіття і інфляція, зменшилась заробітня плата. Окупаційні франко-бельгійські уряди вводили репресії: стягували штрафи, вдалися до арештів і навіть до смертних вироків. Відповідь тутешнє населення Рурського басейну почало пасивний опір: страйки, саботаж заходів окупаційної влади. Канцлер Німеччини Штреземан зміг впевнити народ припинити пасивний опір.

США і Англія не підтримували Францію в цьому конфлікті, побоювались посилення її в Європі. Тому Франція і Бельгія вимушені були вивести свої війська. Було вирішено передивитися питання про сумму репараційних платежів для Німеччини. В 1924 в Лондоні почала роботу конференція, присвячена питанню виплати репарацій. Конференція схвалила доповідь експертної комісії, відомої як план Дауеса (керівник комісії, банкір, пізніше – віце-президент США).

Суть плана Дауерса:

1. Франція евакуює свої війська з Рурсьої області.

2. Щорічно репарації для Німеччини встановлювались в суммі 1-1,75млрд. на рік (на 4 роки), в останні роки 2,5млрд марок.

3. Загална сума репарацій не встановлювалась.

4. Для збереження гарантій залізничні дороги й Державний банк Німеччини повинен був контролюватися державами переможницями.